Кінець банківської таємниці: що зміниться
Банківська таємниця більше не залишається такий вже таємницею — Нацбанк прийняв рішення спростити процедуру розкриття і тепер силові відомства зможуть отримати доступ до рахунків громадян та юридичних осіб, не звертаючись до суду за спеціальним дозволом.
Але це ще не все. Незабаром Держфінмоніторинг отримає розширені права, завдяки яким він зможе без рішення суду блокувати і заморожувати підозрілі, на його погляд, рахунки і транзакції.
Крім того стежити за своїми клієнтами зобов’яжуть букмекерів, ріелторів (їх у зв’язку з таким нововведенням зарахували до суб’єктів моніторингу) і платіжні системи. Пункти обміну валюти зобов’язані повідомляти владі про клієнтів, що здійснюють операції з валютою.
Силовики отримають доступ до рахунків
За письмовим запитом, минаючи рішення суду, доступ до банківської таємниці отримують СБУ, ДБР, Нацполиция, НАБУ, АМКУ і ГПУ. Але стосується це тільки рахунків «осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», закон про конфіскації незаконних активів у яких був прийнятий наприкінці минулого року.
По ідеї, пересічним громадянам, не наділеним функціями влади, побоюватися нічого. Але банкіри попереджають, що розслаблятися не варто. Завжди можливі зловживання, коли непарні на руку силовики будуть чинити тиск на підприємців, діючи в інтересах їх конкурентів.
Олексій Кущ, член Асоціації українських банків, розповів, що, враховуючи фактор можливих зловживань, банки будуть відмовлятися розкривати інформацію в позасудовому порядку, тим більше, що в документі є досить розмиті формулювання, що дозволяють його неоднозначне трактування.
Пересічних громадян теж чекають «сюрпризи»
В кінці квітня тотальний фінансовий контроль наздожене всіх українців. Функції «Великого Брата», що спостерігає за гаманцем кожного громадянина, будуть виконувати всі, хто тільки може:
- силові відомства,
- банки,
- страхові компанії,
- платіжні системи,
- лотереї,
- обмінні пункти,
- податкові консультанти,
- ріелтори,
- торговці ювелірними виробами, дорогоцінними металами і камінням.
Якщо раніше придбання нерухомості все одно так чи інакше проходило через держреєстри, то зараз держава буде сповіщена і про покупку ювелірних прикрас або валюти.
Під обов’язковий фінмоніторинг потрапляють операції, що перевищують поріг в 400 тис. грн (ліміт збільшили зі 150 тис. грн), проте всі суб’єкти, на яких покладено функцію контролю, зобов’язані повідомляти в службу моніторингу про всі операції, що перевищують — тис. грн. Якщо вона здасться службі моніторингу підозрілою, її будуть перевіряти.
Якщо під час перевірки финразведка запідозрить, що операція якимось чином пов’язана з фінансуванням тероризму, гроші, наявні на рахунку, можуть бути заморожені. Для суб’єктів моніторингу передбачені величезні штрафи, щоб вони навіть не здогадувалися ухилятися від норм, зазначених у документі. Для банків, наприклад, штраф може досягати €5 млн.
Анонімні перекази більше не анонімні
Всі грошові перекази, включаючи і міжнародні, що перевищують суму в 30 тис. грн, які проводяться без відкриття рахунку, потрапляють «на олівець». Починаючи від цієї суми, пункти обміну валют будуть повідомляти «куди треба» про клієнтів, що здійснюють купівлю або продаж валюти. Ліміт 30 тисяч встановлений і для транзакцій в платіжних системах. Якщо операція перевищує ліміт, відправник зобов’язаний розкрити детальну інформацію не тільки про себе, але і про одержувача.
Зіграти «по-крупному» у лотерею або будь-яку азартну гру без надання повної інформації про себе теж не вийде. Якщо клієнт захоче зробити ставку від 5 тисяч і вище, букмекери і лотерейні контори у нього будуть зобов’язані вимагати паспорт та ІПН.
Нововведення допоможуть вирахувати доходи, які були отримані незаконним або нечесним шляхом. Наприклад, пояснити появу на своєму рахунку великої суми дворазовим виграшем в лотерею, як це зробив у свій час один колишній депутат, вже буде досить складно. Але ось громадянам, які отримують зарплату «в конвертах» такі нормативи доставлять масу проблем та істотно обмежить їх можливості. За різними оцінками, кількість українців, які отримують «чорну» або «сіру» зарплату, що становить майже половину від загальної кількості працюючих громадян.
Криптовалюта теж «під ковпаком»
Компанії, що надають послуги, пов’язані з обміном, зберіганням, купівлею, продажем або перекладам криптовалют, закон зобов’язує займатися збором повної інформації про те, для чого призначаються електронні гроші і про те, звідки вони взялися у клієнта.
Однак в питаннях контролю за віртуальними грошима експерти висловлюють стриманий скептицизм. Вони запевняють, що українці просто підуть на іноземні біржі, не потребують звіту про проходження і призначення кріптовалюти.