Подарунки «Коаліції охочих» на 35-ту річницю відновлення Незалежності

ПОЛІТИКО-ДИПЛОМАТИЧНИЙ ФРОНТ: СКЕПСИС ЩОДО МОСКВИ ТА КОНТУРИ БЕЗПЕКОВОГО МАЙБУТНЬОГО

Співголовами зустріч «Коаліції охочих» стали Президент України Володимир Зеленський, новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем (який прибув до Києва особисто), а також президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, які долучилися дистанційно.

Аналіз політичних заяв, зроблених під час та після саміту, дає змогу виокремити три ключові треки.

• Перший трек – дихотомія між переговорами та ситуацією на лінії зіткнення

Спільна заява співголів коаліції містить традиційний заклик до Росії щодо «повного, негайного та безумовного припинення вогню по нинішній лінії зіткнення». Водночас міжнародні партнери позитивно оцінили готовність українського керівництва до змістовного діалогу. Проте за дипломатичною риторикою ховається жорсткий прагматизм. Виступаючи на підсумковій пресконференції, Енді Бернем сформулював позицію Заходу гранично чітко: Україна за жодних умов не поступатиметься територіями, які Росія не змогла захопити зі зброєю в руках, а будь-які потенційні переговори можуть стартувати виключно з поточного рубежу бойових дій.

Зі свого боку Володимир Зеленський публічно підкреслив обов'язковість присутності Європи за столом майбутніх мирних переговорів, аби запобігти кулуарним домовленостям за спиною Києва. Проте український Президент відверто визнав: серед присутніх на засіданні лідерів панує глибокий скепсис щодо реальної готовності Кремля до конструктивних перемовин.

• Другий трек – інституціоналізація безпекових гарантій

У підсумкових документах саміту зафіксовано прогрес у підготовці концепту Multinational Force Ukraine (Багатонаціональних сил в Україні). Йдеться про розгортання військово-контингентного запобіжника союзників після досягнення стійкого припинення вогню. Як проміжний крок Еммануель Макрон анонсував проведення перших спільних військових навчань країн коаліції на території України або в безпосередній близькості до її кордонів у жовтні–листопаді 2026 року (чому передуватиме перекидання 1500 британських та французьких військовослужбовців до Польщі у вересні). Це виразний сигнал Москві: Захід намагається побудувати систему стримування ще до формального завершення гарячої фази війни.

• Третій трек – санкційна задуха та тиск на «тіньовий флот»

Президент Франції зробив акцент на тому, що системні удари Силових оборони України по російських нафтопереробних заводах у поєднанні із західними обмеженнями вже дали відчутний кумулятивний ефект: держава, яка позиціонувала себе як головний енергетичний хаб Євразії, змушена імпортувати окремі види пального.

Для закриття лазівок, якими користується Москва, Франція запропонувала протягом кількох тижнів скликати профільну зустріч міністрів оборони та закордонних справ країн-партнерів. Головна мета – розробка практичних механізмів блокування російського «тіньового танкерного флоту» в Балтійському та Середземному морях, що має урізати доходи Кремля, які, за оцінками коаліції, вже скоротилися на $495 млрд з початку повномасштабного вторгнення.

ВІД ПРЯМОГО ІМПОРТУ ДО ЛОКАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Найважливіші практичні результати зустрічі 24 серпня лежать у площині оборонно-промислового співробітництва. Офіційний Київ вже тривалий час намагається зламати парадигму, в якій Україна виступає виключно прохачем готової зброї, що потрапляє на фронт із запізненням та в обмеженій кількості. Саміт «Коаліції охочих» продемонстрував, що партнери починають сприймати українську територію як перспективний виробничий майданчик.

Відтак головною сенсацією дня стала заява Енді Бернема про дозвіл оборонному концерну MBDA зняти гриф секретності та передати Україні технічну документацію і специфікації британських компонентів для авіаційних крилатих ракет SCALP / Storm Shadow (відповідний дозвіл Україна отримала також від Франції, – ред.)

Аналіз цього кроку показує, що Лондон і Париж свідомо йдуть на розсекречення та масштабування технологій, розуміючи вичерпаність власних складських запасів. Передача інтелектуальної власності та технологічних карт дозволить Україні створити власні складальні лінії на підземних або розосереджених потужностях вітчизняного ОПК. Це не лише знімає з партнерів політичні ризики, пов'язані з прямою передачею готової зброї, а й інтегрує Україну в ланцюги виробництва європейського ракетного озброєння. Врешті-решт, локалізація Storm Shadow/SCALP доповнює внутрішній британсько-український проєкт «Брейкстоп» (Breakstop), метою якого є розробка наддешевих далекобійних високоточних боєприпасів для масового ураження тилової інфраструктури ворога.

Своєю чергою Емманюель Макрон наголосив на пришвидшенні роботи антибалістичної коаліції Freyja, до якої входять Україна та низка європейських держав (зокрема Німеччина, Франція, Велика Британія та інші) разом із провідними виробниками озброєнь. Нагадаємо, що Freyja – це проєкт із розробки новітньої системи протиповітряної та протиракетної оборони, який створює українська компанія Fire Point (ракета FP-7.x) спільно з європейськими партнерами. Мета – зробити вартість однієї ракети-перехоплювача меншою за 1 млн євро, що приблизно у 4–6 разів дешевше за аналогічні американські боєприпаси PAC-3 для Patriot. Щобільше – Європа розуміє, що запаси ракет Patriot не безмежні, а їх передача часто стає заручницею американської внутрішньої політики. Тому створення ешелонованої власної і дешевшої системи ПРО стає питанням виживання не лише для Києва, а й для всього континенту.

ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР І «ДАНСЬКА МОДЕЛЬ»

Країни Північної Європи та Балтії (NB8), чиї лідери провели окремий саміт у Києві 23 серпня, продемонстрували найвищу динаміку в практичній імплементації допомоги.

Основним інструментом тут залишається так звана «данська модель» – пряме фінансування закордонними партнерами виробництва озброєння на українських заводах для потреб Сил оборони.

• Норвегія: Прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре підтвердив довгострокове зобов'язання виділити Україні 85 мільярдів норвезьких крон ($9,2 млрд) на 2027 рік, зберігши планку фінансування на рівні 2026 року. Сторони також підписали оборонну угоду Drone Deal та стратегічну декларацію «Єлизавета», що фокусуються на спільному проєктуванні безпілотних систем.

• Фінляндія: Президент Александр Стубб зафіксував укладення трьох меморандумів. Вони передбачають розгортання виробництва фінсько-українських ударних БПЛА, створення морських безекіпажних комплексів, а також заснування спільного підприємства з випуску наземних роботизованих платформ (UGV). Виробничі лінії планується розмістити як в Україні, так і на території Фінляндії для забезпечення безпеки технологічного циклу.

• Швеція: Міністр закордонних справ Марія Мальмер Стенергард підтвердила у Києві підготовчу фазу для інтеграції винищувачів JAS 39 Gripen у систему ПС ЗСУ. Згідно з графіком виконання угод, йдеться про постачання літаків модифікації Gripen C/D починаючи з 2027 року та новітніх Gripen E у 2029–2030 роках.

• Данія та Латвія: Копенгаген підтвердив безперебійне фінансування виробництва українських САУ «Богдана» та дронів-перехоплювачів, тоді як Рига візьме на реабілітацію чергову групу поранених українських військовослужбовців та розширить передачу засобів РЕБ.

ЕНЕРГЕТИЧНА ФОРТЕЦЯ, ПРОТИПОВІТРЯНА МАТЕМАТИКА ТА 27-МІЛЬЯРДНА ФІНАНСОВА ПРІРВА

Попри оптимістичні рапорти щодо технологічних перспектив, оперативна ситуація, в якій Україна входить в осінь 2026 року, залишається надзвичайно складною. На засіданні «Коаліції охочих» українське керівництво озвучило критичні потреби, без задоволення яких будь-які довгострокові проєкти ризикують втратити сенс через руйнацію тилової інфраструктури та фінансовий колапс.

• Протиповітряна оборона: гонитва за перехоплювачами

За словами Володимира Зеленського, головним оперативним завданням на зиму є закупівля та поставка щонайменше 300 ракет-перехоплювачів для систем Patriot (насамперед модифікації PAC-3, здатних збивати балістику). Кожна така ракета в умовах виснаження української енергосистеми – це збережені трансформатори, теплоелектроцентралі та життя цивільного населення.

Київ веде роботу за двома паралельними напрямами:

Втім, є й хороші новини певна кількість боєприпасів для ЗРК Patriot уже надійшла («трішки зайшло ракет», як зазначив Зеленський). Крім того, партнери підтвердили передачу систем ППО Crotale та вкрай необхідних ракет AIM (для F-16 і NASAMS).

Енергетична стійкість. Очікуючи поновлення системних атак на українську інфраструктуру, партнери анонсували нові пакети гуманітарно-технічної допомоги. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні підтвердила відправку в Україну чергової партії промислових генераторів високої потужності та обладнання для децентралізованої генерації. Крім того, Німеччина акумулювала €50 млн для відновлення укриття на Чорнобильській АЕС та захисту критичних вузлів розподільчих мереж.

• Катастрофічний бюджетний дефіцит у $27 мільярдів

Президент Зеленський озвучив критичну цифру: загальний дефіцит фінансування Сил оборони на 2026 рік становить 27 мільярдів доларів. Чому бракує грошей, яка причина? Прагнучи закрити негайні потреби фронту в умовах затримки західних поставок навесні, Міністерство оборони України фактично повністю витратило кошти, закладені на четвертий квартал 2026 року.

Структура цього дефіциту є критичною:

• Близько $20 мільярдів із цієї суми – це грошове забезпечення та виплати українським військовослужбовцям.

• Ще $8–10 мільярдів потрібні негайно для контрактації базового майна, пального та боєприпасів на перший квартал 2027 року.

Реакція партнерів на цей виклик була складною, але відчутною. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала новий кредитний транш на 6,1 млрд євро. Вони підуть на закупівлю засобів ППО, новітніх 3D-радарів виявлення цілей та 155-мм артилерійських боєприпасів європейського виробництва. Норвегія підтвердила виділення близько 9,2 млрд доларів на 2027 рік. Проте ці кошти, хоч і критично важливі, повністю діру не закривають.

Таким чином, утворився небезпечний дисбаланс: союзники готові передавати креслення ракет SCALP, виділяти мільярди на 2027 рік та кредитувати закупівлю європейського зброї, але внутрішня фінансова діра в $27 млрд, потрібна на зарплати та поточне утримання ЗСУ, залишається без прямого джерела покриття станом на кінець серпня.

***

Засідання «Коаліції охочих» 24 серпня 2026 року стало не просто символічним жестом до Дня Незалежності. Воно зафіксувало стратегічну трансформацію: Україну переводять зі статусу держави, що воює за рахунок зовнішніх поставок, у статус європейського оборонного хаба.

Згода Великої Британії на передачу технологій виробництва крилатих ракет SCALP/Storm Shadow та інтеграція українського ОПК в європейський простір за «Данською моделлю» – це інвестиції в майбутнє, де Київ зможе забезпечувати себе зброєю відплати самостійно.

Водночас саміт оголив гострі проблеми сьогодення: критичну нестачу перехоплювачів ППО напередодні зими та загрозливу бюджетну діру в 27 мільярдів доларів, прямої відповіді на яку Захід поки що не дав (за винятком траншу ЄС та норвезьких гарантій на 2027 рік).

Союзники демонструють готовність підтримувати Україну «стільки, скільки знадобиться», проте відтепер ця підтримка набуває форм прагматичних спільних підприємств, антибалістичних коаліцій та жорсткого економічного тиску на Росію.

Наступна зустріч коаліції, запланована вже на вересень. Вона стане першим тестом на те, наскільки швидко «святкові обіцянки» серпневого Києва перетворяться на ракети, встановлені на пускових, та закриті фінансові діри. Зима не пробачає зволікань.

Мирослав Ліскович. Київ

Події та кримінал