«Підстава» посередників при працевлаштуванні за кордон: як українські студенти підробляти в Німеччину їздили

Поїздка в Німеччину заради роботи на канікулах закінчилася для групи українських студентів у відділенні поліції. Підсумком стали депортацію і заборону на в’їзд в Шенгенську зону. Що пішло не так?

Кінець листопада в Німеччині — початок передсвяткового періоду. Відкриваються різдвяні ринки з ароматним глінтвейном, завбачливі німці починають запасатися подарунками на Різдво. Зазвичай — через онлайн-магазини. В цьому році галузеве об’єднання роздрібної торгівлі очікує новий рекорд: 355 мільйонів посилок з купленими в інтернеті товарами — і це тільки за передріздвяний місяць. Кожен дорослий німець замовить на це Різдво в середньому по п’ять подарунків в інтернеті.

Щоб все це доставити, логістичні компанії — так офіційно називаються фірми експрес-доставки — масово набирають працівників на тимчасову роботу. Серед них чимало молодих українців, які приїжджають до Німеччини за програмою Федерального агентства з праці для іноземних студентів, які шукають підробіток на час канікул.

У ФРН, згідно з тарифними угодами між профспілками і логістичними компаніями, платити за годину роботи кур’єрам і сортировщикам посилок повинні в середньому близько 12 євро на годину — до вирахування податків. 19-річний студент одного з обласних центрів у Західній Україні Петро М. (ім’я змінено) з радістю був готовий працювати і менше ніж за 10 євро. Щоб влаштуватися на кілька місяців сортувальником посилок в Німеччині, він заплатив фірмі-посереднику 200 євро. Посередник влаштував Петра на іншу фірму-посередника, яка виступила формальною стороною за договором. Утримуючи свою маржу, такі фірми тимчасово «позичають» співробітників — зокрема, українських студентів — німецьким роботодавцям. Хлопців — переважно сортувати посилки. Дівчат, як правило працювати в закладах громадського харчування.

Монотонна і важка робота не лякає Петра. Від кавоварки до велосипеда — за зміну доводиться перекидати з конвеєра на конвеєр сотні посилок вагою до 31 кг. Щоб профінансувати навчання в Україні, Петро готовий на багато що. Спати в невеликій кімнаті разом з іншими студентами, віддаючи за це понад 300 євро в місяць. Навіть платити фірмі-посереднику за оренду робочого одягу. Щоб поїхати в Німеччину, студент будинку достроково здав сесію і зібрав цілу купу довідок. Але заробити йому так і не вдалося.

Сортування посилок на конвеєрі — важка праця

Поліція не повірила українським студентам

Щоб заощадити на дорозі, Петро вирішив поїхати з України на місце роботи в Німеччині мікроавтобусом разом з кількома знайомими студентами, які теж їхали підзаробити. Відразу після в’їзду в Німеччину хлопців чекав неприємний сюрприз: зустріч з співробітниками федеральної поліції, яка, зокрема, вибірково контролює транспорт на прикордонних трасах. Допит, обшук, поліцейський відділок: як зустріла хлопців Німеччина, вони запам’ятають на все життя. З-за мовного бар’єру українці довго не могли зрозуміти суть претензій.

«Ви — шахраї», — згадує Петро у розмові з DW слова, вимовлені російською мовою одним з поліцейських. Коли до відділку прибув перекладач з російської, стало зрозуміло: поліція вважає хлопців нелегалами. «Таке посвідчення у вашій країні можна купити», — переказує Петро розмова з правоохоронцями, які не повірили, що він студент і їде на роботу в Німеччину за офіційною студентською програмою. «Під час контролю перевіряють документи з університету. Крім того, задають питання, пов’язані з університетом, які можна перевірити і на місці», — зі свого боку, пояснили DW у прес-службі федеральної поліції. Але в спілкуванні Петра з поліцією щось явно пішло не так.

Нев’їзних в Шенген

Проблема українців, окрім іншого, була і в тому, що оригінал документа про працевлаштування ні в кого з них не було. «Фірма, через яку ми влаштовувалися, нас про це не попередила. Я просив надати доступ до отсканированному пакету документів на моєму Google Disk», — каже Петро. Але шансів виправити помилку українцям не дали. Телефони вилучили для пошуку даних, а самих студентів депортували назад із забороною в’їзду в Шенген на два роки. У відділенні поліції Петро і його знайомі провели 17 годин, довелося ночувати на підлозі, оскільки ліжок на всіх не вистачило, розповідає українець.

Співробітник Федерального агентства з праці, який займається оформленням дозволів на студентську підробіток для іноземців, розповів DW, що час від часу федеральна поліція звертається в його відділ, щоб перевірити, чи дійсно той чи інший чоловік отримував дозвіл на роботу. «Але, ймовірно, більшість поліцейських і не знають, куди телефонувати — так і не зобов’язані цього робити», — каже представник німецького відомства. У поліції додають, що крім студентського квитка перевіряють на місці тільки підтвердження працевлаштування та підтвердження з університету про те, що в зазначений у документах період роботи у студента немає занять та іспитів або що студент від них звільнено.

Підробіток на канікулах закінчилася обвинуваченням

Петра і його приятелів зараз звинувачують за трьома статтями: незаконне перетинання кордону, незаконне перебування в Німеччині та нелегальне працевлаштування. По завершенню дворічної заборони на в’їзд у Шенгенську зону, депортованим, ймовірно, доведеться заплатити приблизно від 400 до 600 євро при наступному в’їзді. Скільки саме, вирішить суд. Щоб спробувати довести свою правоту в суді, українцям потрібно буде найняти в Німеччині адвоката, який обійдеться їм приблизно в 1000 євро з кожного. «У нас таких грошей немає», — у відчаї визнається мати Петра. Та й виправити ситуацію постфактум важко. «Можна було б спробувати хіба що знизити суму штрафу або скоротити термін заборони на в’їзд, якщо знайти пом’якшувальні обставини», — розповів у розмові з DW адвокат з Дрездена Міхаель Мурахвер.

Поліція інкримінувала українцям в’їзд на територію ФРН без необхідної для роботи візи. Водночас, як підтвердили DW у Федеральному агентстві з праці, віза для студентської роботи на канікулах не потрібна. «У випадках зі студентами з країн, з якими діє безвізовий режим, досить підтвердження від Федерального агентства про надання робочого місця на канікулах», — відзначили в прес-службі відомства.

Мова йде про заповненому німецьким роботодавцем формулярі Ferienbeschäftigung für Ausländische Studierende / Namentliche Anforderung. Він потрібен у тому випадку, коли у іноземного студента вже є домовленість про працевлаштування з конкретною фірмою, і вона звертається за дозволом до Федеральне агентство з праці. Отримавши підтвердження з України німецькою мовою про те, що заявник дійсно є студентом і на період працевлаштування у нього канікули, співробітник німецького відомства ставить на документі підпис і печатку. Оригінал цього документа — або, принаймні, його копію — варто мати при собі, щоб мінімізувати ризик претензій на кордоні.

Незаконні посередники при працевлаштуванні в Німеччині

Але як розповів DW Петро, український посередник, який допомагав оформляти документи, не попередив про можливі питаннях прикордонників. Зрештою, коли у студентів виникли проблеми, ані посередник, ані номінальний роботодавець нічим не допомогли. Це і не дивно, оскільки будь-яка посередницька діяльність у цій сфері є нелегальною, пояснили deutsche welle у Федеральному агентстві з праці.

«Посередництво приватних фірм у працевлаштуванні студентів на канікулах є порушенням, оскільки нівелює законність такого працевлаштування. Якщо відомству було б відомо про участь в процесі посередника, ми не мали б права видавати підтвердження надання робочого місця», — зазначив представник агентства. Там також пояснюють, що не дозволяють посередницькі послуги, щоб фінансово не обтяжувати молодь.

Тим часом, посередницький бізнес по працевлаштуванню іноземних студентів на канікулах процвітає. Фірми активно розвивають свій бізнес, навіть пропонуючи бонуси тим студентам, які приведуть працевлаштовуватися друзів.

На руку посередниками грає і той факт, що в Україні консультувати і оформляти документи по цій програмі німецьким Федеральним агентством з праці офіційно уповноважена лише одна невелика громадська організація з Харкова — MultiKultiUA. Кожен рік ця організація приймає близько трьохсот заявок на працевлаштування студентів, близько половини з яких знаходять роботу на канікулах за вказаною в анкеті профілю, розповів у розмові з DW голова MultiKultiUA Сергій Савицький. У той же час, тисячі студентів користуються послугами комерційних посередників — очевидно, не усвідомлюючи ризиків.

Автор: Євген Тейзе, Олена Йілмаз; DW

Події та кримінал