Шість головних небезпек позитивного мислення

Вирішили закінчити смугу невдач і плануєте пірнути з головою у позитивне мислення, як нам радять всілякі гуру і тренери з особистісного росту? Не поспішайте!

Про позитивному мисленні

Уявлення про силу позитивного мислення має почасти релігійні коріння, а воно формувалося в XIX столітті в Америці як реакція на суворі правила протестантизму, його орієнтацію на успіх у житті. Тоді в США в різних околорелигиозных організаціях і з’явилося вчення, яке говорить про «силою думки», — людині треба було лише навчитись використовувати в своїх цілях «божественну енергію», постійно присутню в світі. Вже в XX столітті релігійність з подібних навчань пішла, а ось ідея про «правильних» думках залишилася. На озброєння її взяли у тому числі різні коучі, гуру і майстри по особистісному зростанню.

Прихильниками подібного спрямування виступають і багато відомих людей — наприклад, та ж Опра Уїнфрі, яка у своєму шоу і зі сторінок власного журналу O: The Oprah Magazine нерідко говорила, що варто почати мислити позитивно і вірити в себе, як всі проблеми відразу підуть. Не дивно, що прихильники цієї теорії також випустили безліч різних книг для підкріплення свого вчення. У пострадянському просторі одними з найпопулярніших таких видань вважаються твори Вадима Зеланда, наприклад «Трансерфінг реальності».

Небезпеки позитивного мислення

Самобичування. Одне з важливих правил позитивного мислення — переконаність у тому, що в житті за великим рахунком немає поганих подій, адже важливо тільки ваше ставлення до фактів. А воно повинно бути позитивним, що б не трапилося. Виходить, якщо раз за разом з вами відбуваються якісь неприємності, то і проблема лише в тому, що ви недостатньо позитивно мислили, щоб «притягнути» до себе позитивні події. Цей логічний ланцюжок легко може привести людину до самобичування і злості на себе — розбиратися з такими наслідками доведеться довго, і не в самоті, а з грамотним психологом.

Проблеми з вираженням власних емоцій і дратівливість. Людина за своєю природою не може самостійно вирішувати, які емоції йому зараз відчувати, а які ні. Навіть якщо ви не відчуваєте гніву або злості, це не означає, що їх немає. Просто вони придушуються вами і автоматично відправляються в «уявний багажник». Там всі ці нерадісні емоції будуть накопичуватися, а потім вириватися в світ всупереч вашій волі — у вигляді дратівливості, «вибуховий» агресії, панічних атак та інших неконтрольованих і неприємних проявів.

Скорочення життя. Цікаві дані отримали дослідники з Університету Ерлангена — Нюрнберга. В ході одного з експериментів вони з’ясували, що серед людей, що дожили до похилого віку (в даному випадку мова йшла про людей 65+), довше жили ті, хто бачив реальність в похмурих, а не в світлих і радісних тонах. Ці дослідження підтверджує і Барбара Эренрайх, автор книги Smile or Die: How Positive Thinking Fooled America and the World: «Налаштувати себе на позитивний лад означає відмовитися від тисяч років розвитку, адже в процесі еволюції більш пристосованими виявлялися ті особини, які уважно ставилися до тривожних сигналів середовища», — пише вона.

Послаблення критичного мислення. Позитивне мислення, зведена в абсолют, схоже на таблетку, руйнує ваш власний імунітет, тобто критичне мислення. Адже немає чого думати про можливі негативні наслідки того чи іншого вчинку, коли все і так буде добре. Подібні логічні помилки підривають критичне мислення, а значить, стають перешкодою на шляху до досягнення власних цілей.

Неготовність до важких життєвих ситуацій. Оптимізм і віра в позитивне мислення не безмежні. До нещастя, життя часто руйнує переконання людей, не рахуючись з їх психологічним станом — і набагато важче в такій ситуації доводиться тим, хто цього ніяк не очікував. Для них трагічна подія стає невиліковною травмою, воно руйнує систему поглядів, шокує і морально знищує. У подібній ситуації боротися з негараздами практично неможливо — життя ламає людину.

Проблеми з мотивацією. Ще одна цікава деталь. Як показують різні дослідження мозку, наш розум далеко не завжди добре відрізняє вимисел від реальності. Тобто, коли людина з позитивним мисленням починає представляти умовну «красиве життя», що настала після досягнення всіх намічених цілей, мозку цього вже досить — йому здається, що бажане ви вже отримали. А раз так, тоді навіщо робити хоч якісь реальні зусилля для руху вперед? Парадоксально, але факт: позитивне мислення багато в чому демотивує людини в досягненні цілей.