Інноваційна терапія для швидкої адаптації людини до зміни часових поясів

ІННОВАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ДЛЯ ШВИДКОЇ АДАПТАЦІЇ ДО ЧАСОВИХ ПОЯСІВ

Науковці розробили підшкірну клітинну терапію, яка допомагає організму втричі швидше адаптуватися до зміни часових поясів. Для цього використали клітини сітківки людини, модифіковані для виробництва лептину – гормону, що регулює метаболізм і відчуття голоду.

Матеріал помістили у мікроскопічні капсули, які захищають від надмірної агресії імунної системи та тимчасово підвищують рівень лептину в крові. Експерименти на гризунах та приматах показали, що така технологія дозволяє мавпам пристосуватися до шестигодинної зміну часу на цілу добу швидше.

Аналізи серцевого ритму, температури тіла та фаз сну довели безпечність процедури. Розробники наголошують, що це короткострокова підтримка, яка природно розсмоктується за кілька днів і не змінює циркадну систему організму назавжди.

Автори планують адаптувати метод для пілотів, військових і працівників нічних змін задля захисту організму від хронічного виснаження. Метод є зручною альтернативою строгому графіку прийому мелатоніну чи світлотерапії.

ТАНЕННЯ ЛЬОДОВИКІВ МОЖЕ НЕГАТИВНО ВПЛИВАТИ НА ЗДОРОВ’Я БДЖІЛ

Фото: Укрінформ.

Зазвичай дикі та медоносні бджоли уникають «зустрічей» під час пошуку взятку, віддаючи перевагу різним видам рослин. Однак через зміни у рослинному світі, спричинені таненням льодовиків, бджоли дедалі частіше використовують одні й ті самі джерела поживи. У результаті квітки стають джерелами інфекцій, і якщо хвора комаха залишає там специфічні патогени, їх може підхопити наступна бджола.

Вчені під керівництвом науковців із Лозаннського університету (Швейцарія) вивчали популяції бджіл на льодовику Мон-Міні у швейцарському кантоні Во. Дослідники зосередилися на трьох вірусах та двох паразитах.

У медоносних бджіл науковці виявили всі п'ять досліджуваних патогенів у районах, які нещодавно стали вільними від льоду. Водночас у диких бджіл на ділянках, які ще залишалися під льодом, виявили лише два патогени.

Однак зовсім іншу картину виявили на уже відносно давно вільних від льоду територіях, де рослинність вже зазнала значних змін. Там серед диких бджіл стрімко зросла поширеність вірусу деформації крил – патогену, який зазвичай притаманний медоносним бджолам.

Учені наголошують, що танення льодовиків спричиняє не лише втрату льодових і водних ресурсів, а й змінює цілі екосистеми та складні взаємодії між організмами.

ВЧЕНІ ВИЯВИЛИ БІЛОК, ЯКИЙ ОМОЛОДЖУЄ ІМУННІ КЛІТИНИ МОЗКУ

Дослідники з Медичної школи при лікарні Маунт-Синай з'ясували, що білок TIMP2 підтримує функціонування власних імунних клітин мозку – та зменшує вікові зміни. З віком ці клітини втрачають ефективність у процесах очищення та контролю, що підвищує вразливість до нейродегенеративних розладів.

Фото: Shutterstock.

Вчені виявили, що видалення TIMP2 призводило до появи ознак старіння та нейродегенерації. Натомість відновлення рівня цього білка в крові літніх мишей покращувало здатність клітин видаляти клітинне «сміття» і знижувало рівень маркерів запалення.

Отримані результати дають змогу краще зрозуміти зв'язок між системними факторами віку та функціонуванням імунітету в старіючому мозку.

Наразі експерименти проводилися лише на мишах, тож потрібні додаткові дослідження, щоб з'ясувати можливу користь таких стратегій для людей.

ЯПОНІЯ РОЗРОБЛЯЄ КВАНТОВИЙ КОМП’ЮТЕР НА «НЕЙТРАЛЬНИХ АТОМАХ»

Фото: Takafumi Tomita/NHK.

Японські дослідники розробили та запустили в модель квантового комп'ютера на «нейтральних атомах».

У цій технології лазери використовують для захоплення атомів без електричного заряду всередині вакуумної камери. Головна перевага розробки – здатність працювати за кімнатної температури, що звільняє систему від громіздких установок охолодження та робить її більш компактною і практичною.

Творці прагнуть створити обчислювальну систему, яка перевершить за швидкістю й ефективністю сучасні суперкомп'ютери. У перспективі команда очікує, що їхня розробка зможе повністю замінити наявну обчислювальну інфраструктуру.

СКІФИ НА ПОДІЛЛІ ЖИЛИ ПІЗНІШЕ, НІЖ ВВАЖАЛОСЯ: НОВІ ВІДКРИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ АРХЕОЛОГІВ

На Хмельниччині під час розкопок біля села Маліївці українські археологи виявили поховання скіфського часу IV століття до нашої ери. Знахідка здатна суттєво змінити уявлення про історію регіону та доводить, що скіфи мешкали тут пізніше, ніж вважалося раніше.

Фото: Суспільне. Хмельницький.

Експедиція дослідила унікальний курган, який поєднав дві різні епохи. Спочатку його насипали між 1500 та 1200 роками до нашої ери (археологи виявили кераміку комарівської культури та статусний жіночий браслет), а приблизно через тисячоліття скіфи курган використали повторно. Хоча це скіфське поховання в давнину було розграбоване, дослідникам вдалося зібрати частину кісток та знайти унікальну бронзову накладку для кінської збруї. Точно датувати поховання вдалося саме завдяки цій деталі.

Знайдена збруя прикрашена нетиповим для кочівників орнаментом – десятипелюстковою квіткою з крапочками навколо. Оскільки для скіфської культури традиційно притаманний «звіриний» стиль, такий рослинний узор став справжнім відкриттям для скіфології.

ПРЕПАРАТ ДОПОМІГ МИШАМ ІЗ ОЖИРІННЯМ СХУДНУТИ БЕЗ ЗМЕНШЕННЯ ПОРЦІЙ

Фото: shutterstock.com.

Дослідники виявили, що експериментальна сполука – 5-тетрадецилокси-2-фуроєва кислота (TOFA) – допомагає мишам з ожирінням спалювати більше жиру без потреби обмежувати харчування. За чотири тижні експерименту піддослідні миші втратили в середньому 18% маси тіла.

Основна частина втраченої ваги припадала на жирові запаси, тоді як м'язова маса переважно зберігалася. Вчені з'ясували, що препарат одночасно пригнічує утворення нового жиру та змушує клітини активніше використовувати його як джерело енергії.

Лікування також суттєво покращило метаболічні показники: у мишей знизилися рівні глюкози та інсуліну в крові, скоротилася кількість жиру в печінці й зменшилися ознаки її жирової хвороби.

Попри успішні результати, точні клітинні механізми такого значного збільшення енерговитрат наразі до кінця не з'ясовані.

Підготувала Жанна Телеганова (за матеріалами преси).

Перше фото: stock.adobe.com.

Суспільство