В Україні зареєстрували перший випадок нового варіанту коронавірусу «Цикада»

Виявлення такого субваріанту підтверджує спроможність національної системи громадського здоров’я своєчасно ідентифікувати нові варіанти вірусу.

Новий субваріант вірусу "Цикада" (BA.3.2) вперше у світі був зафіксований у листопаді 2024 року в Південній Африці, після чого він поступово поширився щонайменше у 23 країнах.

Через таке епізодичне проявлення – коли субваріант "завмирав" і тривалий час не демонстрував активного поширення – він отримав назву "Цикада", на кшталт комах, які здатні роками перебувати у стані спокою під землею.

"З огляду на повідомлення інших країн, клінічні прояви захворювання, спричинені субваріантом "Цикада", суттєво не відрізняються від інших варіантів COVID-19. Водночас наявність мутацій потребує подальшого спостереження, особливо серед груп ризику тяжкого перебігу захворювання. Тому людям з групи ризику рекомендуємо проконсультуватися з сімейним лікарем щодо вакцинації", – зауважив заступник міністра, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

За оцінками ВООЗ, субваріант "Цикада" наразі не демонструє ознак, які б свідчили про підвищений епідемічний ризик або здатність спричинити нову масштабну хвилю захворюваності, однак перебуває під постійним епіднаглядом та потребує моніторингу на рівні кожної країни.

В Україні зразки для дослідження відбираються в закладах охорони здоров’я та доставляються до регіональних центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), де проводиться первинна лабораторна діагностика методом ПЛР. У разі підтвердження COVID-19 позитивні зразки направляються до лабораторії Центру громадського здоров’я, де здійснюється геномне секвенування та генотипування вірусу.

Симптоми субваріанту "Цикада" такі ж, як і за інших варіантів COVID-19: нежить, підвищена температура, кашель, головний біль, втома, втрата нюху або смаку, можливе подразнення очей та висипи.

Вакцинація залишається основним способом захисту для уникнення тяжкого перебігу хвороби та ускладнень. В Україні використовують омікрон-специфічну вакцину, яка адаптована для захисту від варіанту Omicron коронавірусу SARS-CoV-2 та його субваріантів, які циркулюють у світі. Ревакцинацію рекомендовано робити через 6-12 місяців:

• дорослим і дітям, які мають ослаблений імунітет чи супутні або важкі хронічні захворювання;
• вагітним;
• людям, старшим за 60 років;
• дорослим і дітям, які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної інфекції,
• представникам професійної групи ризику (наприклад, лікарі, вчителі, військові та інші).

Потребу у ревакцинації визначає лікар – враховуючи затверджені МОЗ рекомендації.

Як повідомлялось, у 2024 році МОЗ оновило рекомендації щодо вакцинації проти коронавірусної інфекції. За ними рекомендована вакцинація визначена для людей з груп ризику. Потребу у ревакцинації визначає лікар. Люди, які в попередні роки пройшли базовий курс щеплення (два або три щеплення, залежно від вакцини) і зробили бустерне щеплення – можуть і надалі безоплатно ревакцинуватись. Для цього необхідно записатися до сімейного лікаря та після візиту вакцинуватися.

Суспільство