В Україні почнуть масово закриватися страхові компанії – не витримають нових вимог
З 200 компаній на ринку можуть залишитися 50-70. На ціну полісів це не вплине, але якість сервісу покращиться.
З 1 липня регулювання страхового ринку перейде від Нацкомфінпослуг під крило Національного банку. Вимога нового регулятора витримають далеко не всі компанії.
В планах НБУ – повністю впровадити нову модель регулювання ринку, яка буде включати всі процеси входу і виходу компанії на ринок.
Що будуть включати в себе нові вимоги:
- від страхових компаній вимагатимуть забезпечити прозорість структури власності, розкрити кінцевих бенефіціарів. За діяльність компанії відповідальність буде нести її власник;
- нові вимоги до системи управління ризиками, заснованої на бізнес-моделі і профілях ризику компанії;
- посилення вимог до оцінки якості активів, формування резервів, капіталу та його структури, вимог до обліку і звітності страховиків, зовнішнього аудиту та розкриття інформації;
- формування системи раннього виявлення ризиків та своєчасного реагування з боку регулятора;
- одразу ж, з 1 липня, компанії чекає перевірка виконання розпорядження Нацкомфінпослуг № 850 щодо достатності капіталу за результатами першого півріччя 2020 року (всі інші вимоги з’являться тільки після ухвалення нової редакції закону про страхування);
- у нову модель регулювання буде включений величезний новий блок розкриття інформації та донесення її безпосередньо споживачеві.
Навіть на сьогоднішній день закон «Про фінпослуги» вимагає розкриття такого великого обсягу інформації про фінансові результати, власників, пов’язаних осіб тощо, що 99% споживачів не в змозі її не тільки зрозуміти, але і у них банально не вистачить ні часу, ні сил просто з нею ознайомитися, вважають учасники ринку.
НБУ планує ввести вимоги до мінімального розміру капіталу страхових компаній:
- 32 млн грн – для non-life компаній;
- 48 млн грн – life компаній.
З’являться такі суб’єкти, як спеціалізовані перестраховики. Для них розмір капіталу буде 48 млн грн, а також ряд компаній, що здійснюють діяльність зі страхування відповідальності, страхування кредитів та поручительств. У них теж будуть вимоги в розмірі 48 млн грн.
Перестраховики для компаній
На сьогоднішній день в Україні відсутні спеціалізовані перестрахувальні компанії.
Для того, щоб займатися виключно перестрахуванням і не бути потенційним конкурентом для своїх клієнтів-страховиків, перестрахувальна компанія повинна мати лише одну ліцензію на перестрахування, а не десятки ліцензій на кожний вид окремо, вважають експерти.
«Враховуючи, що показник прибутку на капітал в українському страхуванні в середньому, становить 6% і рідко буває більше 10%, то у мене є великий сумнів, що в Україні з’явиться багатий інвестор, який вкладе сотні мільйонів гривень спеціалізованого перестраховика. Особливо це виглядає примарно в ситуації, коли знищується його основна клієнтська база – невеликі компанії», – зауважив у розмові з UBR.ua гендиректор Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський.
У свою чергу, «дочки» іноземних СК воліють перестраховувати свої ризики не в Україні, а за кордоном, у тому числі у своїх материнських структурах.
Приставлять спостерігачів
У планах нового регулятора ринку перевести всіх страховиків на єдину ліцензію, а також замінити всі види страхування на класи. Але поки нові ліцензії отримувати не потрібно – чинним страховим компаніям просто перевидадуть дозволу.
«Нацбанк обіцяє, що перехід з однієї системи ліцензування на іншу буде безкоштовним, але немає ніякої гарантії, що не з’являться нові ліцензійні умови або що НБУ не захоче замінити ліцензування на авторизацію» тощо, що призведе до зміни правил гри», – говорить В’ячеслав Черняховський.
Також у НБУ впевнені, що у кожної компанії має бути орган нагляду, функцію якого, як правило, виконує наглядова рада: він повинен визначати стратегію розвитку, політику компанії, визначати стратегічні завдання для менеджменту.
У невеликих страхових компаніях вимоги до корпоративного управління будуть м’якше, ніж у великих учасників ринку.
У всьому світі існує поширена практика створення наглядової ради з числа представників акціонерів і незалежних директорів.
«Це нормальна практика, що впливає на ефективність роботи і не дозволяє менеджменту приймати необачні рішення з високим ступенем ризику. І це функції, які не перетинаються з функціями регулятора. Це скоріше наглядові функції, ще одна гарантія правильності прийнятих бізнес-рішень. І виконувати їх повинні люди з бізнесу», – зауважила нам управляючий акціонер, член правління СК «Арсенал Страхування» Марина Авдєєва.
Не осилять нові вимоги
Вимога до капіталу, активів, до покриття резервів були визначені вже давно. НБУ виключно вимагає від компаній виконання цих нормативів.
Однак для більшості страхових компаній України виконати 850-е розпорядження Нацкомфінпослуг буде складно.
Проблеми з «роздутими» активами, їх завищеною оцінкою, участь у покритті резервів «неліквідів» і фактична відсутність реальних грошових коштів змусить акціонерів або довнести мільйони доларів живих грошей (з обов’язковою розшифровкою їх походження) або закрити такі компанії.
«Треба сказати, що деякі акціонери, навіть мають необхідні гроші, можуть не злічити цікавим збільшувати капітал, оскільки прибутковість страхового бізнесу низька і не порівнянна з необхідними допинвестициями в капітал. Це стосується як українських, так і іноземних інвесторів», – розповіла UBR.ua Марина Авдєєва.
За словами В’ячеслава Черняховського, страховики вже багато років розкривають інформацію про структуру власності і кінцевих бенефіціарів. Вона вся є у відкритому доступі на сайті кожного страховика, іноді питання бувають тільки за кінцевим бенефіціарам деяких компаній.
Тому для переважної більшості компаній додаткові вимоги щодо більш глибокого розкриття інформації не є проблемою і не створять їм істотних незручностей.
Разом з тим, Нацбанк поки не поспішає сформулювати чіткі критерії деяких показників щодо розкриття інформації про власників, що насторожує гравців ринку.
«Єдине, для чого може бути необхідний такий об’єм інформації, як пропонує НБУ – щоб вимагати від акціонера додаткових фінансових вливань в компанію, або спробувати ввести кримінальну відповідальність власників за банкрутство фінансової установи, що може негативно позначитися на готовність робити інвестиції у компанії фінансового сектора», – зауважив у розмові з UBR.ua В’ячеслав Черняховський.
Страховики сподіваються, що нові вимоги до капіталу будуть підвищувати поступово, бажано, протягом 5 років, а не одразу, як тільки регулювання перейде до НБУ.
Також, на їхню думку, вимоги до активів і капіталу страховиків варто встановлювати в залежності від обсягу ризиків, які бере на себе компанія.
«Удосконалення методики розрахунку резервів, і підвищення вимог до якості активів – необхідно, але робити це варто не бездумно і механістично, а враховуючи економічну доцільність для діючих компаній, коли зрозумілий їхній обсяг бізнесу і рівень ризиків», – говорить В’ячеслав Черняховський.
На думку експерта, крім капіталу, потрібно враховувати й інші методики:
- стрес-тестування;
- рівень ризиковості;
- тести раннього попередження та ін. базуються на економічно вивірених, ретроспективно відкаліброваних показники і вимоги, які не будуть дискримінаційними, ні для якої з компаній.
«Підвищення вимог до якості активів повинно відбуватися в жодному разі не ціною знищення цілого сегмент ринку середніх і невеликих страхових компаній, які відповідально працюють і виконують всі свої зобов’язання перед клієнтами і партнерами», – зазначив В’ячеслав Черняховський.
Сьогодні більше третини компаній в Україні мають річний оборот від 1 до 30 млн грн. Для таких обсягів наявність мінімального капіталу у розмірі 30 млн і більше – економічно безглуздо, каже експерт.
“Ми запропонували (особливо з урахуванням кризових явищ в економіці у зв’язку з карантином) – мінімум на рік “заморозити” на існуючому рівні 60% від нормативу максимального діючі зараз вимога до капіталу, встановлений розпорядженням Нацкомфінпослуг №850″, – розповів UBR.ua В’ячеслав Черняховський.
Хто піде з ринку
Сьогодні на українському ринку близько 200 страхових компаній. Щонайменше половина з них може не витримати нових вимог регулятора. Концентрація ринку ще більше збільшиться.
Здебільшого з ринку підуть компанії, річний оборот яких менше 60 млн. Вони будуть змушені передати свій портфель більш великим страховикам.
«Ряд компаній зникне, більше половини – точно. Думаю, що залишиться близько 50-70. Зникнуть ті компанії, назви яких споживачі навіть і не чули. Тобто ті, хто і раніше не був націлений на роботу з широким споживчим сегментом – нішеві, кептивні і, так звані, технічні. Клієнти цих компаній поступово перетечуть у інші, більш сильні», – зазначила Марина Авдєєва.
Деякі з тих компаній, які продавали найпопулярніший вид полісів – «автоцивілку», також підуть з ринку, але споживачеві боятися нічого, кажуть експерти, – МТСБУ має достатні фонди для покриття зобов’язань цих компаній у разі їх догляду.
«Ринок в цілому очиститься, для клієнтів ситуація покращиться, не в частині вартості полісів – вона, найімовірніше залишиться незмінною, а в частині якості сервісу, зокрема врегулювання збитків», – додала Марина Авдєєва.
У свою чергу, В’ячеслав Черняховський налаштований менш оптимістично. На його думку, якщо з відходом невеликих регіональних гравців клієнти втратять сегмент доступною недорогий страхової послуги, і багато хто просто перестануть страхуватися.