Експорт з України не має значного впливу на імпортну політику ключових країн-партнерів
Експорт з України не має значного впливу на імпортну політику ключових країн-партнерів
Дослідження
28.05.2025 18:23
Укрінформ
Імпорт з України становить незначну частку в загальному імпорті переважної більшості ключових країн-партнерів, винятком є Молдова, де його частка сягає 12,1%.
Про це повідомила директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан під час презентації дослідження «Оцінка заходів реагування, очікувань та поведінкових стратегій ключових імпортерів української продукції», передає кореспондент Укрінформу.
За статистичними розрахунками, ключовими партнерами України було визначено Польщу, Румунію, Туреччину, Молдову, Німеччину, Угорщину, Нідерланди, Китай та Словаччину.
«Крім Молдови, де частка імпорту з України сягає 12,1%, в інших країнах-партнерах наша частка в загальному імпорті не перевищує 1,4%, а в Китаї – лише 0,2%, Тобто Україна не відіграє значної ролі у загальному імпорті більшості партнерів», – сказала Мовчан.
Читайте також: Експорт IT-послуг України сягнув $545 мільйонів – експерт
При цьому, навіть у тих секторах, де Україна має вагомі позиції (соняшникова олія, відходи після її екстракції, залізні руди та концентрати), це не означає провідної ролі в цілому. За словами експертки, Україна в очах партнерів є радше одним із багатьох постачальників, а не ключовим гравцем на жодному з ринків.
Важливо зауважити, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році українські компанії активніше почали виходити на зовнішні ринки. Тож Мовчан вважає, що Україну насправді почали помічати не тільки через товари, а взагалі через появу на ринках: вихід «Нової пошти» на європейські ринки, релокація ІТ бізнесу з України в Польщу тощо.
Крім того, експертка зупинилася на бар’єрах, з якими стикається український бізнес. Серед основних – посилення контролю та блокування кордонів, зокрема в сусідніх країнах, таких як Польща, Румунія, Угорщина. Це створює значні перешкоди для української продукції, що робить питання торгівлі дедалі більш політизованим та додає ситуації непередбачуваності.
Також дослідники розробили класифікацію країн за ризиком введення обмежень: високий, середній і низький. За словами Мовчан, одними з основних критеріїв стали використання надзвичайних заходів, зокрема блокування кордонів, політизація торговельних відносин з Україною та використання нетарифних заходів, як-от торговельні бар’єри.
Читайте також: Україна – Євросоюзу: Ми не просимо торговельних привілеїв, нам потрібне партнерство
«Ми бачимо це у сусідніх країнах. Застосування заходів, які прив'язані до національної безпеки, які перебувають поза сферою формальних домовленостей та формальних обмежень, про які ми домовлялися. Індивідуальні заборони поза угодою про асоціацію, які взагалі дуже не типові для спільного ринку Європейського Союзу», – зазначила вона.
Так, до країн із високим ризиком введення обмежень віднесено Польщу, Угорщину та Словаччину, середній ризик фіксується у Румунії, Молдові та Болгарії, а найменший ризик вбачають у Німеччині, Нідерландах, Туреччині та Китаї.
Під час підготовки дослідження було опитано понад 30 представників посольств України, бізнес-асоціацій, торгових палат та компаній, які діють на ринках країн-партнерів, опрацьовано офіційну статистику за 5 останніх років та публікації у відкритих мережах.
Як повідомлялось, після завершення дії автономних торговельних заходів у торгівлі з Україною, термін дії яких збігає 6 червня, Єврокомісія застосовуватиме перехідний «виконавчий акт», що був погоджений спеціальним міжурядовим комітетом.
Цей акт діятиме протягом часу, що є необхідним для модифікації поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка була утворена між Україною і ЄС ще у 2016 році.