Коли дезінформація поширюється швидше за правду, демократія ламається – учасники дебатів EANA

За його словами, у боротьбі за вплив на аудиторію технологічні гіганти мають велику перевагу над інформагентствами, адже вкладають значні інвестиції у датацентри, тоді як інформагентства інвестують у якісний контент, який використовується технологічними платформами без належної оплати.

«Правда не поширюється раптово або завдяки звичкам аудиторії: це може відбутися лише завдяки інвестиціям – у фактчекінг, забезпечення юридичної відповідальності та журналістів на місцях», – підкреслив очільник EANA.

Він також наголосив на необхідності підтримки журналістської роботи з перевіреними джерелами, адже «слабка журналістика означає сильнішу дезінформацію».

Читайте також: У Європарламенті презентували ініціативу «Справедливість для Маріуполя»

Своєю чергою віцепрезидентка Європарламенту Джузеппіна Пічірно заявила, що дезінформація — це не побічний ефект технологій, а зброя, яка «використовується для того, щоб заплутати, розділити та послабити — проти демократій, громадян і самої ідеї про те, що факти мають значення».

«Коли брехня поширюється швидше за правду, демократія ламається», — вважає Пічірно.

За її словами, саме інформаційні агентства є основою достовірної інформації, тому їх необхідно захистити від політичного тиску та юридичних переслідувань.

Вона зазначила, що Росія намагається просувати свої пропагандистські рупори, щоб звертатися до європейської аудиторії. Пічірно навела приклад, коли російський пропагандист Володимир Соловйов, проти якого запроваджені європейські санкції, намагався отримати місце на національному телебаченні Італії. «Мегафон авторитарного режиму — це не той голос, який має посилювати суспільне мовлення», – заявила віцепрезидентка ЄП.

Водночас Європарламент працює над тим, щоб соціальні платформи також могли бути притягнуті до відповідальності за поширення дезінформації, зокрема через Закон ЄС про цифрові послуги. Однією з проблем, яку необхідно вирішити, Пічірно назвала збільшення кількості фейкового контенту, генерованого штучним інтелектом, який створює великі ризики для виборчих процесів у державах-членах ЄС.

Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії, європейська комісарка з питань цифрових та передових технологій Генна Вірккунен також виділила дипфейки та боти як системну загрозу виборчому процесу. Відповідно до європейського законодавства вже із серпня всі штучно згенеровані зображення повинні мати відповідні маркування, нагадала вона.

«Дезінформація поширюється в один клік. Зловмисники викривлюють суспільні дебати та становлять ризик для чесних виборів», – заявила Вірккунен.

Вона також підтвердила позицію ЄК, що вільні ЗМІ та журналістика є «наріжним каменем демократії», та підкреслила важливість підтримки сектору якісної журналістики. Вірккунен нагадала, що Єврокомісія пропонує проєкт підтримки незалежної журналістики з орієнтовним бюджетом у 3,2 млрд євро, які мають бути спрямовані на підтримку економічної сталості сектору ЗМІ та боротьбу з дезінформацією.

Член комітету Європарламенту з питань культури та освіти Івайло Вальчев (Болгарія) наголосив, що інформагентства мають залишатися «стовпами довіри» та «компасами правди» у світі, де соцмережі дозволяють будь-кому виступати джерелом інформації. Водночас він наголосив, що стандарти щодо відповідальності мають поширюватися не тільки на ЗМІ, а й на фактчекерів, заявивши про недопустимість вибіркового висвітлення фактів, які підтримують лише одну точку зору.

Гендиректор бельгійського інформагентства Белга Патрік Лакруа також висловився про загрозу генеративних технологій штучного інтелекту. «Штучно згенерований інформаційний шум викликає у людей невпевненість. Люди втрачають здатність відрізнити сфабриковану брехню від фактів», – попередив Лакруа.

На його думку, це ідеальна модель для автократій. «Вони ставляться до цього як до стратегічної зброї. І щоб ми могли захистити себе від таких операцій, замало законодавства, яке має виключно захисний характер», – заявив керівник агентства.

Він вважає, що законодавчі інструменти, розроблені до створення ШІ, втратили свою актуальність, і потрібна ліцензійна модель захисту контенту, яка готова до викликів майбутнього.

Читайте також: Генсек EANA: Інформагентства – частина критичної інформаційної інфраструктури ЄС

Європейський альянс інформаційних агентств заснований у 1956 році й на сьогодні об'єднує понад 30 провідних інформагентств Європи. Україна представлена в Альянсі Укрінформом, який є членом EANA з 1995 року.

4 жовтня в Римі на генеральній асамблеї Європейського альянсу інформагентств (European Alliance of News Agencies) було прийнято рішення про створення комітету з протидії дезінформації. Його очолив генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий.

До складу комітету ввійдуть представники агентств-членів Альянсу, зокрема AFP (Франція), dpa (Німеччина), АРА (Австрія) та інших.

Суспільство