Російські атаки по газовидобутку України: які маємо наслідки
Російські атаки по газовидобутку України: які маємо наслідки
14.03.2025 11:45
Укрінформ
Російські удари по видобутку в січні-березні завдали суттєвих проблем для газового балансу на ринку України
Атакуючи енергетичну інфраструктуру України, росіяни періодично змінюють пріоритетні для ударів цілі. На перших етапах масованих атак вони зосереджувалися на тепловій та гідрогенерації та високовольтних підстанціях. Згодом підстанції стали атакувати менше. Потім одними із ключових цілей ударів стали підстанції, що забезпечують зв’язок атомних електростанцій з енергосистемою. З початком же 2025 року агресор зосередився на об’єктах газової інфраструктури – зокрема, на тих, які забезпечують вітчизняний газовидобуток. І якщо із завершенням нинішнього опалювального сезону питань не виникає, то підготовка до наступного ставить перед енергетиками ряд проблем. Наскільки критичними є російські удари та де брати газ для походження наступної зими – розбирався Укрінформ.
АТАКИ НА ГАЗОВУ ІНФРАСТРУКТУРУ – НЕ НОВИНА, АЛЕ ДОСІ ВОНИ НЕ БУЛИ НАСТІЛЬКИ МАСОВАНІ
Насправді газова інфраструктура, як і вся енергетика України, стала об’єктом російських атак від самого початку повномасштабного вторгнення. Так, ще у березні 2022 року через авіаналіт були пошкоджені об’єкти ТОВ “Оператор ГТС України” на Харківщині, а у травні того ж року росіяни самі перекрили транзит газу через газовимірювальну станцію “Сохранівка”.
Фото: tsoua.com
Відчутно болючими були й удари по газосховищах навесні 2024 року, якими росіяни доповнили удари по ТЕС та ГЕС. Нафтогаз у той період розраховував привабити іноземні компанії до своїх ПСГ. Однак, розрахунок ворога спрацював, атаки на сховища стали одним із факторів зменшення інтересу трейдерів до зберігання газу в Україні.
І якщо досі удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими, то кардинально картина змінилася із початком 2025 року. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Внаслідок цього у лютому, за підрахунками консалтингової компанії ExPro Consulting, Україна змушена була імпортувати майже 512 млн кубометрів газу – це у 12 разів більше порівняно із попереднім місяцем.
За словами в.о. голови правління Нафтогазу Романа Чумака, із початку повномасштабного вторгнення росіяни загалом здійснили 17 комбінованих атак на об’єкти газової інфраструктури Групи.
“Внаслідок ударів серйозно пошкоджено виробничі потужності, що забезпечують видобуток газу. Ситуація складна, але контрольована. Ремонтні роботи тривають. Команда всієї Групи Нафтогаз, а також безпосередньо працівники Укргазвидобування роблять все можливе, щоб забезпечити країну та споживачів необхідними обсягами газу”, – сказав Чумак у коментарі Укрінформу.
Після того, як росіяни обрали собі нову ціль для атак, Нафтогазу довелося розпочати імпорт газу. “Основна мета – гарантувати стабільне завершення поточного опалювального сезону, а також підготувати стратегічний резерв палива на наступну зиму”, – наголосив Чумак.
Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко зазначив, що росіяни ретельно готувалися до атак: спочатку використовували велику кількість безпілотників для виснаження ППО, а після цього – ракети різного типу, щоб завдати максимальних збитків обʼєктам.
“Суттєвих пошкоджень зазнали виробничі об'єкти та газова інфраструктура державних та приватних компаній на Сході України. Зокрема, деякі об'єкти через руйнування припинили роботу. Крім того є й такі руйнування на промислах, які не можна відремонтувати, а треба будувати з нуля”, – розповів Петренко у коментарі Укрінформу.
За його словами, ліквідація наслідків ударів потребує часу та значних інвестицій як для відновлення об’єктів, так і для забезпечення їхнього захисту.
“Російські удари по видобутку у лютому-березні стали найбільшою проблемою для газового балансу та газового ринку України. Конкретні обсяги втрат від видобутку не розголошуються. За даними Reuters втрати склали 40%, однак, за моєю інформацією, обсяги скорочення видобутку були меншими”, – сказав у коментарі Укрінформу також аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо.
Фото: Freepik.com
Він наголосив, що попри російські атаки цей опалювальний сезон Україна уже фактично пройшла – як за рахунок імпорту газу, так і за рахунок власного видобутку.
За словами Петренка, нині газовидобувний сектор потребує підтримки іноземних партнерів. “Передусім це стосується оперативного забезпечення необхідним обладнанням для видобутку, яке було пошкоджене або знищене. Ми всі прекрасно розуміємо, що виробництво такого обладнання не є масовим, воно потребує не лише часу на виготовлення, а й на доставку, встановлення та підключення. Тож, безперечно, допомога українським видобувникам стала би вагомим внеском у нашу енергетичну безпеку”, – прокоментував він.
Експерт зазначив, що компанії зараз проводять відповідні перемовини з партнерами. Крім того, важливою є тісна взаємодія між державними та приватними компаніями, адже часто вони використовують спільну інфраструктуру. Петренко наголосив, що така співпраця дозволить ефективніше й, можливо, швидше ліквідовувати наслідки атак та відновити критично важливі об'єкти.
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО НАСТУПНОЇ ЗИМИ СТАНЕ ВАЖЛИВИМ ПИТАННЯ ІМПОРТУ ГАЗУ
Очевидно, що нинішній опалювальний сезон добігає кінця без жодних обмежень у подачі газу, й тепер основним питанням стає підготовка до опалювального сезону 2025-2026 років.
За даними європейського об’єднання операторів газотранспортної системи ENTSO-G, станом на 12 березня українські газосховища заповнені на 3,98% (без урахування т.зв. буферного газу, який не можна відбирати). Для порівняння, найнижчий рівень наповнення наприкінці опалювального сезону у 2024 році становив 11,12%, у 2023 році – 14,98%.
Тож, враховуючи настільки критично низький рівень наповнення сховищ при виході з цього річного опалювального сезону, а також потребу в газі для частини розподіленої генерації, руйнування власного видобутку та важко прогнозоване майбутнє в театрі війни, Україні доведеться активно імпортувати газ.
У січні міністр енергетики Герман Галущенко прогнозував, що для підготовки до наступної зими доведеться придбати за кордоном 1 млрд кубометрів “блакитного палива”. Однак після низки наступних атак на видобуток прогнози, звісно, мають переглядатися.
“Якщо Україні до початку квітня вдасться відновити обсяги видобутку до рівня січня 2025 року, а нових пошкоджень видобутку не буде, тобто – за найбільш оптимістичного сценарію, нам необхідно буде імпортувати 2,5-3 млрд кубометрів до початку наступного осінньо-зимового періоду”, – каже Свищо.
Фото: Нафтогаз
Якщо ж видобуток залишиться на нинішньому рівні чи ще знизиться внаслідок нових російських атак, за словами експерта, необхідні обсяги імпорту можуть зрости й до 6 млрд кубометрів.
Нафтогаз уже зараз шукає партнерів для постачання газу. Так, на початку березня була підписана довгострокова угода про співпрацю у постачанні скрапленого газу із польською компанією ORLEN. В межах угоди передбачається постачання до України близько 100 млн кубометрів “блакитного палива”.
“Не виключено, що обсяги буде збільшено. Крім того, закупівлі газу на європейських ринках є надійним джерелом для постачання газу до України, враховуючи достатні технічні потужності для його імпорту”, – вважає Свищо. За його словами, скраплений газ є важливим потенційним джерелом імпорту.
ЧИ ВИСТАЧИТЬ ГРОШЕЙ?
Окрім питання, звідки постачати газ, виникає питання, а за що його купувати.
“Ціни на природний газ у Європі залишаються дещо вищими, ніж на українському ринку, однак порівнюючи з різними періодами минулих років, не можна сказати, що газ у Європі суттєво дорожчий”, – каже Свищо.
Водночас, експерт звертає увагу, що у цьогорічний період підготовки до зими європейським країнам потрібно буде збільшити обсяги закачування газу, щоб до 1 листопада досягти 90% наповненості своїх сховищ.
“Думаю, Україні, враховуючи потреби в значних обсягах газу до наступної зими, було б корисно укладати більш довгострокові контракти, щоб убезпечити себе від спотових коливань цін. Однак, важливим питанням є фінансування закупівель природного газу”, – прокоментував Свищо.
Кошти на закупівлю газу уже шукають. Відомо, що Норвегія надасть грант на ці цілі у межах ширшого пакету підтримки енергетики України. Сприяння у фінансуванні закупівлі газу передбачає й пакет підтримки, анонсований Єврокомісією наприкінці лютого.
Ще одним джерелом фінансової підтримки у формуванні запасів “блакитного палива” може стати ЄБРР. Минулого року завдяки коштам цього банку Нафтогаз придбав майже 500 млн кубометрів газу в якості страхового запасу. Цьогоріч керівництво компанії вже обговорювало із делегацією ЄБРР продовження співпраці.
Фото: MoldovaGaz
Водночас, експерти та учасники ринку звертають увагу на потребу перегляду нинішньої моделі спецобов’язків на ринку природного газу в Україні. Нагадаємо, на сьогодні для побутових споживачів, теплокомуненерго, виробників електрики із газу ціну “блакитного палива” встановлює Кабінет міністрів.
При цьому, як зауважив керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього" Андріан Прокіп під час круглого столу в Укрінформ, ціна газу для субсидованих категорій споживачів не переглядалася з моменту повномасштабного вторгнення. За його словами, така ситуація ускладнює контрактування газу для підготовки до зими. “Європі теж буде потрібен газ. Якщо ми подивимося на біржові котирування, то побачимо, що ціна, яка зазвичай улітку зменшується, але зараз на літо проглядається аналогічна нинішнім цінам”, – додав президент асоціації “Газові трейдери України” Андрій Мизовець.
Однак у Кабміні зазначають, що перегляд тарифів, зокрема, і на газ, найближчим часом не передбачається. Адже ще у серпні 2022 року вступив у дію закон, який передбачає мораторій на підвищення тарифів на газ для населення, ОСББ та виробників тепла для побутових споживачів. Мораторій діє протягом дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після його завершення і його ніхто не відміняв.
Однак, експерти переконані, що рано чи пізно ми станемо перед проблемою перегляду існуючої моделі ПСО.
* * *
Згадаймо, коли наближалася дата завершення транзиту російського газу, лунали голоси, що це спричинить масовані удари по українській газотранспортній системі. Однак росіяни обрали для себе іншу ціль – вітчизняний газовидобуток.
Нині ще зарано прогнозувати “графіки відключень газу”. Як через непевність майбутнього, так і через те, що підготовка до наступного опалювального сезону, по суті, ще не почалася. Але нехай це не буде самозаспокоєнням, адже ситуація дійсно складна, хоча наші енергетики вже неодноразово доводили, що здатні запобігати найгіршим прогнозам. Газовики вже зараз шукають можливості як для відновлення видобутку, так і для імпорту “блакитного палива”. І, не сумніваємось, вони робитимуть усе можливе для безперебійного забезпечення газом домівок та підприємств.
Вікторія Наконечна, Київ
Перше фото: ДСНС України