Кривонос і Клименко назвали інституційні зміни, необхідні для ефективної роботи НАБУ і САП

Його слова підтвердив і керівник САП Олександр Клименко. До зазначених Кривоносом необхідних законодавчих змін він додав важливість скасування так званих правок Лозового, які, за його словами, дають можливості корупціонерам закриття проваджень з чисто з формальних підстав.

«До сих пір не вирішене питання з наданням повноважень САП самостійно починати розслідування стосовно народних депутатів, погоджувати слідчі та негласні слідчі і розшукові дії стосовно народних депутатів. Тому що ми наголошуємо про те, що наша відповідальність розслідувати такі категорії злочинів стосовно народних депутатів, в той же час ми не можемо навіть почати таке розслідування, і це створює проблеми», – підкреслив Клименко.

Він наголосив, що антикорупційні органи не повинні залежати від волі інших посадових осіб, які не мають відношення до антикорупційної інфраструктури.

Серед проблем Клименко також виокремив питання екстрадиції і створення міжнародних слідчих груп, які дають можливість розслідувати транснаціональну корупцію, оскільки зараз більшість схем не обмежуються лише кордонами України.

«Якщо говорити про справу «Мідас», то там величезна кількість юрисдикцій задіяна в легалізації коштів. І ми маємо необхідність створення цих слідчих міжнародних груп з іншими юрисдикціями для того, щоб максимально швидко отримувати докази в цьому конкретному кримінальному провадженні максимально швидко та зручно і обмінюватися інформацією з прокурорами інших юрисдикцій», – зазначив керівник САП.

Семен Кривонос додав, що нагальність зазначених змін обумовлена також рухом України до Євросоюзу.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада торік у липні ухвалила за основу та в цілому внесений Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП.

Читайте також: Викорінення ручного управління та подолання корупції є ключовими умовами руху України до ЄС – Буданов

У той же день Глава держави підписав відповідний закон.

Редакція Кримінального процесуального кодексу України, яка була ухвалена парламентом 22 липня, містила потенційні ризики для ефективного функціонування антикорупційної інфраструктури в Україні, зокрема щодо незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Після ситуації навколо ухвалення закону щодо повноважень НАБУ та САП буде вдосконалено процедури ухвалення рішень у фракції партії «Слуга народу», робоча група вже працює.

Фото Укрінформу можна купити тут

Суспільство