У Мін’юсті Казахстану заявляють, що не дадуть стягнути $1,4 мільярда з Газпрому на користь Нафтогазу

«Насамперед важливо розуміти процесуальний контекст. Судовий наказ винесено в односторонньому порядку – без участі відповідача. Це не остаточне рішення: воно носить повідомний характер і не набрало законної сили. Відповідач має право у встановлений термін звернутися із заявою про скасування, після чого відбудеться повноцінний розгляд за участі обох сторін. Говорити про якесь виконання на цьому етапі передчасно», – сказав Сарсембаєв.

Він зазначив, що казахстанське законодавство не передбачає правових механізмів для виконання рішень, не пов'язаних із юрисдикцією країни чи суду МФЦА.

«Республіка Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають правового зв'язку. Так, правові механізми Республіки не передбачають розгляд спорів, не пов'язаних з її юрисдикцією, у зв'язку з чим рішення суду МФЦА, що розглядається, не буде виконане на території Казахстану», – додав міністр.

Читайте також: Справа проти Росії: Зеленський прокоментував рішення суду в Казахстані на користь «Нафтогазу»

Він також наголосив, що у справі відсутні базові елементи юрисдикційного зв'язку з МФЦА. «ПАТ «Газпром» не є учасником МФЦА, спірна угода не була укладена в МФЦА, спір не регулюється правом МФЦА, і сторони не укладали угоди про передачу питань визнання та виконання до суду МФЦА. Своєю чергою, Конституційний закон «Про Міжнародний фінансовий центр «Астана» обмежує юрисдикцію суду МФЦА конкретними категоріями спорів, пов'язаних із судом МФЦА та переданих йому на розгляд за згодою сторін», – сказав він.

Сарсембаєв також прокоментував, на якій підставі суперечка двох компаній розглядалася у суді МФЦА.

«Будь-яка особа має право звернутися до суду, однак це не завжди означає, що суд має відповідну юрисдикцію. Як я зазначив, судовий процес у суді МФЦА ще не завершено. Суду належить вислухати позиції обох сторін, після чого буде ухвалено остаточне рішення. При цьому наразі Міністерство юстиції працює над внесенням змін до законодавства Республіки Казахстан щодо визнання та виконання іноземних арбітражних рішень на території держави. Хотів би підкреслити, що Конституційний закон «Про Міжнародний фінансовий центр «Астана» наділяє суд МФЦА юрисдикційними повноваженнями щодо питань і сторін, що мають відношення до МФЦА, або сторін, які дійшли взаємної згоди про передачу спорів на розгляд суду МФЦА», – підсумував міністр.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2022 року НАК "Нафтогаз України" розпочав арбітражний процес проти російського газового монополіста "Газпром". Предметом арбітражу була оплата послуг з організації транспортування природного газу територією України, яку Газпром не сплатив вчасно та в повному обсязі.

У червні 2025 року Міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав справу у Швейцарії, зобов’язав ПАТ "Газпром" виплатити 1,37 млрд доларів на користь НАК "Нафтогаз".

У березні 2026 року Група Нафтогаз остаточно виграла у судовому спорі із російською компанією "Газпром" щодо виплати 1,4 млрд доларів боргу за транзит газу.

Оскільки Газпром добровільно не виконав своїх зобов’язань, Нафтогаз реалізує міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях.

Минулого тижня Нафтогаз отримав дозвіл на примусове стягнення близько 1,4 млрд доларів з Газпрому на території Казахстану – суд Міжнародного фінансового центру «Астана» визнав арбітражне рішення та дозволив його виконання в країні на користь компанії.

Новини економіки