Закрите небо: чому Путін так нервує з приводу попередження Зеленського

У відповідному листі генеральному секретареві організації Хуана Карлоса Салазара Гомеса нагадали, що Україна закрила повітряний простір ще в лютому 2022 року, а Росія знехтувала ризиками. Це, як пам’ятаємо, призвело до авіакатастрофи пасажирського літака авіакомпанії Azerbaijan Airlines, що летів із Баку 25 грудня 2024 року. Літак був уражений російською системою ППО в небі над Грозним, після чого пошкоджений борт направили в бік Казахстану, де він зазнав аварії, внаслідок якої загинули десятки людей.

Україна також звернулася до ICAO з проханням закликати держав – членів організації повністю заборонити польоти цивільних повітряних суден у російському небі. Компанія Osprey Flight Solutions, що спеціалізується на оцінці авіаційних ризиків, також попередила клієнтів про зростання ризиків польотів через українські удари та можливі помилки російської ППО.

Але Путін у відповідь на київські попередження назвав їх «заявкою на державний тероризм». Насправді за цими «заявками» стоять цифри, які надає сама Росія. Якщо за 2023 рік її засоби ППО (за доповідями Міноборони РФ) збили рекордну кількість дронів за добу — 75, то вже наступного року добова рекордна кількість знищених дронів сягнула вже 158, у 2025 році — 524. І нарешті, у 2026-му (станом на 2 серпня) МО РФ повідомило про нову добову рекордну кількість збитих українських безпілотників — 1158. З огляду на все, такими рекордними темпами російський «Ковёр», схоже, буде практично цілодобовим. І Путін це чудово розуміє.

З історії «Ковра»

А перший випадок уведення плану «Ковёр» стався 20 квітня 1978 року, коли південнокорейський пасажирський літак Korean Air Lines Boeing 707 відхилився від маршруту та увійшов у повітряний простір СРСР над Кольським півостровом.

Після повномасштабного вторгнення в Україну свій перший «Ковёр» Росія розгорнула у травні 2022 року в Бєлгороді. У травні–серпні 2023 року цей план неодноразово вводили вже в московських аеропортах. Так  «Ковёр» і став майже рутинним явищем у Росії.

Найчастіше за цей час закривали аеропорти Москви, Казані, Нижнього Новгорода, Калуги, Саратова та інших міст. За перші п'ять місяців 2025 року аеропорти РФ закривалися частіше, ніж за 2023 і 2024-й разом узяті. Географія «Ковра» за цей час також розширилася й дотяглася до Надиму (Ямало-Ненецький автономний округ — приблизно 2,5 тисяч км від зони бойових дій), над яким закривали небо 5 травня 2025 року.

Саме після цих  та інших атак авіаційна влада РФ почала вводити відповідні обмеження вже і в глибокому тилу. Зазначмо, що інформація про кожне введення плану «Ковёр» на російському Далекому Сході публікується нерегулярно, тому не можна виключати, що окремі (ще більш східні випадки) просто залишалися непублічними. Але чи то жартома, чи то серйозно, з’явилася інформація, що Київ просили не атакувати Владивостока, де зараз перебуває Путін.

Скільки коштує «Ковёр»

Є й інший аспект. Наприклад, 8 травня український безпілотник завдав удару по офісу аеронавігації в Ростові-на-Дону, і одразу ж закрилися 13 аеропортів, якими він керував. У Самарі розташована «Аеронавігація Центральної Волги», в зоні її відповідальності — 37 аеропортів.

За весь 2023 рік «Ковёр» у Росії впроваджували 58 разів; за 2024 рік — 91; за 2025 рік — 500. А до 31 липня цього року вже 1793. Отже, динаміка вибивання загальноросійського «Ковра» очевидна.

Одна доба серйозних збоїв у роботі найбільших аеропортів РФ, за різними підрахунками,  коштує авіакомпаніям в середньому 5 млрд рублів. Затримка одного літака руйнує графік кількох наступних рейсів, що спричиняє «ефект доміно» по всій країні. Аналітичний проєкт FlySafe сумарні втрати російських авіакомпаній від закриття протягом минулого року лише московського авіавузла (аеропорти «Внуково», «Домодєдово», «Шереметьево-1», «Шереметьєво-2», «Жуковське», «Остафʼєво», «Чкаловське») оцінив приблизно у 240 млн доларів США, включно з витратами на скасування рейсів, перенаправлення, паливо й т.п. За підрахунками, загалом було скасовано понад 3200 рейсів і перенаправлено близько 1800.

Щоб спрямувати лише один пасажирський літак на запасний аеродром коштує перевізнику від 800 тисяч до 2 млн рублів. Скасування одного рейсу типу Boeing 737-800 або Airbus A320 обходиться авіакомпанії у 15–23 млн рублів. У дні масованих атак прямі та непрямі збитки російської цивільної авіації оцінюють у 10–30 млн доларів США на добу.

Отже, попередження Президента України не «терористичне» (як зазначив Путін), навіть не економічне, а цілком гуманітарне. Кремль укотре намагається перекласти провину за свою нову реальність уже не тільки на землі, й у небі. Але це не Україна відкривала у 2014 році війну в європейському небі трагедією МН-17. Не Україна зробила цивільну авіацію заручницею ППО, військових аеродромів і дронових атак. Це Росія принесла війну у світову авіаційну систему.

І саме тому не попередження Зеленського створило проблему. Воно лише офіційно зафіксувало її в міжнародному полі. Якщо Росія веде агресивну війну, запускає ракети, тримає ППО в напруженому режимі й одночасно дає добро на проліт цивільних літаків через простір відповідних потенційних бойових рішень, то відповідальність за цей ризик лежить на ній. І цей ризик уже є системним.

Україна ж не тільки продовжує вибивати пил із російського «Ковра», а й офіційно попереджає про наслідки цього. Ось тому Москва й нервує.

Макс Мельцер

Актуальні новини війни