Голова НСЖУ розповів у Чехії про полонених українських журналістів

Голова НСЖУ дав серію інтерв'ю для провідних чеських медіа, зокрема Чеському радіо, Чеському громадському телебаченню, Seznam, Forum 24, Deník, під час яких наводив конкретні дані: за час повномасштабного вторгнення загинули понад 150 медійників, зокрема 21 журналіст – при виконанні професійних обов'язків. Журналісти, які пережили дронові атаки, свідчать, що удари були свідомими, спрямованими саме на представників ЗМІ.

Скриншот з відео

«Доказом саме того, що росіяни бояться незалежних журналістів, є те, що вони беруть в полон наших колег. На сьогодні щонайменше 28 українських журналістів знаходяться в російській неволі», – сказав Томіленко.

Він підкреслив важливість того, щоб імена й історії цих людей були відомі і про них говорили публічно. Те, що вони не забуті, допомагає полоненим журналістам пережити жахіття російських буцегарень. Ба більше, публічність іноді змушує росіян відпустити в’язнів. Так було з журналістом Наріманом Джелялом, якого в 2021 році заарештували в окупованому Сімферополі, засудили до 17 років позбавлення волі за нібито саботаж, але завдяки тиску міжнародної журналістської спільноти та іноземних дипломатів він був зрештою звільнений під час обміну полоненими у 2024 році.

Скриншот з відео

У розмовах з чеськими ЗМІ голова НСЖУ також привернув увагу до історій інших бранців, наприклад журналістки з Запоріжжя Ірини Левченко, яку росіяни взяли в полон в окупованому Мелітополі у травні 2023 року. В репортажі ČТ24 було продемонстровано фрагмент фільму Free The Voices, створеного НСЖУ на основі свідчень журналістів, які пройшли російський полон, та їхніх рідних.

Томіленко наголосив: це не військові, це мирні люди, журналісти, які просто хотіли донести правду про те, що відбувається, і саме цим були небезпечні російській владі, яка висуває проти них сфабриковані звинувачення у "тероризмі" та "екстремізмі", щоби виправдати ув’язнення. В полоні на українських журналістів чиниться шалений психологічний і фізичний тиск

Голова НСЖУ підкреслив, що Україна й далі робитиме все можливе для звільнення своїх людей, але дуже важлива й солідарність Заходу. Саме приверненню уваги до нелюдського ставлення російських окупантів до полонених журналістів і цивільних було метою адвокаційної поїздки до Чехії, яка відбулась на запрошення Чеського синдикату журналістів (Syndikát novinářů ČR).

Голова НСЖУ Сергій Томіленко та президентка Чеського синдикату журналістів Івана Шулакова

Читайте також: Томіленко розповів про нову систему підтримки журналістів в умовах війни

За словами голови НСЖУ, він відчуває величезну підтримку, небайдужість з боку чеських журналістів.

«Звичайно, відчувається і втома від війни, і певна інформаційна втома. Водночас ми всі свідомі того, що Путін не втомлюється. Путін чекає, він використовує час для того, щоб роз'єднати демократичні сили в Європі, щоб посіяти розбрат і, відповідно, послабити загалом демократичний світ. Причиною страшної війни, яку Росія, Путін ведуть проти України, стало те, що ми зробили свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи. Відповідно, ми покладаємося на продовження європейської підтримки», – сказав Томіленко.

Він нагадав, що під час щорічних зборів Європейської федерації журналістів у Анкарі минулого місяця одноголосно була підтримана резолюція, внесена Національною спілкою журналістів України, про солідарність із полоненими українськими журналістами і вимогу їх негайного звільнення. В документі також міститься заклик до журналістських спілок і організацій проводити акції солідарності, розповідати історії полонених журналістів, докладати зусиль для підтримки їхніх родин.

Про візит до Праги було домовлено у розвиток щорічних зборів Європейської федерації журналістів. Чеські колеги стали першими, хто відгукнувся в рамках цієї ініціативи.

Як повідомлялось, Національна спілка журналістів України за першу половину цього року задокументувала 80 верифікованих випадків, коли російська агресія спричинила фізичні наслідки для українських медійників та об'єктів медіаінфраструктури. Ідеться про 35 випадків пошкодження житла та майна журналістів, 28 випадків пошкодження або руйнування редакцій та об’єктів медіаінфраструктури (дві редакції повністю знищені), 14 випадків, коли журналісти потрапляли під російські атаки під час виконання професійних обов’язків, три випадки поранення цивільних журналістів.

Фото надане Сергієм Томіленком

Суспільство