Чому громадянам частіше відмовляють в обміні валюти

«При визначенні ступеня зношеності, справжності та платіжності банкнот іноземної валюти відповідальною особою є працівник банку або фінустанови, який безпосередньо здійснює валютно-обмінну операцію», — йдеться в роз’ясненні НБУ.

Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»

Правила обміну зношеної гривні прописані чітко. Касиру банку наказано приймати без обмежень наступні види банкнот:

• зі слідами потертості;
• з забрудненнями, слідами штампів;
• сильно зношені;
• з надривами, надрізами, отворами;
• з відірваними краями або кутами.

При цьому повинна бути виконана умова: не менше 55% початкової площі повинні залишитися неушкодженими.

Коли ж справа доходить до іноземної валюти, то у касира залишається простір для маневру. «Якщо банкноти з незначними ушкодженнями відповідають встановленим банком-емітентом зразкам і зберегли ознаки платіжності, вони визнаються платіжними та повинні прийматися уповноваженими банками», — говорить інструкція. Якщо ж касир вирішить, що пошкодження не можна назвати незначними, то валюта приймається на інкасо з комісією 5−50%, тобто можна втратити половину вартості валюти.

Як пояснюють в НБУ, суворі правила спрямовані на те, щоб в обігу не з’являлися сумнівні банкноти. Згідно з останньою статистикою Нацбанку, з усієї валюти найчастіше підробляються долари, а найпопулярнішою у шахраїв традиційно є 100-доларова купюра. На неї припадає 95% всіх вилучених підробок американської валюти. // Ольга ОХРИМЕНКО, «ФАКТИ»

Події та кримінал