При фінансуванні бізнесу банки та інвестори все частіше враховують показники сталого розвитку

«Ми ставили за мету вивчити зв’язок між напрямами, які охоплює ESG – а саме довкіллєву та соціальну компоненти, і тими кроками, які українські бізнеси роблять для адаптації своїх систем управління до впровадження практик сталого розвитку. Опитали експертів, які справді представляють точку зору українського бізнесу – менеджерів та фахівців, що займаються сталим розвитком, ESG-звітуванням, управлінням ризиками. Тому результати дослідження справді показові», – запевнила Семків.

Запитання стосувалися, зокрема, ролі органів управління компаніями, нагляду і контролю у впровадженні ESG-підходів, винагороди та визначення КРІ (індивідуальних показників ефективності) для керівників та виконавців у впровадженні практик сталого розвитку, а також управління ризиками.

За висновками аналітиків, інвестори і партнери, передовсім європейські, вже враховують ESG-зрілість компаній при ухваленні фінансових рішень, однак більшість представників українського бізнесу все ще не інтегрували ESG у свої системи управління, фінансове планування та не передбачили персональної відповідальності менеджменту за цей напрям.

«Лише 7% респондентів кажуть, що їхні компанії формалізували ESG-цілі. Це дуже мало. При цьому 49% опитаних зазначили, що в їхніх компаніях не визначено відповідальних за сталий розвиток, немає працівників, які управляють питаннями, пов’язаними із впливом на довкілля та соціальною сферою. І найбільш показова цифра: 72% респондентів повідомили, що в їхніх компаніях не встановлено індивідуальних КРІ, показників ефективності для конкретних працівників», – продовжила експертка.

Звідси висновок аналітиків: ESG-цілі компаній, навіть якщо вони повністю чи частково впроваджені, на практиці не мають жодного сенсу, оскільки за їх впровадження ніхто персонально не відповідає – не отримує винагороди й не несе покарання.

«Ще одне запитання, яке нас дуже цікавило: чи відчувають респонденти тиск ринку капіталу? Адже ми розуміємо, що фінансування бізнесу багато в чому залежить від зовнішніх джерел. І значна кількість опитаних (63%) звітують, що банківські установи та інвесткомпанії при ухваленні рішень про фінансування вже запитують інформацію щодо впровадження ESG-критеріїв. Подальше впровадження європейських норм та директив лише збільшуватиме цю цифру» – вважає голова ESG Liga в PAEW.

Читайте також: Приватні та іноземні банки показали найвищі темпи кредитування бізнесу в І кварталі – НБУ

Водночас поміж бар’єрів для ESG-трансформації українського бізнесу учасники опитування найчастіше називали нестачу компетенцій і знань всередині самих компаній, відсутність чітких методичних рекомендацій (зокрема, Україна ще не імплементувала CSRD (Директиву ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку), брак якісних даних.

«Наш аналіз є першим зрізом готовності українського бізнесу до ESG-трансформації перед повноцінним впровадженням вимог CSRD в Україні. Наступний етап дослідження планується після запуску нових регуляторних вимог, коли ESG остаточно перейде із площини професійних дискусій у площину фінансових та управлінських рішень», – підсумувала Семків.

Як повідомлялося, CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) – нова Директива Європейського Союзу, яка вимагає від компаній забезпечити повну прозорість у питаннях екологічної та соціальної відповідальності, а також корпоративного управління — ESG. У межах CSRD застосовуються 12 галузево-незалежних Європейських стандартів звітності про сталий розвиток (ESRS), які вимагають розкриття сотень цільових показників. Такі вимоги поширюватимуться і на українські компанії, які працюють в ЄС чи ведуть бізнес із європейськими партнерами.

Фото: НБУ

Новини економіки