У Лісабоні українки світу обговорили, як протидіяти дезінформації та зміцнювати довіру до України

«Головна зміна – це перехід від прямого фейку до системного наративу. Неправда становить лише частину повідомлення, а решта може бути реальними фактами, дібраними так, щоб підштовхнути людину до потрібного висновку», – пояснила Герасим’юк.

Вона зазначила, що завдання медіарегулятора – допомагати людям орієнтуватися в інформаційному просторі й підтримувати середовище, в якому вони можуть самостійно сформувати позицію. Герасим’юк також пов’язала тему дискусії з жіночим лідерством: боротьба жінок за доступ до освіти й інформації завжди була водночас боротьбою за право на власний голос у публічному просторі.

Власний кореспондент Укрінформу у Франції Лідія Таран навела приклад цієї країни, де питання допомоги Україні вже стає частиною внутрішньополітичних суперечок та маніпуляцій.

"У Франції розпочалася президентська кампанія, і представники ультраправої партії «Національне об’єднання» вже заявили, що в разі приходу до влади «перекриють кран» допомоги Україні. Це звісно, маніпулятивна рамка. Франція справді має складну бюджетну ситуацію. Але допомога Україні не є її причиною. Водночас таким чином французів ставлять перед хибним вибором – допомагати Україні чи допомагати власним громадянам. Одночасно з дискусії зникає Росія як причина війни й цих витрат. Зникає також питання, якою буде ціна для Франції та всієї Європи, якщо Україна зазнає поразки", – зазначила вона.

Таким чином, наративи російської пропаганди, яка прагне зробити підтримку України надто дорогою, небезпечною та політично необов’язковою, відтворюються всередині політичної дискусії.

Голова Конгресу українців Естонії Віра Коник вважає, що спосіб розмови про Україну залежить від місцевої аудиторії. Естонцям, за її словами, близький український досвід через власну історію перебування під владою Російської імперії та СРСР. Водночас протидія російському впливу потребує постійного моніторингу нових пропагандистських наративів і навчання людей критично оцінювати інформацію.

«Робота з протидії дезінформації має бути не реактивною, а проактивною», – зазначила Коник. Вона розповіла, що в Естонії медіаграмотність поступово включають до навчання дітей та освітніх програм для дорослих, адже спростовувати кожен фейк окремо дедалі складніше.

Представниця Світової федерації українських жіночих організацій при ООН Зоряна Головата назвала спільною основою правди, довіри й медіаграмотності відповідальність. Українці за кордоном, за її словами, не можуть припускати, що співрозмовники вже знають історію України та розуміють її погляд на війну. Іноді саме особиста розмова стає для них першим джерелом знань про країну.

«За кордоном наша особиста відповідальність зростає. Ми маємо бути поінформовані самі, щоб відповідально інформувати інших», – сказала Головата.

Читайте також: Пропаганда РФ активізувала в соцмережах кампанію із закликами до українців виходити на акції протесту

Вона додала, що міжнародне представництво має працювати в обох напрямках – доносити до світу досвід українських жінок, зокрема свідчення про порушення їхніх прав під час війни, та передавати українським громадам знання й можливості, здобуті завдяки міжнародній співпраці.

Як повідомляв Укрінформ, лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».

Суспільство