Інженер-розробник РЛС: загибель українського Боїнга — страшна помилка або «мавпа з гранатою»
Основною версією катастрофи «Боїнга» в Тегерані, Іран продовжує називати технічну несправність літака, але США, Канада, Великобританія оголошують про нові і нові докази того, що лайнер збила ППО Ісламської Республіки з допомогою російського ЗРК «Тор». Газета The New York Times публікує відео, зняте недалеко від місця катастрофи.
На кадрах видно спалахи, говорять, за словами експертів, саме про атаку ракетою. Нагадаємо, Boeing 737-800 «Міжнародних авіаліній України» розбився 8 січня під Тегераном, загинули 176 осіб — пасажири і екіпаж. Іран оголосив, що буде самостійно розслідувати причини катастрофи, але потім погодився допустити до розслідування українських, канадських, французьких або російських експертів.
- Відео передбачуваного попадання ракети в український «Боїнг» геолоцировано в передмісті Тегерана
КАРТКА ЕКСПЕРТА
Інженер, розробник РЛС Андрій Горбачевський
Андрій Горбачевський, інженер, розробник РЛС. Після закінчення Фізтеху (1973 рік) все життя працював в оборонці. Розробляв радіолокатори зенітно-ракетних комплексів, починав з корабельних, потім перейшов в НДІ Авіаційних систем (зараз — ГосНИИАС). Завідував сектором оборони стратегічної авіації
— Андрій Олексійович, про що вам говорить відеозапис, опублікована The New York Times? Це дійсно схоже на ракетну атаку?
— Саме по собі відео чітко ні про що не говорить. Спалах, потім чути звук вибуху. Це дійсно схоже на ракету. Якби вибух стався всередині літака, його б не було чутно на землі. А коли і спалах, і звук — це вже, швидше за все, ракета. Причому, судячи по спалаху, це ракета не переносного, а цілком серйозного ЗРК. Якраз типу «Тор». Якщо це, підкреслю, дійсно достовірна зйомка.
We are analyzing this new video supposedly showing a mid-air explosion. By our initial estimation, the video shows an apartment block in western Parand (35.489414, 50.906917), facing northeast. This perspective is directed approximately towards the known trajectory of #PS752. pic.twitter.com/nDvjRIkFU4
— Bellingcat (@bellingcat) January 9, 2020
— Чи можуть ці спалах і вибух означати, що вибухнув двигун?
— Навряд чи. У двигунах передбачена система пожежогасіння. І взагалі двигун просто так не вибухне, це виключено. Якщо у нього щось потрапило, то далі — так, може щось статися. Але ніякої такий великий спалаху не буде. Літак загорівся, пожежа — але не спалах. Так що це не схоже на пожежу в двигуні. Займання двигунів в авіації трапляються у світі відносно часто: раз в місяць, напевно. Але нічого страшного при цьому не відбувається. Пілот глушить двигун, що відключає подачу палива, що включає подачу піни для гасіння — і все. З заглухлим двигуном, на одному двигуні літак спокійно сідає.
— Є ще версія теракту на борту літака.
— Ні, на теракт це не схоже.
Для теракту на борт літака треба пронести яку-небудь маленьку бомбу. І розмістити її в салоні, наприклад. Тобто спалах була б не видно. А бойова частина ракети — це здоровенна така бомба, у неї спалах так спалах.
— На вибух самого літака з якої ще причини це теж не зовсім схоже?
— Вибух такого надійного літака, як «Боїнг», нового, недавно пройшов техобслуговування? Сам по собі він вибухнути не може. Вибух всередині літака призведе до пожежі, але не до спалаху.
— Тобто літак, ви вважаєте, навмисне атакували ракетою?
— Навмисне — пасажирський літак?
Після історії з MH17 всім повинно бути відомо, що всі напевно зафіксують, що з якої-небудь точки хтось, нехай побачить.
— Значить, — помилково?
— Якщо це помилка, то груба. Груба. Неймовірно груба. Тому що сам по собі ЗРК «Тор-М1» — серйозний дорогий комплекс. І щоб він помилково взяв та й збив пасажирський літак — дуже малоймовірно. Це такий трактор на гусеничному ходу, схожий на танк. І на цьому «танку» стоять і оглядовий локатор, тобто той, який крутиться і безперервно переглядає ситуацію навколо, і радіолокатор наведення з дуже вузьким променем. Ширина променя — 1 градус. І коли мета знайдена, ось цим вузеньких променем на неї наводиться ракета. Тобто ймовірність того, що попадеться якась інша мета, мізерно мала. Оператори, що сидять на цьому тягачі, всі бачать дуже добре: велика мета, маленька — не могли помилитися. Якщо вже наводили, то вже напевно.
У 2007 році Іран отримав останні з 29 комплексів 9К331 «Тор-М1», куплених ним у Росії за міжурядовою угодою. Це система ближнього радіусу дії (дальність стрільби не більше 12 км), її можна використовувати і для оборони аеропортів. Радіолокаційні станції виявлення і супроводу цілей мають цілком певні характеристики роботи.
Параметри випромінювання не можна назвати «відбитками пальців» буквально, але в сукупності з развединформацией про розміщення підрозділу достовірно визначити, що працювала саме РЛС «Тор-М1», зовсім нескладно. Оскільки американські джерела повідомляють, що радіотехнічна розвідка зафіксувала включення РЛС незадовго до падіння українського лайнера, можна бути впевненим, що він, як мінімум, потрапив у поле зору «Тор-М1» іранської ППО. Тобто переплутати цей зенітний комплекс з чимось іншим радіотехнічна розвідка США не могла.
— Є ще версія, що іранська ППО спрацювала помилково, тому що після обстрілу американських баз готувалися до відповідних ударів США.
— Ні, запуск ракети неможливий без вказівки командира екіпажу.
— Це не те щоб новітній комплекс, його продали Ірану в 2007 році.
— Тоді вже все це було передбачено. Це так званий ЗРК малої дальності. Тобто його дальність стрільби не більше 12 кілометрів. Це означає, що до літака він знаходився доволі близько. Він не міг не бачити, що і як перед ним летить. Це не який-небудь там З-200, яким збили літак в Сирії, а звинуватили Ізраїль. Там все відбувалося дійсно далеко, в 40-50 кілометрів. А тут відстань-то — ну… п’ять кілометрів десять. Як командир екіпажу міг сплутати пасажирський літак ще з чимось- це для мене неймовірно. Груба помилка.
- Ракета, бомба або технічні неполадки? Версії загибелі «Боїнга» МАУ в Ірані та правові аспекти розслідування
— Наскільки можлива була помилка у виборі мети, на зразок тих, що траплялися у ППО російського виробництва у випадках з MH17 або Іл-20 в Сирії?
— Хіба що якась зовсім жахлива помилка. Підозрювали, наприклад, що там летить американський безпілотник, хотіли його збити, а він випадково опинився на одній лінії з українським літаком.
— Міг зробити таку помилку не екіпаж комплексу «Тор», а якийсь божевільний з ПЗРК?
— Хіба що якийсь зовсім поганий стрілок.
Теоретично таке могло бути, якщо людина, не соображавший, що за мету перед ним, взяв і вистрілив. Але відбувалося-то все біля головного аеродрому Тегерана.
Ймовірність того, що там виявиться така «мавпа з гранатою»… Не знаю. Тоді вони могли знести і будь-який інший літак. Тобто це дуже і дуже малоймовірно. До того ж, якщо ми орієнтуємося на відео зі спалахом, то це точно не ПЗРК.
— Якщо згадати російський Іл-20, збитий дружніми сирійцями, малайзійський MH17, тепер цей випадок, то версія про «мавпу з гранатою» не так вже малоймовірна, тільки «граната» — не ПЗРК.
— Ну так. Але це в тому разі, якщо відео, повторю, дійсно має прямий зв’язок з катастрофою. Тому що по самій собі спалаху що визначити важко.
— Є ще дані про те, що американські супутники зафіксували інфрачервоні сліди запуску ракет і вибуху літака.
— А це і є найцікавіше. На жаль, супутникових фотознімків ніхто не представив. Але якщо дійсно такі сліди зафіксовані, то це було б прямим доказом. Саме інфрачервоний супутник ось цей струмінь двигуна дуже добре фіксує. Він може показати прямо траєкторію, як летіла ракета. Якщо справді є такі дані, то сперечатися нема про що, все доведено.
Тільки чому тоді не викладені самі знімки з супутників?
— В історії з MH17 американці теж не хотіли викладати на загальний огляд дані з супутників, але представили їх голландському слідству.
— Так, але поки що нам пропонують вірити голослівним повідомленнями.
— Чи можуть дані з супутників щось розповісти про зброю?
— Ні, по зйомці зі супутника не можна визначити, яка була ракета. Всі вони випромінюють приблизно однаково. Але те, що це була саме ракета, що вона йшла з точки А в точку Б, визначити можна.
— Про ракету саме «Тор-М1» говорять зовсім не випадково: неподалік від місця падіння літака знайшли уламок його ракети, носову частину.
— Ну уламки могли лежати з тих пір, як «Тор» стріляв з якоїсь іншої мети. Я ніде не читав повідомлень, що це уламок саме нещодавно випущеної ракети.
این یک قطعه پیدا شده در محل سقوط هواپیمای مسافربری اوکراینی است که جلوی خونه можна از ساکنان محل افتاده.
هواپیما چیزی شبیه این داره؟ سر موشک نیست؟ pic.twitter.com/4H0ZeUgMNl
— Ashkan Monfared (@AshkanMonfared_) January 8, 2020
— Судячи з американським джерелам, уламок знайшли приблизно в 16 кілометрах від місця падіння літака. На якій відстані він повинен бути, якщо це дійсно та сама ракета?
— Якщо літак після вибуху не розвалився в повітрі відразу, а летів ще хоча б хвилину-дві, то уламки ракети могли впасти десь недалеко від точки підриву, на відстань, що не більше кілометра, а літак міг полетіти на таку відстань.
— На підставі всього, про що ви зараз сказали, у вас якась версія вимальовується?
— Я не знаю, не фейкова відеозйомка. Ну спалах в темряві — так. Це поки все, що я можу сказати. От якщо б можна було подивитися на ті самі знімки із супутника — так, можна було б розбирати параметри, швидкість і так далі. Ми знаємо, що ракета протягом п’яти секунд розганяється до швидкості 700 метрів в секунду. Цей початковий ділянку траєкторії дуже показовий. Цього не підробиш. Тут інженер вже може щось оцінювати.
Автор: Ірина Тумакова; НОВА ГАЗЕТА
Події та кримінал