Фінансова стійкість та бюджетний дефіцит – експерт про пріоритети нової місії МВФ

«І тут є декілька проблемних для нас зон. Передовсім, це існування кількох макроекономічних сценаріїв на наступний рік, які помітно відрізняються. Один з них – занадто оптимістичний, на підставі якого готували проєкт бюджету, проголосований парламентом у першому читанні. Другий – песимістичний, оприлюднений нещодавно НБУ. А третій – «середній» варіант, підтверджений в оновленому прогнозі самого Міжнародного валютного фонду», – сказав Устенко.

Він нагадав, що урядовий прогноз передбачає економічне зростання на 1,3%, досить низький рівень інфляції та незначну девальвацію гривні. При цьому йдеться про непокриту потребу у фінансуванні на 36 млрд дол. Водночас джерела покриття бюджетного дефіциту ще остаточно не визначені.

«Зараз шукаємо можливості, як його перекрити. Але напевне знаємо лише про отримання приблизно 16 млрд дол. від європейців. Щодо решти джерел тривають переговори, впевненості в успішності яких немає. До того ж, чуємо політичні заяви про те, що Україна хотіла б збільшити фінансування ЗСУ, зокрема, на 20% підвищити грошове забезпечення військових. Тож в експертів Фонду може виникнути запитання, де ми плануємо брати на це кошти», – продовжив економіст.

Прогноз Національного банку – куди песимістичніший, передбачає економічне зростання лише на 0,4%. Отже, країна збере менше грошей, а бюджетний дефіцит зросте. Довкола того, який зі сценаріїв найбільш ймовірний, за словами Устенка, і точитимуться дискусії з представниками Фонду.

«Обов’язково обговорюватимуться й питання податкової політики та рішень, які ми мали ухвалити, щоб забезпечити додаткові бюджетні надходження – зокрема, підвищення на 1 відсотковий пункт ПДВ і нові ліміти для ФОПів третьої групи. Буде також багато питань щодо тіньового сектора економіки та можливостей її детінізації. Й одне з вузьких місць тут – ситуація на митниці», – вважає ексрадник глави держави.

І раптом українській стороні не вдасться переконати кредиторів, що країна має реальні джерела покриття дефіциту бюджету на наступний рік, постане питання, чи може взагалі продовжуватися програма співпраці з Міжнародним валютним фондом. Адже МВФ не кредитує держави, які неспроможні самотужки перекрити решту бюджетного дефіциту.

«Тобто вони можуть бути співкредиторами, але не головним кредитором. Натомість для нас дуже важливо отримати від Фонду позитивний сигнал, який розблокує іншу допомогу від уже існуючих та потенційних кредиторів і грантодавців», – наголосив економіст.

Він каже про три варіанти закінчення роботи нової місії. Перший – позитивний для нас, коли місія підтвердить фінансову стійкість України, і ми майже одразу (після рішення Ради керуючих Фонду) отримаємо транш у приблизно 1,7 млрд дол. Другий – найбільш негативний, коли інспектори оголосять, що є серйозні проблеми, тож вони чекатимуть, доки Київ їх не розв’яже.

«Обидва варіанти, мені здається, можливі, але все ж менш імовірні, ніж середній сценарій: місія закінчує роботу й повертається до Вашингтона, аби продовжити вивчення документів та опрацювання інформації, отриманої під час зустрічей з українською стороною. Подадуть це дипломатично – щоб ми могли продовжувати працювати над пошуком додаткових джерел фінансування на наступний рік», – прогнозує Устенко.

Читайте також: Бюджет-2027 готують до другого читання з урахуванням співпраці з МВФ: Корецький і депутати провели нараду

За такого розвитку подій надання чергового кредитного траншу відкладуть до ухвалення інспекторами остаточного рішення.

Як повідомлялося, 9 листопада місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу стосовно другого і третього переглядів програми розширеного фінансування (EFF) для України. За словами постійної представниці МВФ в Україні Прішили Тофано, дискусії фокусуватимуться на цілях макроекономічної та фіскальної політики влади, так само як і на засадничих структурних реформах.

Фото: АА

Новини економіки