Безпековий форум у Жешуві: візит Свириденко й фурор української балістики

НА ШЛЯХУ ДО ГДАНСЬКА

Конференція «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір», як видно з назви, була проміжним етапом до головної події року в Польщі на українському трекові – Міжнародної конференції з відновлення України, яка відбудеться 25–26 червня у Гданську (URC 2026). Планується, що в цій події візьмуть участь делегації зі 100 країн, зокрема понад 40 – на урядовому рівні.

Варшава віддавна боролася за право провести на своїй території цей щорічний міжнародний захід, який  цього року відбудеться вже уп’яте. І готується, щоб він справді приніс практичні результати. Як зауважив у розмові з агентством один з польських урядовців, для Польщі важливо, щоб гданська конференція принесла конкретні рішення й результати, «а не як часто це буває, що подібні заходи відрізняються один від одного лише обіднім меню».

Ще за тиждень до конференції в Жешуві уповноважена уряду Польщі з організації URC 2026 Еліза Зейдлер наголосила, що польська сторона, на відміну від організаторів у попередні роки, вирішила провести лише одну конференцію зі серії «На шляху до URC», щоб не розпорошувати зусилля, а зосередитися на одному з найважливіших аспектів – безпеці й обороні.

Невипадковим був і вибір Жешува як місця проведення цієї безпекової конференції. По-перше, Жешув є містом-рятівником України (цей статус Україна надала кільком містам Європи за допомогу українцям у 2022 році), й адміністративним центром прикордонного з Україною регіону, де розташований головний хаб допомоги для України – «Ясьонка». По-друге, місто й загалом Підкарпатське воєводство є регіоном Польщі, де розміщені багато підприємств ОПК, які можуть бути зацікавлені у співпраці з українською оборонкою. Крім того, захід проводили в Жешувській Політехніці – місці, яке інвестує значні зусилля у вивчення та розвиток дронових технологій. І, врешті, Жешув є рідним містом урядового уповноваженого Польщі з питань відбудови України Павела Коваля.

ПЕРШИЙ ВІЗИТ СВИРИДЕНКО ДО ПОЛЬЩІ

Конференція в Жешуві складалася з кількох структурних компонентів: політично-експертного, виставкового, а також практичного – турніру з FPV-перегонів.

Хоч інформація про плани Прем’єр-міністрів України та Польщі Юлії Свириденко й Дональда Туска відвідати конференцію кружляла віддавна, до останнього не було точно відомо, чи це відбудеться. Приїзд української Прем’єрки став знаковим, адже вона вперше на цій посаді побувала з візитом у Польщі.

Важливими були також офіційні промови глав урядів. Зокрема, Свириденко наголошувала, що Україна з реципієнта західного озброєння за чотири роки війни з Росією стала важливим світовим гравцем з виробництва високотехнологічної продукції, насамперед дронів і ракет, і готова ділитися своїм досвідом з партнерами, зокрема й Польщею.

Ніби відповідаючи на її заклик, глава польського уряду Туск під час виступу зазначив, що Польща будуватиме власний «флот дронів», який спиратиметься на досвід і технології України.

Непублічна частина візиту Свириденко до Польщі складалася з переговорів із Туском у режимі тет-а-тет, а також офіційних переговорів делегацій. Сторони обговорили багато двосторонніх питань. Крім оборонки, розглянули енергетику, двосторонню торгівлю, розвиток прикордонної та логістичної інфраструктур.

Як стало відомо Укрінформу, Свириденко й Туск мали доволі тривалу особисту розмову за зачиненими дверима. Спектр питань взаємного інтересу великий, і глави урядів мали змогу обговорити багато чутливих питань, спільні проєкти та стратегії. Не виключено (хоча не є фактом), що під час цієї розмови Туск попередив Свириденко про плани великого обміну, який стався наступного дня. Як відомо, у результаті обміну за формулою «5 на 5» між кількома країнами російського археолога Олександра Бутягіна, який був затриманий у Варшаві за запитом України про екстрадицію і мав потрапити в руки українського правосуддя, передали Москві. Завдяки цьому було звільнено з ув’язнення відомого білоруського журналіста польського походження Анджея Почобута та ще двох важливих для Варшави осіб.

ФУРОР УКРАЇНСЬКОЇ БАЛІСТИКИ

Свириденко й Туск відвідали в Жешуві оборонну виставку, де свою продукцію представили майже 120 компаній, зокрема 45 – з України.

Відома українська компанія Fire Point – виробник далекобійних крилатих ракет «Фламінго» – уперше одночасно експонувала за кордоном макети своїх балістичних ракет FP-7 i FP-9. Співробітник компанії розповів Укрінформу, що FP-7 з дальністю дії до 300 кілометрів, фактично, є українським аналогом американської ракети ATACMS. Ця ракета тепер проходить кваліфікацію і вже незабаром буде на озброєнні ЗСУ. Балістичну ракету FP-9 він назвав «дальньою рукою України», яка може долетіти до Москви й Санкт-Петербурга та уразити стратегічні цілі ворога.

«Коли така ракета прилетить по Москві, то у свідомості росіян багато чого зміниться», – упевнений представник компанії.

Ракету FP-9, яка є аналогом російської ракети C-400, почнуть випробовувати в червні, а до кінця року планують її перші бойові застосування.

За словами представника Fire Point, зацікавлення українською балістикою на виставці було шаленим. Учасники конференції та представники оборонних компаній з інших країн «майже вишиковувалися в чергу», щоб довідатися більше про українські ракети, а під час установлення макетів ракет організатори та інші міжнародні учасники виставки дивилися на це дійство з цілою гамою емоцій: зацікавлення, заздрощів і навіть певного остраху.

До речі, під час презентації макета ракети FP-9, який у Жешуві вперше було продемонстровано публічно, українські та світові експерти довідалися, що ця балістична ракета значно більша за розмірами й потужнішою, ніж це оцінювалося раніше на основі графічних зображень. Це стало справжньою несподіванкою для партнерів і, без сумніву, – шоком для Москви.

Свою продукцію демонстрували також інші українські виробники, наприклад компанія SkyFall з важким ударним гексакоптером «Вампір», який ще по-іншому називають «Бабою-Ягою» через пронизливий звук і здатність працювати вночі. На виставці теж були представлені українські рішення у сфері наземних роботизованих комплексів, зокрема від компанії TarGun та ін.

ЗНАКОВИЙ FPV-ТУРНІР

У Жешуві відбулася також інша важлива подія – міжнародні змагання з перегонів FPV-дронів AIR BRIDGE: UA×PL, співорганізатором яких була українська сторона. У рамках турніру учасники, більшість з яких з України, керували FPV-дронами, долаючи спеціально розроблену трасу з перешкодами.

Змагання стали демонстрацією української експертизи у сфері FPV-технологій, сучасної системи підготовки кадрів та нової ролі цього виду спорту як інструменту державного розвитку. Заступник міністра молоді та спорту України з питань цифрового розвитку Віталій Лавров повідомив Укрінформу, що міністерство координує розвиток технологічного спорту й займається системною підтримкою.

Він зазначив, що торік в Україні було проведено серію національних турнірів із цього спорту, зокрема, у дисциплінах: перегони дронів, перегони дронів з навантаженням, скиди з дронів на влучність, місії наземних роботизованих комплексів, кібербезпека. За його словами, у нинішньому році ставка робиться на розвиток технологічного спорту в регіонах. Завдяки цьому багато людей зможуть здобути навички керування FPV-дронами та поліпшувати їх, що важливо під час воєнного стану в Україні і для розвитку української економіки, особливо в агросекторі, у рятувальних чи логістичних операціях, а також під час розмінування територій. Українська сторона також хоче провести ще більш масштабний такий турнір на URC 2026 у червні у Гданську.

В ОЧІКУВАННІ ОБОРОННИХ КОНТРАКТІВ

За результатами переговорів, а також у кулуарах між дискусіями на форумі панувала атмосфера наближення якісних змін і готовності до нової віхи українсько-польської співпраці в оборонній сфері. Не є таємницею, що співробітництво між Україною та Польщею у сфері ОПК не відповідає очікуванням Києва та Варшави. Це в кулуарах форуму визнав, зокрема, радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін, який зауважив, що у сфері оборонних контрактів з іншими країнами, наприклад Німеччиною, Україна пішла значно далі, ніж із Польщею.

«На жаль, на сьогодні в нас не так багато спільних напрацювань із Польщею. Ми й польська сторона шукаємо, як це зробити», – зазначив Камишін.

Він висловив очікування, що, як мінімум, до конференції у Гданську буде напрацьована «так звана польська модель», і вже у червні будуть підписані перші угоди між українськими та польськими компаніями.

У Польщі також є розуміння, що, поряд з іншими країнами ЄС, Варшава відстає у співпраці з Києвом в оборонній сфері. Це ще більше некомфортна для Польщі ситуація в контексті того, що країна цього року є організатором міжнародної конференції з відновлення України і претендує на роль головного логістичного центру щодо повоєнної відбудови України.

Обізнані з перебігом переговорів джерела з польської сторони розповіли Укрінформу, що «є відчуття того, що щось починає змінюватися у кращий бік і вже незабаром ми побачимо це прискорення». Прем’єр Туск особисто зацікавлений, щоб реальні результати українсько-польської співпраці в оборонній сфері стали відчутними вже найближчими місяцями. А напрямів цієї співпраці є багато. Як розповіли агентству керівники великих польських оборонних компаній, крім виробництва дронів, польська сторона зацікавлена у співпраці з Україною у сфері ракетних технологій, виробництва реактивних двигунів та систем радіоелектронної боротьби. Важливо, щоб були політична воля й готовність діяти задля взаємовигідної співпраці за формулою win-win.

Юрій Банахевич, Жешув – Варшава
Фото: Укрінформ, Кабмін
 

Світ