Китайські компанії витісняють вітчизняних виробників із ключових ринків РФ – розвідка

Укрінформ

Так звані «дружні» країни швидко займають ніші в російській економіці, які порожніють через інвестиційну паузу.

Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає Укрінформ.

Як зауважують у розвідці, висока ключова ставка, неефективна монетарна політика та скорочення бюджетного імпульсу фактично паралізують внутрішніх виробників РФ.

Формальні показники інвестицій в основний капітал лише на вигляд стабільні. Насправді вони відображають старі активи, тоді як реальне падіння становить 1,5%.

Експортні доходи вже скоротилися на 20%, а зростання податкового навантаження, включно з ПДВ, додатково обмежує можливості російського бізнесу.

Місцеві промисловці прямо вказують, що головними перепонами для розвитку є сповільнене зниження ключової ставки та висока вартість кредитів.

Через внутрішні проблеми ринок країни-агресорки відкривається для китайських постачальників обладнання та продукції. Без значних вкладень вони отримують контроль над тими сегментами, де російські компанії втрачають свої позиції.

Найбільш показовою є ситуація на ринку важких вантажівок. За січень-жовтень цього року продаж автомобілів масою понад 14 тонн скоротився на 54%, а сегмент магістральних тягачів – на 71%. Загалом зареєстровані лише 37,9 тисячі важких авто, що на 57% менше, ніж торік. Попри формальне лідерство «КАМАЗу» з часткою 29,5%, китайські Sitrak (16,3%), Shacman (10,8%) і FAW (9%) фактично витісняють його з ринку. Додає тиску також білоруський «МАЗ» із 7,2%.

Читайте також: Експерт: Технологічна залежність РФ від Китаю зростає, але до політичного васалітету ще далеко

«Російський виробник приречений на подальше витіснення з ключових сегментів, а відновити втрачені позиції в умовах агресивної експансії «дружніх» конкурентів фактично неможливо», – вважають у розвідці.

Як повідомляв Укрінформ, російська економіка фактично переходить у фазу структурного сповільнення. Темпи її зростання залишаються нижчими за рівень, необхідний для компенсації інфляційного ефекту.

Фото: Wikimedia Creative Commons

Новини економіки