Томіленко розповів про нову систему підтримки журналістів в умовах війни

Як зазначив голова НСЖУ, за останні роки дрони стали головною загрозою. Вони можуть вражати цілі за десятки кілометрів від фронту, а часу на реакцію буквально пів хвилини.

"І правила, до яких ми звикли десятиліттями, більше не працюють. Напис PRESS не захищає, а навпаки — наражає на небезпеку. Будь-який рух може бути сприйнятий як ціль. Фактично діє одне правило: якщо в небі є дрон — це вже небезпека", — підкреслив Томіленко.

Він повідомив, що презентував на конгресі, який представляє майже 600 тисяч журналістів і медіапрацівників з усього світу (МФЖ виключила зі своїх лав російських пропагандистів після вторгнення РФ в Україну), новий короткий практичний посібник з безпеки для журналістів.

"Ми буквально цими днями його віддрукували. Він написаний експертами НСЖУ у партнерстві з фондом "Ірондель" не “кабінетно”, а з практичного досвіду — і, на жаль, з досвіду втрат", — зауважив голова спілки.

Водночас, підкреслив Томіленко, важливо говорити не лише про загрози, а й про відповіді.

За його словами, "за ці роки ми разом із партнерами фактично створили і вибудували нову систему підтримки журналістів в умовах війни. Це і знання — такі посібники з безпеки, регулярні тренінги. І обладнання — зокрема детектори дронів, які хоч і не гарантують безпеки, але дають ті самі секунди, що можуть врятувати життя. І, що, мабуть, найважливіше, — мережа Центрів журналістської солідарності".

Через ці центри журналісти отримують захисне обладнання, можливість працювати в безпечнішому середовищі, екстрену допомогу, юридичну і психологічну підтримку. Загалом через цю мережу пройшли понад 9 тисяч журналістів, зазначив очільник НСЖУ.

Він також наголосив, що після більш ніж п’яти років повномасштабної війни загострилась тема ментального здоров’я.

"Ми пишаємося, що штаб-квартира ЮНЕСКО започаткувала спеціальну програму "Безпечні місця для журналістів" в умовах конфліктів, беручи до уваги український досвід наших Центрів солідарності. До того ж, за нашими протоколами створено три Центри медіасолідарності в секторі Газа — Палестинським синдикатом журналістів", — нагадав Томіленко.

Крім того, він привернув увагу до теми, яку намагається щоразу порушувати на міжнародних майданчиках — українські журналісти залишаються в російському полоні.

"Для них питання безпеки — це вже не про шоломи чи детектори. Це про свободу. І про те, чи зможуть вони взагалі повернутися до професії і до життя. Чи зможуть вижити. Росія обмежує свободу українських журналістів, катує, вбиває…Тому міжнародна солідарність має означати не лише підтримку тих, хто працює, а й постійну адвокацію за звільнення тих, хто позбавлений свободи", — заявив очільник НСЖУ.

Як наголосив Томіленко, одним із найсильніших сигналів конгресу є те, що журналістська солідарність перестає бути абстрактним словом і стає дуже конкретною інфраструктурою підтримки, як в Україні, так і в Палестині чи в інших гарячих точках планети.

"Війна змінюється швидше, ніж наше уявлення про безпеку журналістів. Але ще важливіше — навіть коли увага світу поступово слабшає, сама потреба в підтримці нікуди не зникає. Підтримка — це не лише про захист журналіста, а й про можливість для медіа працювати, про право людей у війні отримувати інформацію і про здатність самих журналістів витримувати це психологічно", — зазначив голова НСЖУ.

Читайте також: Голова НСЖУ – на форумі у Лондоні: Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності

Спілка не може бути готовою до всіх викликів війни. Але має швидко адаптуватися — і підтримувати колег там і тоді, де це найбільше потрібно, додав Томіленко.

Як повідомляв Укрінформ, за чотири місяці 2026 року зафіксовано 38 верифікованих інцидентів, пов’язаних з російськими атаками на українських журналістів, їхні редакції та домівки.

Фото: facebook.com/sergiy.tomilenko

Суспільство