У Тернополі учні спецшколи привітали своїх мам зі святом

Свято до Дня матері організували для дітей та їхніх мам в Тернопільській спеціальній загальноосвітній школі. Частина з них змушені були тікати з дітьми з інвалідністю від війни на захід України. Про це повідомила Суспільному директорка школи Лариса Акменс.

Учні Тернопільської спеціальної загальноосвітньої школи привітали своїх мам з Днем матері.

День матері. Фото: Суспільне Тернопіль

Директорка школи Лариса Акменс каже, у закладі навчаються 105 дітей з особливими освітніми потребами.

Учні спецшколи вітають мам з Днем матері. Фото: Суспільне Тернопіль

“Я хочу сказати пару слів про наших мам, які приводять дітей до нашого закладу. Це особливі мами. Це люди з великої букви. Ми, як педагоги, можемо тільки супроводжувати їх в цьому житті. Все, що робиться для дитини – робиться саме мамами”.

Лариса. Фото: Суспільне Тернопіль

Прийшла на свято Людмила Березовська з Мелітополя. До Тернополя разом з дочкою вона встигла переїхати до окупації міста російськими військами.

“В мене половина родини з Тернопільщини. Я з самого початку волонтерила, з дівчатами працювали, ми приймали людей, зустрічали на Текстильному. Напевно, через те, що ми постійно були серед людей – це було легше. Добре, що поряд була моя мама, вона була з малою. У своєму колі те, що я бачу, дівчат з дітками з інвалідністю. Я знаю нереально крутих людей, які не ховають себе за проблемами, хворобами, невдачами, то цього нема. Є більше позитиву”.

Людмила. Фото: Суспільне Тернопіль

Юлія Загазей з Харківщини, вона – мама трьох дітей. До Тернополя приїхала в червні 2022 року. До того понад три місяці була під окупацією. Її село Лук’янці, яке за 5 км від кордону з Росією, окупували російські війська в перші ж години війни.

“Одразу ж в лічені хвилини це все відбулося, вже десь близько 12 години наш напрямок вже був окупований, за якихось пару годин. Я це все бачила, як проходять війська РФ. В мене дитина п’ятирічна десь місяць ходила до психологів. Встає вночі, чує танк, чи ще щось там проїхало”.

Юлія Загазей. Фото: Суспільне Тернопіль

Старші діти, розповідає Юля, в цей час були в Харкові, і на її прохання їх евакуювали в Чернівці. Вона з найменшою дитиною з окупації в Україну змушена була виїжджати через Росію.

“В мене дітки особливі, двоє дітей, один на групі, другу не оформляла. Особливо я переживала за старшого. Він в мене таке миле, спокійне, як кошеня. Він мухи не образить. Я за нього найбільше переживала, як він перенесе, що стільки часу мами нема. Бо він без мене нікуди. Так само дочка. Коли я їх забрала, ми цілий вечір втрьох плакали”.

Юлія Загазей. Фото: Суспільне Тернопіль

Юлія каже, за рік навчання дітей в спецшколі в Тернополі, бачить позитивні зміни.

“В мене діти одразу адаптувалися, з таким задоволенням. Я рада, що тут нас так прийняли, дуже радо. Багато вкладають в тих дітей, щоб вони не замикалися. В мене дитина хоч така більш замкнена була, діти тут почали відкриватися повністю. Старший провчився 7 років в Харкові та рік тут. Результат є за цей рік”.

Концерт у спецшколі. Фото: Суспільне Тернопіль