Перехід до ринкових тарифів без підвищення доходів людей загрожує «комунальним апокаліпсисом» – депутат

За словами народного депутата, потреба у фінансуванні енергетичної галузі є зрозумілою, однак перехід до економічно обґрунтованих тарифів має супроводжуватися зростанням доходів населення.

«Економічна логіка зрозуміла: пошкоджена енергетика потребує грошей на ремонти, резерви та відновлення. Абсурд починається там, де економічно обґрунтованою вважають лише ціну ресурсу, але не дохід людини, яка має цей ресурс оплачувати», – зазначив Ткаченко.

Читайте також: Загальна сума в платіжках за комуналку може зрости попри тарифний мораторій – депутат

Він наголосив, що у 2026 році мінімальна зарплата в Україні становить 8 647 грн, або близько 173 євро, що у три з половиною раза менше за найнижчу мінімальну зарплату в Європейському Союзі — 620 євро у Болгарії. Мінімальна пенсія, за його словами, становить 2 595 грн, а чверть пенсіонерів отримують менш як 4 тис. грн на місяць.

Депутат також навів дані Світового банку, згідно з якими у 2025 році за національною межею бідності перебували 41,6% населення проти 37% роком раніше, а в першому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі.

На думку Ткаченка, перехід до ринкових цін без відповідного підвищення доходів населення може призвести до серйозних соціальних наслідків.

«Тому перехід до ринкових цін без відповідного зростання доходів загрожує не оздоровленням енергетичного сектору, а комунальним апокаліпсисом. Якщо тариф покриває економічні витрати підприємства, але забирає критичну частину сімейного бюджету, він може бути бездоганно обґрунтованим у бухгалтерській таблиці — й абсолютно непідйомним у реальному житті», – заявив він.

Ткаченко також наголосив, що не можна «підтягувати платіжки до Європи, залишаючи зарплати, пенсії та соціальні виплати далеко позаду».

«Інакше в сухому залишку реформи, яку виношують під підвищеним тиском МВФ, матимемо лише вбивчий абсурд і реальний фінансовий крах домогосподарств», – підсумував депутат.

Читайте також: Українці завинили за комуналку понад ₴113 мільярдів: скільки проваджень у реєстрі боржників

Для внутрішньо переміщених осіб здорожчання комунальних послуг може мати особливо тяжкі наслідки, тому окремий механізм їхнього захисту має бути запроваджений ще до початку тарифної реформи.

Про це заявив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим

Ткаченко також зауважив, що для внутрішньо переміщених осіб здорожчання комунальних послуг може мати особливо тяжкі наслідки, тому окремий механізм їхнього захисту має бути запроваджений ще до початку тарифної реформи.

Він підкреслив, що переселенці, на відміну від більшості родин, сплачують не лише комунальні послуги, а й оренду житла, яке часто є старим, неутепленим та енергетично неефективним.

Ткаченко навів оцінки Міжнародної організації міграції, згідно з якими 59% родин ВПО вже обмежують користування комунальними послугами, 75% повністю або частково витрачають заощадження, а 17% мають борги за оренду.

«Отже, переселенці входять у тарифну реформу не з фінансовою подушкою, а з уже затягнутим на шиї борговим зашморгом», – зазначив він.

На думку депутата, підвищення тарифів може призвести не лише до скорочення споживання, а й до втрати орендованого житла.

Він наголосив, що необхідно запровадити окремий тарифний механізм захисту для ВПО.

«Потрібен окремий тарифний запобіжник для ВПО: автоматичний доступ до субсидії за фактичним місцем проживання, врахування сукупних витрат на оренду й комунальні послуги, а також гарантована підтримка мешканців місць тимчасового проживання та соціального житла», – заявив Ткаченко.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.

Суспільство