І гурт, і гарт: у Чернівцях ветеранів кличуть до ампфутбольної команди

І гурт, і гарт: у Чернівцях ветеранів кличуть до ампфутбольної команди

Репортаж

26.08.2025 14:40

Укрінформ

Долучитися можуть усі люди з ампутованими кінцівками, бо заняття спортом – це і дух змагання, і реабілітація, і гуртування спільноти

Нова команда «Сталь-Буковина», в якій грають переважно ветерани російсько-української війни, провела вже декілька тренувань. Наразі в її складі вісім гравців, та набір триває. Кореспондент Укрінформу побував на одному з тренувань та поспілкувався з гравцями і тренером про перспективи розвитку нового для регіону виду спорту.

ГОЛОВНА ІДЕЯ – ЗГУРТУВАТИ ВЕТЕРАНІВ

У Чернівцях на одному з місцевих стадіонів тренуються різні дитячі та юнацькі команди. Частину стадіону сьогодні відвели для ветеранів. Гравці новоствореної ампфутбольної команди «Сталь-Буковина» налаштовуються на гру, знімають протези, отримують інвентар – милиці, м’ячі, форму. На іншій частині стадіону саме завершила тренування одна з юнацьких команд. Діти повертаються до роздягалень і проходять повз ветеранів. Здалеку гамірні, наближаючись до наших гравців, замовкають. Із цікавістю переглядаються між собою. Чую, як шепочуться, хтось каже тихо: «Це військові».

А ветерани тим часом продовжують готуватися до тренування. Вибирають потрібного розміру милиці. Зараз їм потрібно практично заново навчатися переміщуватись без протезів.

Олександр Кошовий

– Після поранення і втрати ноги я недовго користувався милицями. Досить швидко мені зробили протез, і я вчився ходити з ним. А зараз нам кажуть: «Забувайте за протези і тренуйтеся переміщуватися без них». Можна сказати, що наша еволюція повертається назад, – жартома каже президент новоствореного клубу, керівник «Ветеран Хабу» і капітан команди з ампфутболу Олександр Кошовий.

Він розповідає, що загальна ідея залучення ветеранів до спорту полягає в їхньому гуртуванні. На Буковині, як і по всій країні, дуже багато хлопців уже повернулися з війни після поранень і подальших ампутацій.

– Багато хто з ветеранів до війни вів активний спосіб життя – хтось займався футболом, хтось баскетболом, волейболом чи легкою атлетикою. І їм цього зараз не вистачає. Крім того, вони звикли діяти в команді, працювати на спільний результат, допомагати один одному. Отже, на сьогодні вже сформувалася ветеранська спільнота, завдяки якій маємо можливість створювати подібні команди, – продовжує президент нового клубу.

Ініціаторів ідеї запросили у Львів на тренінг у рамках всеукраїнського проєкту «Ліга дужих». Там присутні отримали теоретичний і практичний досвід від турецьких фахівців – кількаразових призерів чемпіонатів світу з ампфутболу. Іноземні спеціалісти провели п’ятиденний інтенсив у Львові. Ветерани повернулися до Чернівців і почали гуртуватися.

Олександр Кошовий відзначає: щойно в Чернівцях дізналися про створення місцевої команди з ампфутболу, багато представників бізнесу захотіли долучитися до втілення цієї ідеї. Вони пропонують свою допомогу – хтось екіпірування закупив, інвентар потрібний тощо.

Сергій Кушнір

Серед учасників інтенсиву у Львові був і нинішній тренер ампфутбольної команди з Чернівців, медик Сергій Кушнір. Він спочатку сам навчався, як працювати на полі з хлопцями з ампутаціями. А тепер уже намагається передати своїм підопічним набутий досвід.

– Наша команда перебуває поки що у процесі створення. Адже в нас ще замало гравців, і я розумію, що склад постійно буде оновлюватися – хтось спробує і йому не підійде, хтось новий пробуватиметься. На цьому етапі ми запрошуємо всіх, хто хоче грати. Наразі маємо вже 7–8 стабільних гравців, а потрібно для заявки мати до 15, а краще 20, щоб було з кого вибирати кращих. Ампфутбол є досить травматичним видом спорту, і періодично потрібно робити заміни, якщо будемо активно брати участь у змаганнях, – розповідає тренер.

Він зауважує, що грати в ампфутбол може кожен охочий, який має ампутацію ноги (для польових гравців) або руки (для воротарів).

– Мені як тренеру, звичайно, хочеться, щоб у команду приходили молоді, фізично витривалі хлопці. Але ми розуміємо, що залучаємо у спорт людей з ампутаціями. Для багатьох із них це вид реабілітації. Може, хтось гратиме не на змагальному рівні, а суто для тренувань. Тому запрошуємо всіх. Адже з історії інших команд – були гравці, які не займалися до цього спортом, а в ампфутболі стали більш успішними, ніж ті, хто до ампутації займався професійно футболом, – запевняє Сергій Кушнір.

«ВІДЧУВАЮ, ЩО Я СЕРЕД СВОЇХ»

Після приготувань команда починає тренування. Для початку роблять невеличку розминку, яка полягає переважно у вправах на тримання рівноваги на одній нозі. Потім переходять до серйозніших навантажень – пробіжки на короткі, середні й довгі дистанції, рух із перешкодами тощо. Пізніше починають виконувати вправи з м’ячем, зокрема відпрацьовують паси та удари з різних дистанцій.

Денис Стратійчук

Поки польові гравці проходять тренування з акцентом на утримування рівноваги й роботу з милицями, воротар відпрацьовує навички відбивання м’яча однією рукою. Ветеран Денис Стратійчук у 2019 році підписав перший контракт із ЗСУ. Тоді йому виповнилося 18 років. Хлопець був мінером: спочатку в Центрі розмінування в Кам’янці-Подільському, пізніше перевівся у 8 батальйон 10 окремої гірсько-штурмової бригади. У 2022 році разом зі своїм підрозділом обороняв і звільняв Київщину та Харківщину від російських окупантів. Потім брав участь в обороні Лисичанська, неподалік якого й отримав поранення та втратив ліву руку.

Хлопець зізнається, що до війни не лише ніколи не грав професійно у футбол, а й зовсім не цікавився цим видом спорту. Та зараз після перших тренувань відчуває, що полюбив його.

– Я з дитинства любив грати в баскетбол. А в школі, коли на фізкультурі класом починали грати у футбол, то мене завжди ставили на ворота. Типу, ти його не любиш, то ставай на ворота. А я там майже всі м’ячі пропускав. Ну, не вмів я в той футбол грати. А зараз стало цікавіше. З першого тренування відчув, що я серед своїх людей. Тут усі військові, разом граємо, жартуємо, спілкуємося. Усе дуже цікаво і класно відбувається. Узагалі помітив, що після поранення в мене якісь нові заняття краще виходять. Я беруся за них із викликом самому собі: «Чи зможу я цього навчитися?». І кожного разу все краще виходить, – каже воротар команди «Сталь-Буковина» Денис Стратійчук.

Він вважає, що такі заняття дають ветеранам додаткову мотивацію віднайти себе в цивільному житті, довести самим собі, що вони можуть опанувати й такі заняття, якими не думали займатися до поранення. Крім того, тренування на свіжому повітрі завжди сприяють кращому фізичному самопочуттю людей.

БУДУТЬ РОЗВИВАТИ РІЗНІ ВИДИ АДАПТИВНОГО СПОРТУ

До чернівецької команди новачків із ампфутболу долучилася і професійна гравчиня національної збірної України із цього виду спорту Міла Касярум. До втрати кінцівки Міла ніколи раніше професійно не займалася спортом. Та зараз не уявляє свого життя без ампфутболу.

Міла Касярум

– Я мріяла, щоб у нас у Чернівцях створили таку команду, і моя мрія збулася. Вважаю, що ветерани так проходять реабілітацію. Спорт дає змогу відчувати себе мужніми, адже життя продовжується і варто не просто існувати, а повноцінно жити. Раніше я ніколи не займалася спортом. Та після втрати ноги вирішила спробувати. І зараз живу цим спортом. Відчуваю себе дуже погано, коли через різні причини не вдається долучитися до тренувань із командою. А коли я приходжу на тренування, то в мене знову з’являються крила, я знову літаю, я живу. Думаю, що так само хлопці будуть цим жити, – ділиться враженнями Міла Касярум.

За словами керівника обласного «Ветеран Хабу» Олександра Кошового, у регіоні планують створювати команди і з інших видів адаптивного спорту. Зокрема, наступними в Чернівцях мають з’явитися команди зі сидячого волейболу, потім баскетболу на кріслах колісних, стрільби з лука й дартсу.

Віталій Олійник, Чернівці
Фото автора

Новини спорту