На Тернопільщині практикує українську та допомагає місцевим: історія переселенки з Херсона

Херсонка Ірина Михайловська через війну переїхала до Бережан. Живе тут уже чотири місяці. Оскільки місцеві люди розмовляють українською, теж почала її вивчати.

“Тут усі розмовляють українською. Я знаю українську мову, але не дуже часто спілкувалася нею. Мої знайомі, які зараз проживають за кордоном, коли спілкуються по телефону російською, то на них дуже звертають увагу. Кажуть, треба вивчати українську. Мені стало дуже приємно, що зараз ті ж німці, чехи розуміють і відрізняють, що таке українська мова, а що таке російська. І мені дуже приємно, що до українців, коли чують українську мову, ставляться з великою повагою. Зараз мій брат в Америці, то розповідає, коли був на митниці, американці йому сказали: “Слава Україні!”

Практикує українську та допомагає місцевим: історія переселенки з Харкова

Ставок у Бережанах. Суспільне Тернопіль

Жінка розповіла Суспільному, що найбільше любить прогулюватися набережною ставу, бо він нагадує їй про море.

“Тут затишно, природа, яка допомагає трішки заспокоїтися”.

Практикує українську та допомагає місцевим: історія переселенки з Харкова

Набережна Бережанського ставу. Суспільне Тернопіль

Ірина Михайловська виїхала з Херсона 18 квітня. До цього більшість часу проводила з племінником у підвалах.

“Я живу з племінником, йому 18 років. Ми розуміли, якщо зайдуть росіяни, то можуть його змусити воювати”.

Практикує українську та допомагає місцевим: історія переселенки з Харкова

У центрі Бережан. Суспільне Тернопіль

Жінка розповідає, постійно чула вибухи, адже село Чорнобаївка, де росіяни тримали склади боєприпасів, розташоване за два кілометри від її дому. За її словами, коли українські військові знищували ці склади, детонація снарядів тривала годинами.

“Коли там були вибухи, то підскакував будинок. Чи було щось схоже на детонацію складів? Чи було таке, що детонувало годинами? Так! Майже дві години, може, навіть більше могло детонувати, дуже чутно було”.

Практикує українську та допомагає місцевим: історія переселенки з Харкова

Стіна, на якій переселенці планують створити мурал. Суспільне Тернопіль

На запитання, що найстрашніше довелося бачити за час війни, Ірина відповідає так:

“Росіян. Я живу на першому поверсі, і за нашим вікном є асфальтований майданчик. Там діти граються у футбол, баскетбол, м’яча ганяють. Я вранці стояла, щось готувала на кухні, і почула якийсь звук, обернулася, подивилася у вікно, а там їде… я не знаю, як називається ця машина, але там кулемет був. І він дивився та направляв цей кулемет по вікнах. А в нас вже є досвід, коли люди вийшли подивитися на них з балкона, то не стало людей разом з балконом”.

Практикує українську та допомагає місцевим: історія переселенки з Харкова

Пісок для дитячого майданчика. Суспільне Тернопіль

Щоби віддячити місту, яке їх прихистило, спільнота переселенців у Бережанах почала облаштовувати дитячий майданчик.

“Дуже довго шукали, хто би бруківку вклав. На стіні хочемо зробити мурал. Ми шукаємо також художника, який зможе це зробити”, – розповіла Михайловська.

Читайте також

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *