У Празі обговорили можливість розпаду РФ і чеську допомогу Україні

«Але якщо ми підтримуємо російську демократію, якщо ми хочемо, щоб Росія демократизувалася, ми маємо усвідомлювати: будь-який, навіть мінімальний рівень демократизації цього державного утворення призведе до його децентралізації. А децентралізація (як ми бачили у 1991 році) закономірно веде до розпаду цієї імперії. Тому ми маємо бути до цього готові, бо це один із найбільш імовірних варіантів розвитку подій», – сказала експертка. Вона також переконана, що навіть якщо буде «заморожено» лінію фронту, якщо ці території півдня України та Крим перебуватимуть у руках Росії, Кремль не відмовиться від свого наміру атакувати Україну, а отже і Європу.

Полковник Отакар Фолтин, заступник начальника Військового офісу президента Республіки, звернув увагу на те, що навчання, де українці показують західним військовим, як змінилося поле бою, закінчуються тим, що західні армії зазнають поразки. «Українська армія сьогодні — беззаперечно найбільш боєздатна, технологічно інноваційна та найкраща армія в Європі», – підкреслив він.

Керівник відділу міжнародних досліджень Фундації Пилипа Орлика, посол Володимир Єльченко у своєму виступі висловив переконання, що будь-які реальні переговори з нинішнім керівництвом Росії неможливі до того моменту, поки Кремль не відчує, що дійсно програє війну. Дипломат констатував, що існуючих санкційних пакетів щодо РФ недостатньо, потрібні повне припинення торгівлі з Росією, закриття кордонів для її громадян, абсолютна відмова від російських енергоносіїв, а також позбавлення Росії членства в ООН та місця в Раді Безпеки. «Лише поєднання військового розгрому на полі бою, повної міжнародної ізоляції та юридичного виключення зі світових інституцій може зупинити російську агресію», – підсумував Єльченко.

На конференції також виступили представники гуманітарних ініціатив, які найбільше допомагають Україні з перших днів повномасштабної російської агресії, зокрема Dárek pro Putina, Team 4 Ukraine, Skupina D, Post Bellum тощо. Наприклад, ініціатива Dárek pro Putin, як повідомив її керівник Мартін Ондрачек, з 4 травня 2022 року, коли почали точно вести облік коштів, які люди з Чехії та Словаччини надсилають на озброєння, зібрала 1 мільярд 560 мільйонів крон (понад 64 млн євро).

Представники розповіли про своє проєкти та збори, акцентувавши на тому, що якщо громадянський сектор «з величезним ентузіазмом і миттєво відреагував на ситуацію, на жаль, не завжди була адекватна відповідь від державних структур — як чеських, так і інших». На це звернув увагу Мартін Крупа, керівник проєкту «Strong Europe», додавши, що «це болюче питання, яке залишається актуальним і сьогодні: співпраця цих двох секторів (державного та громадського) досі не працює ідеально».

Читайте також: Чеська влада має покращити умови праці місцевих компаній в Україні – експерт

«Громадянське суспільство є співтворцем зовнішньої політики держави. На це вже не можна дивитися як на виключну прерогативу уряду. Оборона держави неможлива без активного залучення громадян. Україна є величезним натхненням для всієї Західної Європи: ми бачимо, що держава, яка захищається, не встояла б без активної допомоги суспільства», – зазначив Крупа.

Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони ЧР Яромир Зуна запевнив, що Чехія буде продовжувати координувати ініціативу щодо боєприпасів для України.

Фото: Ольга Танасійчук

Події та кримінал