Посівна-2026: «холодний» старт і зростання витрат

СНІГ І ХОЛОД ВІДТЕРМІНУВАЛИ ПОЧАТОК ПОЛЬОВИХ РОБІТ

Цьогорічна весняна посівна кампанія в Україні проходить під вимушеною егідою «пізнього старту», проте аграрії впевнено виходять на планові показники. За прогнозами, у 2026 році площі під ярими зерновими та зернобобовими культурами залишаться на рівні минулого року – майже 6 млн га. Загалом під зернові та олійні культури буде відведено приблизно 16,6 млн га, також озиминою вже засіяно 5,4 млн га.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що старт польових робіт у більшості регіонів очікувався дещо пізніше через глибше промерзання ґрунту та тривалий сніговий покрив. Утім, українські аграрії були підготовлені до можливих викликів, тож загрози для продовольчої безпеки немає.

«Аграрії мають запас основних ресурсів для весняної посівної щонайменше на кілька тижнів, а часто – й на місяці. Це необхідно, адже агровиробництво має довгий цикл: один урожай на рік потребує ретельної підготовки заздалегідь. Також завчасно закуплено пальне для проведення польових робіт, тому на старті посівної дефіциту ресурсів не спостерігається», – наголосив Висоцький.

За оцінками Мінекономіки, загалом озимі культури успішно перенесли зиму. У більшості регіонів стан посівів стабільний, а втрати не перевищують 3–5%. Проте ситуація не є рівномірною по країні: на Кіровоградщині втрати озимини можуть сягати 30–40%, на Вінниччині – до 20–30%. У Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях цей показник варіюється в межах 10–20%.

Як пояснив заступник міністра, такі локальні втрати не є критичними. Озима група зазвичай становить лише 20–30% у структурі посівів, тому в масштабах загального виробництва ці цифри суттєво нівелюються та не створюють глобальних ризиків.

Що ж до ярих зернових, то за даними Мінекономіки станом на 28 квітня українські аграрії засіяли 1,7 млн га зернових та зернобобових культур, а це 28% прогнозованих площ під зернові. Лідери за темпами сівби ярої пшениці та ячменю, гороху, вівса, кукурудзи та проса – Одеська, Полтавська, Київська, Тернопільська та Рівненська області. Паралельно триває посів технічних культур: цукрові буряки – 83% від прогнозу; соняшник – 13%; соя – 5%.

У Харківській області розпочали сівбу гречки.

Керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин у коментарі Укрінформу підтвердила, що кампанія стартувала в цілому на два тижні пізніше.

«Посівна спочатку стартувала на півдні та заході нашої країни. Тепер поступово активізується в центральних та північних регіонах, у яких був високий рівень снігового покриву й лише зараз оптимізувався рівень вологи у ґрунті для старту посівної», – пояснила Литвин.

Холодна й довга зима, а подекуди й «сніговий» квітень також, вплинула і на темпи сівби. І хоч наразі, за оцінками експертів, темпи поступово вирівнюються, вони залишаються нижчими, ніж торік.

«Як бачимо, посівна цього року дещо відстає від торішніх показників. Станом на 24 квітня минулого року було засіяно 2 млн га зернових та зернобобових та 1,5 млн га олійних культур. Цьогоріч, станом на 20 квітня, ми маємо засіяних 1,25 млн га зерновими та зернобобовими і лише 300 тис. га олійних культур», – прокоментували для Укрінформу в Українській зерновій асоціації.

Водночас ситуація не є однозначно негативною. Цього сезону аграрії бачать кращий запас вологи в ґрунті, що може бути на користь майбутнього врожаю. Проте надалі хід посівної залежатиме не лише від примх погоди, а й від фінансової спроможності господарств забезпечувати себе пальним та мінеральними добривами.

ЕКОНОМІКА ПОЛЯ ТА РИЗИКИ ДЛЯ АГРАРІЇВ

Попри загалом стабільний перебіг польових робіт, цей сезон для аграріїв стає дорожчим. Зростання цін на пальне та мінеральні добрива вже впливає на структуру витрат та змушує господарства обережніше використовувати ресурси. За оцінками уряду, додаткове навантаження на аграріїв у межах поточної кампанії зросло приблизно на 5%. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев пояснює, що навіть суттєве зростання цін на дизельне пальне не стало критичним чинником.

«Незважаючи на зростання цін на дизельне пальне на близько 30–40%, фактичні додаткові витрати на проведення посівної збільшуються лише приблизно на 5%. Ми порахували, що це приблизно як 40 доларів на гектар», – сказав Соболев.

За його словами, за умови нормальної урожайності аграрні підприємства залишаються рентабельними, адже валовий прибуток може сягати 400–800 доларів з гектара. Водночас галузеві експерти наголошують, що ситуація з пальним не вплинула на темпи посівної.

«Зазвичай до посівної українські аграрії готуються заздалегідь, купуючи всі необхідні ресурси. Саме тому левова частка пального була закуплена за більш адекватну ціну ще до початку посівної кампанії», – пояснює Світлана Литвин.

Вона додає, що наразі пальне використовується в межах наявних запасів, а ключовим обмеженням залишається не фізична доступність ресурсу, а його вартість. «Питання щодо пального обмежується не через його наявність, а через фінансову спроможність придбати його. Водночас пальне закуповується відповідно до потреб технологічного процесу», – зазначає експертка.

Складною залишається ситуація з мінеральними добривами. За оцінками УКАБ, дефіцит аміачної селітри становить близько 190 тис. тонн.

«Це відчутний обсяг, однак він не призводить до блокування посівної та зупинення технологічних процесів. Тепер існують дві основні перешкоди, які впливають на скорочення обсягів імпортних постачань азотних добрив: різке зростання цін на азотну групу добрив та неможливість здійснювати постачання цієї категорії товарів через українські морські порти», – пояснюють у відомстві.

В Українській зерновій асоціації додають, що добрива подорожчали приблизно на 20%, що пов’язано як із глобальними кризами, як-от конфлікт на Близькому Сході, так і з російською війною проти України та санкційними обмеженнями проти РФ. Водночас наголошують, що це не має вплинути на сам хід посівної, хоча може позначитися на майбутній урожайності.

«Утім, враховуючи наявні запаси вологи у ґрунті, ми не вбачаємо ризиків, які можуть призвести до зменшення врожайності в новому сезоні, адже аграрії просто зможуть вносити менше добрив для підживлення посівів», – додали в УЗА.

Водночас експерти звертають увагу на нерівномірність впливу зростання витрат. Великі агрокомпанії зазвичай заздалегідь контрактують ресурси, тоді як для малих і середніх господарств, які формують майже 75% вітчизняного виробництва, подорожчання є значно відчутним.

В УКАБ також зазначають, що поточні витрати аграріїв поки що не впливають на структуру посівів, адже ці рішення ухвалювалися ще восени. Водночас уже наступного сезону подорожчання пального та добрива може мати свій вплив на структуру посівів та зміну технологій вирощування.

Щодо вибору культур, то, за прогнозами профільних асоціацій, цьогоріч спостерігатиметься певна ротація. Зокрема, площі під пшеницею можуть зрости до 5,25 млн га, а під ячменем – до 1,4 млн га, тоді як посіви кукурудзи ризикують скоротитися до 4,4 млн га.

Як уточнив гендиректор УКАБ Олег Хоменко, таке зменшення інтересу до кукурудзи прогнозується насамперед на півдні через посушливі умови, які роблять культуру менш рентабельною. Натомість у північних та західних областях її позиції є стабільними.

Загалом нинішня посівна кампанія вкотре доводить здатність українського агросектору адаптуватися до екстремальних умов – чи то кліматичних, чи то економічних, а в нашому випадку ще й воєнних. Попри запізнілий старт, обмеженість ресурсів та їхню високу вартість, аграрії виходять у поле. Це дає впевненість у тому, що країна буде з хлібом, а український агросектор укотре витримає іспит на міцність.

Галина Тибінь, Київ

Фото: Укрінформ, USAID

Новини економіки