Тернопільська психологиня розповіла про наслідки стресів та як їх подолати
Психологиня, гештальт-терапевтка, керівниця кризового центру “Крок назустріч” Любов Медведь в ефірі Українського радіо: Тернопіль розповіла про наслідки стресів та про те, як їх подолати.
За її словами, перші ознаки проблем із ментальним та фізичним здоров’ям можуть виникати до півроку. Найхарактерніші з них – головні болі, запаморочення, швидка втомлюваність, проблеми з пам’яттю та депресії. Вони з’являються під час війни через втрати близьких людей, матеріальні труднощі, подальшу неспроможність планувати життя. Щоб уникнути небезпечних психоемоційних станів, треба вчасно звернутися за допомогою до фахівців”, – каже психологиня.
Любов Медведь в ефірі Українського радіо: Тернопіль. Суспільне Тернопіль
“Наслідки від гострих стресів часто є приховані і ми їх не помічаємо. Це інфаркти та інсульти, хронічні захворювання, які могли б не розвинутися за інших обставин. Саме зараз починають “запускатися” діабети, ревматоїдні захворювання, псоріази та екземи, сліпота, травми. По собі бачу, я частіше можу травмуватися якимись дрібними предметами, бо теж перебуваю під впливом війни та гострого стресу. Тому, потрібно провести “внутрішню ревізію”: що нам зараз потрібно і чого ми хочемо? Після цього можна організувати власну самопідтримку так, щоб вона мобілізувала організм і дала йому відпочити”.
За словами Любові Медведь, за таких умов варто згадати про хобі та інші справи, які можуть викликати позитивні емоції. Можна купити картини для розфарбовування за номерами чи зайнятися хенд-мейдом.
“Обов’язково слід впорядкувати свій сон, бо у сні психіка перепрацьовує травматичний досвід та відновлюється. Якісь епізоди або травми вона перепрацьовує у символи та образи, тому на ранок людина прокидається “відмитою”. Також потрібно дбати про інформаційну гігієну, не вступати у розмови, які можуть травмувати, обмежити спілкування з родичами із ворожої країни та не спілкуватися із людьми, які сіють тривогу й паніку. Потрібно дозволяти собі те, що не напружує, а відновлює організм. Наприклад, спорт для однієї людини є способом зняти напругу, а для іншої – навпаки, додаткове навантаження. Тому, варто стежити за головним показником свого здоров’я – самопочуттям”.
Психологиня каже, що однією із ознак посттравматичного синдрому є неспроможність відчувати радість.
“Через війну люди виправдано не можуть бачити днів народження з усіма його атрибутами: аніматорами, повітряними кульками та ресторанами. Вони знаходяться у стані, коли радість не проникає в організм, але цей стан потрібно поважати. Є частина людей, які піддаються токсичному сорому, наприклад, через власний відпочинок. У цій ситуації їм можна порадити їм організувати своє дозвілля так, щоб не травмувати психологічно тих громадян, які, наприклад, захищають нас зараз на фронті. А ще, можна влаштувати тихе домашнє свято замість гучного святкування. Можна поїхати на курорт, але не виставляти у соцмережах світлини про те, що ви святкуєте та куштуєте морозиво у Мілані, або мочите ноги в Адріатичному морі. Маємо пам’ятати, що поруч із нами можуть бути люди, яким зараз потрібна підтримка. Тому можна піти до ресторану поїсти, а паралельно зайнятися благодійною справою. Таке збереження рівноваги та балансу буде доцільним та ефективним”.
За словами тернопільської психологині Любові Медведь, підтримати фізичне здоров’я та психіку під час війни можна тільки із допомогою позитивних емоцій.
“Випита із гарного горнятка кава, цікаве спілкування, нова прочитана книжка – допоможуть впоратися із депресією та апатією”, – каже Любов Медведь.
Авторка Анжела Шова