Прем’єр Польщі звинуватив Путіна у свідомому спотворенні історії Другої світової війни

«Путін неодноразово намагався оббрехати Польщу. Він завжди робив це свідомо».

Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький виступив з жорсткою заявою на адресу президента Росії Володимира Путіна з-за спотворення їм історії Другої світової війни.

Фото: EPA/UPG

19 грудня Путін під час прес-конференції заявив, що СРСР не окупував Польщу у вересні 1939 року, а «ввів свої війська в країну, яка була дезинтегрированная, а влада вже не контролювала ситуацію». Також Путін висловив думку, що Польща сама була агресором, коли восени 1938 року захопила частину Чехословаччини.

На думку Моравецького, ці слова Путіна пов’язані з низкою серйозних поразок Росії на міжнародній арені.

«Президент Путін неодноразово намагався оббрехати Польщу. Він завжди робив це свідомо. Зазвичай так відбувається, коли влада в Москві відчувають міжнародне тиск, пов’язаний з її діями… В останні тижні Росія зазнала ряд серйозних поразок: провалом закінчилася спроба повністю підпорядкувати собі Білорусь, Європейський союз в черговий раз продовжив санкції за незаконну анексію Криму, а переговори в т. н. нормандському форматі не тільки не призвели до скасування санкцій, але і пройшли на тлі чергового загострення – на цей раз з американської сторони – яке значно ускладнить реалізацію проекту «Північний потік-2». Одночасно російські спортсмени були відсторонені від участі у змаганнях на чотири роки за застосування допінгу», — йдеться в заяві Моравецького.

На його думку, слова Путіна є спробою приховати існуючі проблеми в Росії.

«Не можна плутати катів і жертв, винних у жорстоких злочинах і ні в чому не повинне мирне населення і захоплені держави. В ім’я пам’яті про жертви в ім’я спільного минулого ми повинні захищати правду», — йдеться в заяві.

Моравецький заявив, що СРСР на початку Другої світової війни був агресором, а Сталін — союзником Гітлера.

Польська версія цих подій виглядає наступним чином:

«Підписаний 23 серпня 1939 року пакт Молотова – Ріббентропа не був договором про ненапад». Це був політичний і військовий союз, деливший Європу на дві сфери впливу – по лінії трьох польських рік: Нарева, Вісли і Сану, перенесеної місяцем пізніше на лінію Бугу, в результаті підписаного 28 вересня «Договору про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною». Він був прелюдією до жахливих злочинів, які протягом наступних кількох років були здійснені по обидва боки цієї лінії.

Союз Гітлера й Сталіна був негайно втілено в життя:1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина атакувала Польщу із заходу, півдня і півночі, а 17 вересня СРСР зробив те ж саме, нападаючи з сходу.

22 вересня у Бресті відбувся урочистий парад – святкування загальної перемоги гітлерівської Німеччини і радянської Росії над незалежною Польщею. Такі паради не проводять боку договорів про ненапад – це роблять союзники і друзі.

Саме так було у випадку Гітлера і Сталіна – довгий час вони не тільки були союзниками, але і друзями. Ця дружба процвітала настільки, що коли група з 150 німецьких комуністів ще до війни втекла з Третього рейху на СРСР у листопаді 1939 року Сталін передав їх Гітлеру «в якості подарунка», прирікаючи їх на вірну смерть.

СРСР і Третій рейх все це час тісно співпрацювали. На Брестській конференції 27 листопада 1939 року представники служб безпеки обох держав обговорювали методи і принципи співробітництва в боротьбі з польськими національно-визвольними організаціями на окупованих територіях. Наступні конференції органів НКВС і СС, присвячені співпраці, пройшли в Закопане і в Кракові (у березні 1940 року). Це не були переговори про ненапад – обговорювалася ліквідація (читай: вбивство) людей, громадян Польської Республіки, а також спільні, союзницькі дії з метою повного знищення Польщі.

Без участі Сталіна в розділі Польщі і без природних ресурсів, які Сталін постачав Гітлеру, німецька махіна не завоювала б Європу. Останні поїзди з поставками прибутку з СРСР до Німеччини 21 червня 1941 року – за день до того, як гітлерівська Німеччина атакувала колишнього союзника. Завдяки Сталіну Гітлер міг безкарно захоплювати чергові країни, зігнати євреїв з усього континенту в гетто і готуватися до голокосту – одного з наймасштабніших злочинів в історії людства.

Сталін здійснював злочинні дії на сході, підпорядковуючи собі одну країну за іншою і розвиваючи структуру таборів, які росіянин Олександр Солженіцин назвав «Архіпелаг ГУЛАГ». Таборів, в яких мільйони людей, противників комуністичної влади, знищувалися з допомогою рабської, непосильної праці.

Злочини комунізму почалися ще до Другої світової війни – починаючи з голодної смерті мільйонів росіян на початку 20‑х років, Великого голодомору, в результаті якого померли мільйони жителів України і Казахстану, а також Великого терору, коли було вбито майже 700 тисяч політичних супротивників і простих громадян СРСР, в основному росіян, і закінчуючи «Польської операції» НКВС, коли були розстріляні, насамперед, громадяни СРСР польського походження. На смерть прирекли дітей, жінок, чоловіків. Тільки в рамках «Польської операції», за даними НКВС, було розстріляно понад 111 тисяч осіб – холоднокровно вбитих радянськими комуністами. Польська національність в Радянському Союзі означала смертний вирок або багаторічну посилання.

Продовженням цієї політики були злочини, вчинені вже після нападу Радянського Союзу на Польщу (17 вересня 1939 року), такі, як розстріл понад 22 тисяч польських офіцерів і представників еліти, в тому числі в Катині, Харкові, Твері, Києві та Мінську, а також у катівнях НКВД і таборах у віддалених куточках радянської імперії.

Найбільше постраждали від комунізму громадяни Росії. За оцінками істориків, тільки в Радянському Союзі було вбито від 20 до 30 мільйонів осіб. Смерть й табори чекали навіть тих, кого цивілізована держава оточує турботою – які поверталися з війни полонених. СРСР не вважав їх героями війни, а зрадниками. Такою була «подяка» радянської Росії полоненим солдатам Червоної Армії: смерть й табори».

Моравецький вважає, що за ці злочини несуть відповідальність комуністичні лідери, передусім Йосип Сталін. А спроби нинішньої російської влади реабілітувати Сталіна повинні викликати рішучий протест кожного, хто має хоча б найменше уявлення про історію XX століття. // LB.ua

Події та кримінал