Головою наглядової ради Музею Голодомору обрали Ющенка

До Наглядової ради увійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти.

Рада працюватиме на постійній основі та сприятиме прозорості діяльності музею, його відкритості для суспільства і міжнародної спільноти, а також забезпеченню балансу державних і суспільних інтересів.

Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна подякувала членам Наглядової ради за готовність долучитися до розвитку музею та окреслила першочергові завдання.

«Головна роль Наглядової ради – забезпечити належний контроль за діяльністю музею. Серед першочергових завдань – завершення будівництва другої черги музейного комплексу та створення постійної експозиції. Не менш важливими є системна робота із залучення міжнародного фінансування, відкритість і підзвітність установи», – зазначила Бережна.

Вона також наголосила, що музей має бути місцем збереження пам’яті про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а також сучасним простором для наукових, освітніх і міжнародних подій.

«Розбудова Національного музею Голодомору-геноциду – це наша відповідальність перед загиблими, їхніми нащадками та майбутніми поколіннями українців. Музей має зберігати імена й історії людей, розвивати дослідження, працювати з молоддю та представляти правду про Голодомор у світі. Вірю, що професійність і досвід членів Наглядової ради допоможуть перетворити ці завдання на конкретні результати», – додала Бережна.

Перше установче засідання модерував перший заступник міністра культури Іван Вербицький. Під його керівництвом працювала робоча група, яка формувала склад Наглядової ради.

Під час відкритого голосування члени Ради обрали її керівництво.

Головою став Президент України у 2005–2010 роках Віктор Ющенко;

заступником голови – Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні у 2014–2019 роках Роман Ващук;

секретаркою – засновниця і голова Мережі нащадків Голодомору Ольга Сорока.

Ющенко назвав мобілізацію коштів для завершення другої черги музейного комплексу одним із головних завдань Наглядової ради.

«У країні, яка воює, про це говорити непросто, адже завжди є нагальніші питання, які не можна ігнорувати. Тому пошук фінансування має особливе значення. До нього необхідно залучити два потужні ресурси: національний – можливості українського бізнесу та економіки – і потенціал закордонного українства», – зазначив він.

За словами Ющенка, Національний музей Голодомору-геноциду зміцнює національну та державну суб’єктність України. Його повноцінна розбудова набуває особливого значення в умовах війни, коли Росія знову вчиняє геноцид проти українського народу.

Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак представила основні результати роботи установи за останні чотири роки. За цей час музейну колекцію збільшили на 234%. Працівники музею проводили експедиції та записували свідчення очевидців Голодомору й масового штучного голоду 1946–1947 років, формували Архів усної історії Голодомору, готували нові видання та оцифровували музейні предмети.

Музей також продовжує працювати над проєктом постійної експозиції та реалізує міжнародний проєкт технічної допомоги уряду Канади. Його впроваджують Cowater International і канадсько-Українська фундація, а музей є реципієнтом допомоги.

Окрему увагу учасники засідання приділили роботі установи в умовах повномасштабної війни, збереженню музейної колекції та підготовці приміщень до осінньо-зимового періоду.

Читайте також: Світ дедалі краще розуміє масштаб Голодомору та його значення для української історії – канадський експерт

За підсумками зустрічі члени Наглядової ради визначили основні напрями роботи та домовилися підготувати конкретні пропозиції до наступного засідання.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві відкрили пам’ятний знак дипломатам і журналістам, які 1932 – 1933 рр. повідомили світу про Голодомор в Україні.

Фото: Мінкульт

Новини культури