Активісти за майже рік зафіксували 29 випадків тиску на антикорупційних діячів

Чехович поінформувала, що з усіх цих випадків, які вони задокументували за 11 місяців, 21 випадок стосувався працівників Національного антикорупційного бюро України, чотири – колишніх детективів НАБУ, які продовжують свою антикорупційну діяльність в Укрзалізниці, два – громадських активістів і два стосувалися їх близьких осіб та свідка.

«У 28 випадках були відкриті кримінальні провадження, часто за найтяжчими статтями – це держзрада, пособництво державі-агресору, відмивання коштів, незаконне збагачення. По 24 з 29 випадків проходили обшуки», – заявила представниця Центру прав людини ZMINA.

Вона повідомила, що 20 із цих 24 обшуків були проведені як невідкладні без попередньої ухвали суду. «Але при цьому частину проваджень зареєстрували за 12-20 днів до обшуків, а деякі існували роками (до цього – ред.)», – сказала Чехович.

Читайте також: Кривонос: Ми відпрацьовуємо мандат довіри, який нам дало суспільство рік тому на протестах

Активістка зазначила, що у 12 випадках обшукували приміщення, де відповідні особи фактично не проживали – житло батьків, братів, сестер, тестя або тещі.

Тобто, як вона пояснила, процесуальний вплив поширювався далеко за межі самих фігурантів у цих кримінальних провадженнях.

«Щонайменше у 9 випадках ми зафіксували непропорційне застосування фізичної сили або інших форм примусу – побиття, силове утримання, кайданки, пластикові стяжки, примушування розкрити паролі від телефонів», – заявила Чехович.

Представниця Центру прав людини ZMINA наголосила на тому, що ці події не виникли у вакуумі. За її словами, вони збіглися в часі з активізацією розслідувань НАБУ щодо представників вищого політичного керівництва Української держави.

Вона, розказуючи про висновки, які були зроблені у результаті проведення цього дослідження, акцентувала на питанні стримувального ефекту.

«Наслідки виходять далеко за межі конкретних фігурантів. За інформацією, яку ми зібрали, у тому числі з відкритих джерел, щонайменше один детектив відмовився продовжувати роботу над чутливою справою через страх стати наступною мішенню. Тиск поширювався на родичів, адвокатів і свідків тощо», – сказала Чехович.

За її словами, другим висновком є те, що цей тиск діяв переважно через формально законні механізми.

«Ми не стверджуємо, що кожна окрема дія була незаконною. Ми показуємо, що сукупність зовні правомірних дій може використовуватися для іншої, прихованої мети», – пояснила активістка.

У Центрі прав людини ZMINA надали низку рекомендацій у результаті проведення цього дослідження.

«Прокуратуру ми просимо документовано перевіряти підстави невідкладності кожного обшуку без ухвали суду, ДБР – ефективно і незалежно розслідувати заяви по насильству та перевищення сили, парламент і уряд – посилити захисні гарантії незалежності антикорупційних органів тощо», – повідомила Чехович.

Читайте також: Детектив Магамедрасулов заявив, що йому не перешкоджають в ознайомленні зі справою

Як повідомлялося, у Києві та інших містах України почалися мітинги після того, як 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

24 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Ради законопроєкт із нормами про відновлення незалежності САП і НАБУ.

31 липня Верховна Рада ухвалила закон про повернення незалежності НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

Після ухвалення парламентом закону про повернення незалежності НАБУ і САП учасники акції протесту в центрі Києва почали розходитися.

Фото: Мар'янна Котик/Укрінформ

Більше фото Укрінформу можна купити тут

Суспільство