Відкриття десятиліття: серед мурашок повно нероб

Громадські комахи, яких вважали неймовірно працьовитими і ставили в приклад, виявилися дармоїдами в переважній більшості.

Далеко не всі в мурашнику зайняті якимось суспільно-корисною працею. Як може здатися. Суєта, яка кидається в очі, це обман зору. Насправді ж «не покладаючи лапок і не розгинаючи спини», що називається, працюють менше 3 відсотків комах. Інші – зовсім не стараються: або імітують бурхливу діяльність, або лінуються, або взагалі нічого не роблять.

Велика кількість дозвільно хитаються нероб серед мурашок — тих самих комах, в працьовитості яких ми не сумнівалися, що відображено в прислів’ях, приказках, байках і мультфільмах, здивувало вчених з університету арізони (University of Arizona – UA). Вони не повірили своїм очам. Однак два тижні спостережень за п’ятьма колоніями переконали: лінь в мурашниках — звичайне явище. Більше того — характерне. Майже, як у людей.

Автори дослідження – професор Анна Дорнхаус (Anna Dornhaus) і її студент-дипломник Даніель Шарбонно (Daniel Charbonneau). Користувачі соцмереж називають отримані ними результати одними з найбільш значних в минулому десятилітті. Запевняють, що вони шокує майже так само, як правда про Діда Мороза.

Діда Мороза немає, а мурашки не працьовиті. У що залишилося вірити? У бджіл? Чи вони теж якісь неправильні?

Американські вчені зробили свою бентежний відкриття ще 4 роки тому, вивчаючи мурах породи Temnothorax. Мітили роботяг, ледарів і нероб фарбами різного кольору. Щоб не плутати. Знімали безупинно мікро-камерою на відео в спробах розібратися в їх трудових відносинах. Розібралися, але далеко не відразу. І не у всьому.

Спочатку вчені припустили, що мурахи працюють позмінно — доба-три, наприклад. Або чергуючи день-ніч. Або у них який-небудь вахтовий метод. Нічого подібного. Як з’ясувалося: трудяги працювали взагалі без вихідних». І ледарі не зраджували собі – не переривалися на роботу. Та ще й черевце отъедали.

Перевірили й іншу гіпотезу: може бути, неробство мурах напускне? Прикриває щось дуже важливе — наприклад, те, що вони складаються на який-небудь секретної спецслужби, в тонкощі якої спостерігачі ще не вникли. Але і це не підтвердилося.

Одна таємниця розкрилася після того, як ентомологи здогадалися вилучити з колонії деяку кількість працьовитих особин — приблизно 20 відсотків. Їх місця поступово зайняли колишні дармоїди, які за два тижні оволодівали необхідними спеціальностями. Робота згідно з «розкладом» в результаті налагоджувалося.

Таким чином, вирішили ентомологи, ледарі і нероби являють собою таке собі товариство «Трудові резерви», члени якого поповнюють вибули з тих чи інших причин муравйов-стахановців. Подібна стратегія допомагає колонії вижити і відновитися після криз і стихійних лих.

А коли вчені змоделювали мурашкам криза — обмежили їх у харчуванні, то розкрили і другу таємницю. Спочатку товстуни-ледарі стали годувати роботяг, витягуючи їжу зі своїх черевець – такий собі НЗ. А потім почали відкладати харчові — так звані трофічні яйця, якими знову ж підгодовували зголоднілих трудоголіків. Аналогів подібної благодійної діяльності в людських колоніях начебто немає. Якщо, звичайно, не брати до уваги поодинокі випадки, коли чиновники-корупціонери та інші визискувачі нетрудових доходів примусово чи добровільно здавали шахрайськи нажите.

Залишилося досі невідомим, хто і як ділить мурах на активних і резервних? Звідки ледарі отримують команди приступити до роботи? Або навпаки. Закінчити її?

Вчені продовжують дослідження.