Москва… і заборонене крісло!

Москва… і заборонене крісло!

07.11.2025 11:12

Укрінформ

Кувейтський публіцист закликав держави світу виступити проти кандидатури Росії, яка балотується до Виконавчої ради ОЗХЗ

Кувейтський публіцист Хусейн Аль-Раві напередодні 30-ї сесії Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї у статті для оманського видання Al Roya порушує питання етичності та правомірності балотування Росії до Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї. На переконання Аль-Раві, у світлі задокументованих фактів використання російськими військами заборонених хімічних речовин на території України та Сирії питання відповідальності Росії стає глобальною темою морального вибору для всіх держав-учасниць Конвенції.

Укрінформ з дозволу видання Al Roya публікує переклад статті.

Хусейн Аль-Раві
5 листопада 2025 року

Кандидатура Росії до Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) здивувала спостерігачів і стала випробуванням для світової совісті. 30-та сесія Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї відбудеться 24–28 листопада 2025 року. Під час її засідань обиратимуть членів Виконавчої ради на період 2026–2028 років.

У цьому не було б нічого дивного, якби не рішення Російської Федерації балотуватися до цього органу – символу відданості цілям і принципам Конвенції. Та, з огляду на дії Росії протягом останніх років, ця ситуація нагадує приказку: «Вбивця – на похороні своєї жертви».

Фото: Facebook/OPCW

Із часу вторгнення Росії в Україну у 2022 році в численних міжнародних звітах задокументовано використання нею заборонених хімічних речовин і засобів придушення масових заворушень під час збройного конфлікту. У 2023-2025 роках Україна повідомила про десятки атак із використанням боєприпасів, що містили хімічні сполуки, зокрема гранати К-51 та RG-Vo, які спричинили тілесні пошкодження й респіраторні проблеми серед військових та цивільних.

Під час експертних візитів у листопаді 2024-го, лютому й червні 2025 року ОЗХЗ підтвердила наявність слідів CS-газу (2-хлорбензиліденмалононітрилу) у зразках із зон бойових дій у Дніпропетровській області, що є прямим порушенням статті 1 Конвенції, яка забороняє використання таких речовин у якості зброї.

Українські та міжнародні звіти засвідчили атаки в багатьох регіонах: Харкові, Миколаєві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Херсоні, а також у Києві, Сумах, Одесі, Чернігові й Бучі. Задокументовано обстріли касетними боєприпасами та забороненими ракетами, що призвели до численних жертв серед цивільних і масштабної руйнації інфраструктури. Незалежні розслідування й міжнародні ЗМІ підтвердили наявність заборонених речовин у зібраних зразках.

Фото: АА

Порушення Росією норм міжнародного права не обмежуються Україною. У Сирії, зокрема містах Східна Гута, Дарая, Ідліб, Алеппо та Хомс, міжнародні організації Human Rights Watch та Amnesty International задокументували застосування забороненої зброї, що призвело до сотень жертв серед цивільного населення. Міжнародна спільнота також пам’ятає Чечню 1990-х років, де російські війська використовували термобаричні та вакуумні боєприпаси, і війну в Грузії 2008 року, де повідомлялося про касетні удари по м.Горі та інших містах.

Ці факти, підтверджені польовими доказами та технічними звітами, свідчать про те, що кандидатура Росії до Виконавчої ради ОЗХЗ – це серйозне випробування довіри до міжнародного правопорядку. Конвенція передбачає, що членами Ради мають бути держави, які повністю дотримуються її принципів, а не ті, кого неодноразово звинувачували у грубих порушеннях. Обрання такої держави стало б нічим іншим, як дипломатичним «відбілюванням» злочинної поведінки.

Хочу підкреслити, що нинішня позиція міжнародної спільноти не є нейтральною. Однак це голосування стане справжнім випробовуванням для дотримання міжнародного законодавства та прав людини.

Бажаю, щоб держави світу, особливо арабські країни, впевнено виступили проти кандидатури Росії й сказали «ні» будь-яким спробам «відбілити» авторитет держави, яка використовує заборонену зброю проти цивільного населення. Принципами, на яких ґрунтується Конвенція про заборону хімічної зброї, не можна нехтувати і «торгувати» заради політичних інтересів. Світова совість повинна одноголосно заявити про захист невинних та недопущення безкарності правопорушень.

Те, що сьогодні відбувається, – це не просто питання місця у Виконавчій раді. Це випробовування совісті країн світу та їхньої здатності захистити принципи міжнародного правопорядку. Коли докази мовчать, а тих, хто використовує заборонену зброю, винагороджують членством у тому ж органі, що має притягувати їх до відповідальності, закон стає щитом для порушників, а не стримуючим фактором. Сьогодні потрібна свідома та відповідальна позиція, яка чітко показує, що в інституціях міжнародного правосуддя немає місця тим, хто перетворив заборонене на інструмент війни проти невинних людей.

*  *  *

Перше фото: Facebook/OPCW

Світ