Росія може тримати в ізоляції і без зв’язку понад 118 тисяч українців – Коордштаб

Читайте також: У Коордштабі попередили про листи від шахраїв родинам полонених

Своєю чергою представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, говорячи про насильницькі зникнення, пояснив, що говорити про це можна лише тоді, коли людина зникає через дії держави.

“Тобто, якщо людину викрадає держава – представники держави або її агенти, чи особи, афілійовані з державою – і тримають цю людину без зв'язку із зовнішнім світом, то ця модель і є насильницьким зникненням”, – повідомив Гущин.

Він заявив, що це діяння було криміналізовано відносно нещодавно – з ухваленням Конвенції ООН про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, і поінформував, що Україна приєдналась до неї менше десяти років тому.

Представник Коордштабу зазначив, що ця Конвенція – один з небагатьох документів, який передбачає реальні практичні механізми переслідування осіб, причетних до насильницьких зникнень, які можна і потрібно застосовувати, щоб почати притягувати до відповідальності десятки тисяч росіян.

Гущин погодився, що існує проблема, яка полягає в тому, що цю Конвенцію ратифікувало трохи більше третини всіх держав світу.

“Але і цього має бути достатньо, щоб нам усім подумати, як розпочати величезну кампанію щодо притягнення росіян до відповідальності”, – переконаний він.

У цьому контексті представник Коордштабу, говорячи про можливість притягнення до відповідальності десятків тисяч конкретних осіб, причому і тих з них, які можуть пересуватися і за кордоном, акцентував увагу на імовірності виведення з режиму інкомунікадо тисячі українців, які досі тримаються ізольовано і без зв’язку із зовнішнім світом.

“І коли Україна почне активізацію процесу притягнення до відповідальності росіян, то вона буде стикатися з певними нашими ж викликами. Чому? Бо будь-яке насильницьке зникнення має бути криміналізоване в Україні. І лише тоді в України (з’явиться – ред.) можливість комунікувати з іншими державами-учасницями цієї Конвенції через те, що ми порушили певну кримінальну справу”, – пояснив Гущин.

Тож у Коордштабі найбільшим викликом наразі бачать саме цю послідовність дій: криміналізація діянь – належне притягнення до відповідальності росіян, принаймні в українській моделі – і поширення цієї криміналізації на інші держави-учасниці цієї Конвенції, резюмував він.

Представник Офісу генпрокурора Олександр Кукса, говорячи про універсальну юрисдикцію в сенсі воєнних злочинів і про насильницькі зникнення, звернув увагу на те, що українська держава має справу з кривавим ворогом, який вчиняє не один злочин, а одразу кілька.

“Тому на сьогодні немає чіткого виокремлення саме цих злочинів. Тобто ці злочини вчиняються у зв'язці з іншими злочинами. Особа ж не тільки зникає насильницьки – її там і катують, і змушують до різних незаконних протиправних дій. Але цьому надається оцінка правоохоронних органів”, – запевнив він.

Представниця об'єднання родин військовополонених “Полон. Інші джерела” Тетяна Нечай закликала Україну зробити все можливе, щоб знайти їхніх рідних і повернути цих людей додому.

Вона закликала всі дотичні до цього процесу структури дізнатися, хто саме виносить рішення щодо того, щоб приховувати захисників України, які потрапили в полон.

Читайте також: Буданов анонсував великий обмін полоненими найближчими днями

“У яких реєстрах країни-агресора занесені дані про наших рідних? Очевидно, що під час етапування, для їх фінансування, утримування наші рідні десь зареєстровані. У якому статусі вони зареєстровані? У яких реєстрах? До яких держструктур відносяться ці реєстри? Є дуже багато запитань. Просимо всі дотичні структури поставитись до цього дуже відповідально і зробити все, що можливо в цих умовах. І, окрім того, (просимо, щоб – ред.) обов'язково понесли покарання ті, хто до цього причетний”, – заявила Нечай.

Представник Головного слідчого управління Нацполіції України Іван Дулкай нагадав, що нещодавно в Гаазі помер екскомандувач армії боснійських сербів Радко Младіч, який відбував довічне ув’язнення за воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид.

“Це – таке нагадування, що справедливість може бути відновлена, якщо не сьогодні, то, наприклад, через 10 років. Але точно, що покарання має бути невідворотним. І ми маємо створити в уяві і розумінні російських злочинців ту (думку – ред.), що можливість для них перетнути кордон – це неможливість сховатися на території іншої країни, (що це – ред.) – ризик бути затриманим і понести заслужене покарання”, – переконаний він.

Як повідомлялося, активістка Українського культурного товариства у Стамбулі Алія Усенова заявила, що порятунок українців з російського полону має стати справою всього світу, не лише України.

Суспільство