Наслідки нової міграційної політики великої Британії для України
У британських ЗМІ мусується тема посилення міграційного режиму після завершення перехідного періоду і остаточного виходу Сполученого Королівства з Євросоюзу до початку 2021 року.
З січня наступного року британський уряд буде проводити нову міграційну політику, орієнтовану на залучення в країну виключно висококваліфікованих іноземців з досвідченим знанням англійської, освітою, досвідом роботи під конкретні вакансії.
Щоб мігрувати у Великобританії, потрібно буде набрати достатню кількість балів (70), які будуть нараховуватися в залежності від рівня володіння англійською мовою, наявності пропозиції по роботі із зарплатою не менше 25,6 тис. фунтів стерлінгів в рік, ступеня доктора філософії (кандидат наук). Перевага буде віддаватися людям з вищою технічною освітою, з науковим ступенем, математикам, айтішникам.
В якості пробного кулі уряд прем’єр-міністра Бориса Джонсона запровадило з 20 лютого програму Global Talent, яка дозволить зарубіжним вченим і математикам отримати візи і підтвердити свої дипломи в прискореному режимі для працевлаштування у Великобританії.
Британські влади запозичують досвід Австралії, де проводиться схожа міграційна політика. Внаслідок міграційної реформи очікується скорочення припливу в Великобританію низькокваліфікованої робочої сили. Нові правила торкнуться всіх без винятку, у тому числі понад 3 млн громадян країн – членів ЄС, які живуть і працюють у Великобританії.
Побоювання щодо нової міграційної політики висловили «Королівський коледж медсестер», «Національний союз фермерів», «Федерація виробників напоїв і продуктів харчування», оскільки у сфері медицини, сільському господарстві і харчовій промисловості активно використовується іноземна робоча сила, в тому числі з України. Однак у британському уряді вважають, що місцевим роботодавцям слід навчити під свої вимоги і працевлаштувати 8,5 млн безробітних британців, а не шукати дешеву робочу силу за кордоном.
Наслідки для українців у великій Британії
За даними «Асоціації українців Великобританії», в Сполученому Королівстві живуть і працюють до 100 тис. етнічних українців, народжених на території країни, так і тих, хто перебуває там на ПМЖ або просто їздить на заробітки. В 2018 році на роботу у Великобританії влаштувалися близько 8 тис. громадян України.
Набагато менше, ніж мігрантів з Індії (829 тис.), Польщі (695 тис.), Пакистану (522 тис.), Ірландії (390 тис.), Італії (297 тис.) або Румунії (411 тис.). Далеко не всі українські заробітчани, як і їх колеги з інших країн, зможуть вписатися в реалії нової міграційної політики великої Британії.
Чоловіки в основному йдуть працювати на будови, а жінки влаштовуються прибиральницями і медсестрами. В основному будівельники заробляють 25,2 тис. фунтів стерлінгів в рік. Середня зарплата медсестри становить 23 тис. фунтів стерлінгів в рік. Іноземні працівники найпопулярніших професій серед українських мігрантів підпадають під категорію низькокваліфікованої робочої сили, яким будуть відмовляти у візах.
По-іншому справи йдуть в аграрному секторі Великобританії, де працюють українські громадяни. Британський уряд зробив виняток для сезонних працівників сільського господарства і дозволила британським фермерам залучати до 10 тис. мігрантів в рік.
Мабуть, Джонсон пішов на компроміс з «Національною спілкою фермерів», який реалізує пілотну програму по залученню іноземних громадян на роботу. Їх працевлаштуванням займаються агентства Pro-Force і Concordia. У 2019 році британські фермери просили дозволити залучити 30 тис. трудових мігрантів, стверджуючи, що на фермах не кому працювати. У 2019 році на фермах Шотландії та Англії працювало 2,5 тис. громадян України, Молдови, Росії.
Шанс для айтішників
Нова міграційна політика Джонсона дає шанс українським науково-технічним працівникам, айтішникам, інженерам і математикам знайти роботу у Великобританії. Міграційна реформа у Великобританії заточена на вирішення проблеми нестачі 40 тис. айтішників.
Із-за дефіциту кваліфікованих працівників економіка країни недоотримує 60 млрд фунтів стерлінгів в рік. Найбільше у Великобританії не вистачає фахівців в області кібербезпеки, управління даними, бізнес-аналітиків з ухилом в IT, розробників програмного забезпечення. Більше половини британських роботодавців заповнюють дефіцит даних кадрів завдяки співпраці з фрілансерами.
У Великобританії зарплата на роботах у високотехнологічній сфері становить у середньому 5 тис. дол. в місяць (47,5 тис. фунтів стерлінгів у рік), а в Україні – 1,5-2,5 тис. дол. в місяць. У 2019 році кількість працівників IT-компаній в Україні зросла з 58 до 63 тис. осіб. В Україні 40 тис. технічних фахівців.
У нашій країні є 10 вузів, включаючи Києво-Могилянську академію, Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний економічний університет, які готують фахівців для високотехнологічних галузей, а їх випускники в пошуках роботи.
Польський чинник
Ризики для українських трудових мігрантів є не стільки посилення міграційного режиму в Великобританії, скільки наслідки даної міри для громадян країн – членів ЄС, насамперед поляків, зайнятих в основному в будівництві, системі охорони здоров’я, готельному та ресторанному бізнесі, торгівлі, на підприємствах харчової промисловості.
З 2006 року Великобританія була найпопулярнішим напрямком для польських трудових мігрантів. Тому брак робочих місць у самій Польщі заповнили від 900 тис. до 2 млн українських заробітчан. Однак є ймовірність, що багатьом польським робітникам доведеться покинути Туманний Альбіон і повернутися додому після 2021 року. Після початку епопеї з Брексит 68 тис. поляків виїхали з Великобританії.
У цьому випадку загостриться конкуренція на ринку праці Польщі. Заради захисту інтересів своїх громадян влада Польщі будуть приймати менше трудових мігрантів з України, віддаючи перевагу працевлаштуванню своїх людей. Десятки тисяч українських мігрантів, які заробляють у Польщі від 500 до 1500 дол. в місяць, ризикують залишитися без роботи і засобів до існування.
Скорочення грошових переказів українських мігрантів негативно позначиться на українській економіці. У 2019 році заробітчани перерахували в Україну понад 10 млрд дол. і стали одним з ключових джерел поповнення держскарбниці поряд з експортом продукції металургії та сільського господарства. У такому розкладі не зацікавлені самі польські роботодавці, яким вигідно працювати з українцями, оскільки вони платять їм на 20% менше, ніж своїм співвітчизникам.
Національний банк України
Можливий інший більш «м’який» сценарій. Громадяни європейських країн, які звикли до гарних зарплат у Великобританії, навряд чи горять бажанням повертатися додому і спробують пошукати кращого життя в найбільш розвинених країнах ЄС.
Крім Великобританії серед поляків дуже популярна Німеччина. Там працюють 706 тис. польських громадян. Враховуючи те, що попит на іноземну робочу силу в Німеччині складає понад 200 тис. осіб на рік, то ринок праці цієї країни зможе переварити польських мігрантів з Великобританії.
Хоча в цьому випадку в українців скоротяться шанси на працевлаштування в Німеччині, де платять у два-три рази більше, ніж у Польщі за таку ж роботу. У Німеччині офіційно працюють 43 тис. українців. Німецьке уряд планував спростити процедуру працевлаштування і міграції для осіб із середньою спеціальною освітою з країн колишнього СРСР. Однак набагато простіше запросити на роботу громадян з країн – членів ЄС в умовах свободи пересування.
Внутрішні ризики
Брексит і його очікувані наслідки для європейських і українських мігрантів дають зрозуміти, що трудова міграція – це шлях в нікуди, даний процес пов’язаний з масою ризиків, а вона ніяк не може бути одним з китів, на яких тримається економіка України.
Уряд Олексія Гончарука ставить мету створити в цьому році 200 тис. робочих місць, а в найближчі п’ять років – мільйон, за рахунок залучення 50 млрд дол. іноземних інвестицій в економіку і поліпшення умов для ведення бізнесу. Команда Зеленського обіцяла домогтися зростання економіки на 40% за п’ять років. Яким чином цього вийде досягти, залишається загадкою. Інвестори люблять стабільність, якій немає в Україні в умовах воєнних дій на Донбасі стараннями Росії і процвітаючої корупції.
Тому у разі повернення в Україну заробітчан з Польщі посилиться конкуренція на місцевому ринку праці. Фахівцям, які в силу різних обставин не розглядають перспективи міграції та роботи за кордоном, буде ще складніше шукати роботу.
Без роботи можуть опинитися випускники вузів. Деякі вчорашні студенти, не зумівши влаштуватися за фахом в Україні, їдуть на заробітки в Польщу на брудні роботи, щоб не сидіти без діла.
Збільшення кількості безробітних буде провокувати зростання соціальної напруженості і антиурядових настроїв в умовах відсутності суттєвого покращення економічної ситуації, зростання ділової активності і появи нових робочих місць. Адже мігрує першим ділом критична маса, незадоволена поточним станом справ у країні. В іншому випадку неминучий соціальний вибух.
Кухалейшвілі Георгій,
політолог-міжнародник