Чому не відбулася «деберкутизация», і чи можлива вона в новій поліції України

Новини

Минуло шість років з початку Революції гідності. Спецпідрозділи міліції «Беркут» розформовані після її перемоги, втім — каральний меч правосуддя замахнувся, але не впав на голови злочинців. Навіть не була дана політична оцінка звірствам беркутівців.

Революція гідності почалася як відповідь на дії влади після жорстокого розгону Беркутівцями мирної Евромайдана в ніч з 29-го на 30 листопада 2013 року. Він зробив це без судових рішень, прикриваючись необхідністю встановлення легендарної «йолки». Надалі беркутівці здійснювали насильницькі дії проти учасників революції — били і викрадали людей, катували і вбивали, нищили майно тощо, пише ZN.UA.

Через кілька днів після перемоги Революції гідності в. о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков ліквідував «Беркут». Але ліквідував тільки назва, а люди і виконувані ними функції нікуди не поділися.

  • Як виглядає реформа поліції зсередини: звільнити поліцейського неможливо

У той же день самопроголошений «народний мер» Севастополя Олексій Чалий своїм розпорядженням створив підрозділ муніципальної міліції «Беркут», а 28 лютого Верховна Рада АР Крим — спецпідрозділ охорони громадського порядку «Беркут». Вже два тижні російські дипломати рапортували, що сотні беркутівців отримали паспорти РФ. Після анексії Криму в структурі МВС РФ було створено спецпідрозділ «Беркут», яке в 2016 році підпорядкували Росгвардии. Підрозділи з аналогічною назвою існували чи існують в ОРДЛО.

Колишні бійці спецпідрозділу мвс України «Беркут» на церемонії прийняття присяги та вручення службових посвідчень в РФ. Фото: Валерій Шарифулин / ТАСС

Нещодавно через закінчення строків притягнення до відповідальності було закрито кримінальне провадження стосовно полковника міліції, розігнав Євромайдан в Харкові. П’ять років — термін давності для злочинів середньої тяжкості. Вже багато беркутівці і інші міліціонери уникли покарання. Іноді беркутівців взагалі виправдовують через недоведеність вини, — так сталося влітку минулого року з Андрієм Хандрыкиным, якого звинувачували у тортурах на колонаді стадіону «Динамо». Неефективність системи кримінальної юстиції у резонансних справах, на жаль, є особливістю України, яку не виправила жодна реформа.

  • Реформа поліції в США: все як в Україні, тільки навпаки

Суд виправдав екс-беркутівця хандрыкина, який на очах свідків катував майданівців

Адвокати беркутівців поклали під новорічну ялинку звернення до президента із закликом переглянути підсумки Революції гідності. Зокрема, вони посилаються на те, що в ОРДЛО «особливо гостро сприймають несправедливість судового процесу над колишніми міліціонерами.

Перед Новим роком незадовго до вироку були звільнені з-під варти і випущені на територію ОРДЛО єдині беркутівці, відповідальні за розстріл Героїв Небесної Сотні, які все ще були на підконтрольній території. Ось така справедливість у виконанні нової влади. Звичайно, ми чекаємо вироків за процедурою in absentia, але поки Росія не розвалиться або беркутівці не здадуться, вироки будуть залишатися словами на папері, цінність яких — лише у правовій оцінці подій Революції гідності. Непокаране зло множиться і підказує нинішнім поліцейським, що система їх захистить.

  • Точка неповернення: про те, що відбувається в патрульній поліції України

Нездатні на кримінальне переслідування, попередня і нова влада не змогли навіть дати адекватну політичну оцінку. Єдине, що зроблено, — заснований орден Героїв Небесної Сотні. Була ще спроба створення меморіального комплексу на Алеї Героїв Небесної Сотні, яка ледь не зіграла в збиток, тому що могла знищити сліди злочинів.

Натомість активізувалися апологети дружби з східним агресором. Риторика Портнова, Лукаш і їм подібних послідовно крутиться навколо деглорификации Героїв Небесної Сотні з одночасною героїзацією вбивць з «Беркута», які, стріляючи по беззбройних демонстрантах, нібито захищали Україну.

Арсен Аваков у 2014 році підкреслював перемогу «беркутят» в АТО. Беркутівці ж розповідають, що воювали на сході, тому що їм обіцяли «індульгенцію» за злочини на Майдані. В героїзм бійців цього спецпідрозділу в січні 2015 року на одному з віддалених блокпостів в Харківській області переконалися Костянтин Рєуцький і Анастасія Станко з «Громадського телебачення, яких браві вояки побили. Тільки три роки тому під суд пішов один фігурант з трьох. Двоє інших, за традицією, ховаються в Росії.

В минулому році на базі поліції особливого призначення (ПОН) в Київській області був виявлений чотириметровий пам’ятник «Беркуту». То є в «нашої нової поліції» культивується шану і повагу до явища, що став однією з причин реформи. Здавалося б, поліцейських в «міському камуфляжі» на вулицях немає. Але ПОН користується беретами малинового кольору, які були фішкою «Беркута». Птах з шевронів «Беркута» перелетіла на шеврони ПОН, дещо зменшившись. «Беркут» зник як назва, але продовжує існувати в символічній реальності.

  • Що сталося з реформою поліції? І на що саме пішли мільярди народних грошей?

У 2018 році — до п’ятої річниці розгону Евромайдана — спробою дати політичну оцінку стало внесення на розгляд парламенту проекту Закону № 9354 «Про засудження діяльності підрозділів міліції «Беркут» під час масових акцій громадянського протесту протягом листопада 2013-го — лютого 2014 року і тимчасової окупації території України і заборона пропаганди їх символіки». Проект міг стати якщо не законом, то щонайменше каталізатором дискусії. Втім, правоохоронний комітет рекомендував його відхилити. Хід обговорення невідомий, — тодішній голова комітету Андрій Кожем’якін спочатку зафіксував відсутність кворуму, а після того, як всі розійшлися, кворум матеріалізувався і засідання відбулося. Депутати майже не включали мікрофони, а традиційна онлайн-трансляція не велася, тому стенограма виявилася порожньою. Парламентський діалог не відбувся, зупинившись в комітеті, куди входили, зокрема, п’ять генералів.

Підрозділи міліції «Беркут» були створені в 1992 році і майже весь час існування брали участь у порушенні прав людини. Найвідоміші — відкриття вогню на поразку проти мітингу кримських татар 25 червня 1995 року, перешкоджання похорону патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка) у Софійському соборі 18 липня 1995 року, розгін мітингу шахтарів 24 серпня 1998 року і учасників кампанії «Україна без Кучми» 9 березня 2001 року, неодноразові побиття футбольних фанатів, зокрема у Житомирі (2002) та Дніпрі (2007). «Беркут» активно використовували центральна і місцеві влади для досягнення політичних і бізнес-цілей.

  • Три роки Патрульної поліції: що залишилося від того сплеску ейфорії трирічної давнини?

У 2014 році всі очікували смерті «Беркута». Не смерті бійців, хоча і такі бажання виникали. Але смерті підрозділу як такого, смерті його кривавих цінностей і грубості, смерті «Беркута» як символу всього самого поганого в силових органах.

Проте ні в 2014 році, ні досі «Беркут» так і не помер. Йому підрізали крила, забрали чорно-сіру екіпіровку «міський камуфляж», резавшую очей. Але «Беркут» не зник. Він лише причаївся і набирається сил, хоче і готується до реваншу. Понад чверті екс-беркутівців пройшли атестацію і служать в поліції! На початку минулого року продовжували служити 1185 з 3780 екс-беркутівців. Семеро — у миколаївському та черкаському підрозділах тактико-оперативного реагування патрульної поліції, решта — у ПН. Майже третина ПОН — з «Беркута». В Києві новий «Беркут» вилітає з гнізда на проспекті Лобановського, щоб відчутно клюнути протестувальників. Керує ним Руслан Цикалюк, ідентифікований як один з командирів розгону Евромайдана. Саме ПОН позаторік навесні в ході жорстокого і незаконного розгону Міхо-Майдану поставила на коліна в сніг мітингувальників біля парламенту.

Були в «Беркуті» чесні працівники, що не порушували закон і права людини? Можливо. Але чому ці гіпотетичні люди не зупинили звірства колег і не свідчили в суді? Адже міліціонерам відбило пам’ять на допитах щодо Революції гідності.

Нам по силам нарешті деберкутизировать поліцію. Крім того, «Беркут» повинен бути знищений в символічній площині, традиційно слабкому місці нашої державної політики. Це один з елементів гібридної війни, і якщо ми не дамо оцінку подіям, то замість нас це зробить Кремль силами пропаганди і руками агентів впливу з українськими паспортами.

  • Правоохоронна реформа: старі-нові обличчя тягнуть країну в минуле

Влада повинна дати хоча б належну політичну оцінку подіям Революції гідності, якщо не здатна на кримінальне покарання. Шість років, що минули з часу тих трагічних подій, які дозволяють без зайвих емоцій зробити це. Прийдешні покоління можуть по-своєму інтерпретувати Євромайдан і Революцію гідності, але наше покоління потребує цієї рефлексії і розстановкою точок над «і».

Автори: Михайло Каменєв, юрист, голова Правозахисної ініціативи»; Степан Золотар, юрист, голова Фонду регіональних ініціатив; ZN.UA

Події та кримінал