Рада бізнес-омбудсмена: Через часткове скасування «правок Лозового» від бізнесу надходять скарги про тиск
Рада бізнес-омбудсмена: Через часткове скасування «правок Лозового» від бізнесу надходять скарги про тиск
28.05.2025 18:07
Укрінформ
У Раді бізнес-омбудсмена фіксують багато скарг від представників бізнесу на тиск та втручання в діяльність підприємств через часткове скасування "правок Лозового". Частину проблем можливо вирішити за допомогою судового контролю у провадженнях, які не розслідують НАБУ і САП.
Про це заявила співкерівник практики кримінального права і процесу Ради бізнес-омбудсмена Тетяна Микульська під час круглого столу "Законодавче регулювання строків досудового розслідування та закриття кримінального провадження", передає кореспондент Укрінформ.
"Я хочу сказати, що ми в Раді бачимо велику кількість скарг. Вони пов'язані, власне, з тим, що частково скасовані "правки Лозового". І це має негативний ефект на бізнес", – заявила Микульська.
За її словами, лише часткове скасування "правок Лозового" створило умови для тиску на бізнес-спільноту.
"Ми всі пам'ятаємо, коли в 2023-му році багато бізнес-асоціацій вийшли і сказали про масштабний тиск на бізнес. Це саме було спричинено тим, що були скасовані строки, які у нас обраховувалися з моменту внесення відомостей до ЄДР, до моменту вручення (повідомлення – ред.) про підозру. Адже саме зараз бізнес страждає через те, що кримінальні провадження розслідуються роками, і підозра не вручається. Відповідно, обвинувальні акти не йдуть до суду. І це зараз є великою проблемою", – заявила Микульська.
Читайте також: Гранти для молоді: 280 українців отримають ₴40 мільйонів на старт бізнесу
За її словами, в таких умовах громадяни та представники бізнесу не можуть захистити свої права.
"Багато бізнесів, багато людей зараз перебувають в такому стані. Тобто вони не можуть захищати свої права, адже в них немає процесуального статусу. Підозра не вручена. А відповідно, їх права обмежені, а в їх конституційні права вже зайшли правоохоронні органи. Що ми тут будемо робити? Рада бізнес-омбудсмена виступає за судовий контроль", – наголосила Микульська.
За її словами, питання скасування "правок Лозового" обговорюють в Україні давно. Проте питання строків досудового розслідування можливо частково врегулювати не лише внесенням змін до КПК, але й за допомогою рішення слідчого судді.
"Ми напрацьовуємо те, що потім буде законопроєктами, які внесуть до ВРУ. Але ми не маємо забувати про якість закону. Адже ми вже мали часткове скасування права клопотання – і отримали певну халепу, з якою зараз намагаємось працювати. Судовий контроль є засобом стимулів та противаг. Я не бачу проблеми подати слідчому або прокурору клопотання про продовження строків досудового розслідування", – додала вона.
Представниця Ради бізнес-омбудсмена наголосила, що слідчі часто не можуть пояснити, чому вони не провели раніше ті чи інші дії
"Що стосується розгляду клопотань слідчих та прокурорів, про продовження строку досудового розслідування. Ми зараз не говоримо про ті справи, які підслідні НАБУ та САП. Ми говоримо про інші. Як бути в цих категоріях справ? І тут якраз слідчий суддя виступає гарантом. Є і стаття третя КПК, яка закріплює судовий контроль за правами учасників. Вона якраз працює", – додала вона.
Як повідомоляв Укрінформ, згідно з Дорожною картою у сфері Верховенства права Україна зобовʼязана внести зміни до КПК у частині скасування правок Лозового у третьому кварталі 2025 року.
Раніше повідомлялось, що САП і НАБУ наголошують на необхідності повноцінного й остаточного скасування так званих правок Лозового. Мова йде про внесення змін до ч. 3 ст. 294 та п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу України.
Наприкінці 2023 року Верховна Рада частково скасувала «правки Лозового» та надала керівнику САП повноваження самостійно визначати структуру, штат та організацію діяльності спецпрокуратури.
Фото ілюстративне