Імена жителів Тернопільщини: як називали дітей колись і нині

Марс, Теодор, Ельдар, Олівія, Магдалина, Еліс — такі імена обирали тернополяни для своїх дітей цього року. За пів року в Тернополі зареєстрували 1140 новонароджених, повідомив начальник тернопільського відділу РАЦС Сергій Філик.

До дня міста кореспонденти Суспільного дізналися, як тернополяни обирають дітям імена зараз та якими іменами називали дітей 100 років тому.

Свою доньку Катерина Фурман назвала Тіна. Жінка розповіла, шукала нестандартні імена та читала їхні значення.

“Вибирали між трьома іменами. Це Тіна, Мая і Мія, обирали щось трошки незвичне і не дуже популярне. Коли ми народились і прийшли додому, то вибирали між цими трьома іменами. Тіну все-таки, чомусь воно нам до душі припало”.

За пів року в Тернополі зареєстрували 1 140 новонароджених, розповів начальник тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Сергій Філик.

“Розпочнемо з рідковживаних імен. Із чоловічих — це Славомір, Ельтар, Гавриїл, Веніамін. Із жіночих – Лаура, Лілея, Даніка, Даяна, Аріана, Бель. Навіть такі в нас імена зустрічаються”.

“Найпоширенішими іменами в дівчат залишаються Софія, Єлизавета, Анна. У хлопців — Олександр, Марк, Артем”, — каже Сергій Філик.

Тернополянка Аліна Вольська назвала сина Владиславом. Жінка розповіла, син народився 27 вересня на свято Воздвиження Чесного хреста.

“Ми дивились по-християнському календарі, які найближчі імена і Дні ангела. 8 жовтня є Владислава, тому саме цим ми і керувались. Ну, і взагалі, у нас один дідусь називається Володимир, а другий Станіслав. І це також вплинуло на вибір імені”.

Директор держархіву області Федір Полянський розповів, які імена в Тернополі обирали для дітей в 20 столітті. Чоловік досліджував метричні книги.

“Аналізуючи метричні книги Галичини, зокрема, візьмемо греко-католицьку книгу міста Тернополя 1925-1932 років. Бачимо, що найпоширеніші імена серед чоловіків — Іван, Володимир, Роман, Богдан, Назарій. З жіночих — Ольга, Марія, Анна. Також присутня практика назви подвійних імен, чого не має власне у православній традиції, коли ми аналізували метричну книгу села Родашівка”.

Федір Полянський також аналізував імена, поширені в 20 столітті на Волині. Серед чоловічих — це Феодосій, Аркадій, Трифон, Ігор, Никифор. Із жіночих — Палагія, Марія, Дарія, Анастасія.

“Є метрична книга села Радошівка, Кременецького ключа. Ми бачимо, що поряд з іменами вписана назва святого, на честь якого була названа ця людина. Наприклад, Дарія на честь великомучениці Дарії, що святкується 19 березня”.

Із 2020 року в Тернополі почали відроджувати давні імена, каже Сергій Філик.

“Трапляються різні імена, вертаються і до старослов’янських імен, таких як Лука, до прикладу. Часто беруть звичайні імена — Софія. Бували випадки, коли батьки розказували, що називали своїх дітей на честь одного з воїнів, який воює в їхній сім’ї, на честь дідуся”.

Якщо батьки обрали рідкісне ім’я для своєї дитини, то під час таїнства хрещення їй не дають додаткового церковного імені, хіба за бажанням батьків, розповів Суспільному священик тернопільського Архикатедрального собору УГКЦ Ігор Дармограй.

“Імена, які є записані в Євангелії, до прикладу ті самі, Лука, Матвій чи Марко — це імена, якими користувались ще до нашої історії. Ці імена походять із давніх давен. Є багато таких імен, які відроджуються. До прикладу Естер, Єва, Адам, Ной. Ці імена старозавітні, старозавітних праведників. Часто батьки обирають саме ці імена. Бо часто було таке, що ми боялись якихось імен, які стосувались наших бабусь, дідусів, людям було некомфортно. Вишукували такі імена, які непритаманні нашому народові. Важливо розуміти, що імена, які носили наші батьки, діди, прадіди — це ті імена, які є притаманні цій землі. Це широко вітається, коли батьки хочуть повертатись до таких імен, відновлюючи тим самим нашу ідентичність народу”.

Читайте також