Новий закон: кому вигідно стати банкрутом
Ініціювати процедуру визнання неплатоспроможності може лише сам боржник.
21 жовтня набрав чинності новий Кодекс про процедуру банкрутства, який був прийнятий ще минулої осені. У цьому кодексі вперше виписана процедура банкрутства для фізичних осіб (раніше банкрутами могли стати тільки юридичні особи). Сайт «Сегодня» розбирався, добре це чи погано для українців, і кому вигідно оголосити себе банкрутом.
Згідно з Кодексом, банкрутство – це визнана судом нездатність боржника погасити свої борги перед банком, іншою фінансовою установою, а також перед фізичною особою і борги за комунальні послуги. Якщо суд визнає людину банкрутом, віддавати борги вже не доведеться. Однак отримати «статус» банкрута вдасться далеко не всім.
Як стати банкрутом
Процедура отримання банкрутства фізичною особою має свої особливості. У кодексі передбачено, що ініціатором процедури банкрутства фізичної особи може тільки сама фізособа – боржник (на відміну від юросіб, на яких можуть подавати в суд кредитори).
Отже, людина, яка має борги і розуміє, що не в змозі погасити їх у відповідності з умовами договору, може звернутися до господарського суду за місцем реєстрації із заявою про відкриття справи про визнання його неплатоспроможність (банкрутство). Якщо суд приймає рішення відкрити таке виробництво (хоча може і відмовити, якщо надані боржником доказові документи здадуться суду непереконливими), першим ділом буде розпочато процедуру реструктуризації боргів: складання плану погашення заборгованості та узгодження його з боржником і кредитором. Реструктуризований борг можна виплачувати до 10 років, так що сума щомісячних виплат буде, швидше за все, невелика.
Якщо боржник погодиться з планом реструктуризації, банкрутом його не визнають. Якщо ж не погодиться суд перейде до наступного етапу: опису майна боржника і його продажу для задоволення вимог кредитора. Цього етапу, як правило, бояться більшість боржників, і найбільше побоюються продажу квартири. Але Кодексом про банкрутство якраз передбачено, що квартиру або будинок відбирати не будуть, якщо це єдине житло боржника та його родини і якщо площа не перевищує нормативну: для квартири – 60 кв. м загальної площі або 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї боржника, для будинку – 120 кв. м. Також можна звернутися з клопотанням не вилучати певне майно, яке необхідно для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї.
Якщо проданого майна вистачить, щоб покрити заборгованість перед кредитором, людини також не визнають банкрутом. Якщо ж борг залишиться і реструктуризувати його боржник не зможе або не захоче, його визнають неплатоспроможним, тобто банкрутом. Як і у випадку, якщо виявиться, що описувати і продавати у боржника фактично нічого.
У разі визнання банкрутства всі борги перед кредиторами анулюються. І вже ніхто – ні кредитор, ні колектори – не будуть мати права нічого вимагати з боржника.
«Після того, як провадження по банкрутства повністю закрито – майно реалізовано, боржника визнали банкрутом – людина, виходить, вже нікому нічого не повинен. Навіть якщо його борг становив, наприклад, 100 тис. доларів, а майна реалізували на 60 тис. доларів, решта 40 тис. дол. будуть списані», – пояснює Дмитро Касьяненко, керуючий партнер юридичної компанії «Касьяненко і партнери».
Відзначимо, що процедура банкрутства, за законом, не відкривається, якщо мова йде про борги з аліментів і про борги по відшкодуванню шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи. Ці борги також не списуються у разі визнання боржника банкрутом.
А ось боржники по житлово-комунальним послугам мають право ініціювати банкрутство.
«Зараз, по-моєму, проблема комунальних боргів стоїть гостріше, ніж проблема банківських кредитів. Проблема кредитів в останні роки була мінімізована», – говорить економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Плюси банкрутства
На думку експертів, статус банкрута може стати виходом із складної ситуації для тих, хто дійсно не має ні доходів, ні майна, щоб розрахуватися з боргами.
«Звичайно, якщо люди взагалі не мають майна, але у них є величезні борги, для них банкрутство може стати виходом. Але не для всіх боржників це найкращий варіант. У кого-то квартира більшої площі, ніж зазначено у Кодексі, хтось не захоче реалізовувати своє майно», – перераховує Дмитро Касьяненко.
Однак не статус, а сама процедура банкрутства може принести користь і іншим боржникам. Наприклад, тим, хто не може домовитися з кредитором про прийнятною схемою реструктуризації боргів. Або тим, у кого суми штрафів та пені перевищують розмір самого боргу. Адже в Кодексі зазначено, що в якості претензій кредиторів нараховані штрафні санкції не приймаються.
Нарешті, процес банкрутства може стати просто рятівною перепочинком для боржників. Оскільки відразу після початку процедури банкрутства вводиться мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів на 4 місяці (120 днів).
«Раніше чоловік, який не міг сплатити за боргами – наприклад, втратив роботу, проблеми з сім’єю – потрапляв у прес у вигляді штрафів, пені і т. д., і цей прес ще більше заплутував в павутині боргів, так що людина не міг з неї вибратися. А процедура банкрутства дає тимчасовий перепочинок, під час якої припиняється нарахування пені та штрафів. Вся заборгованість заморожується на дату оголошення банкрутства. За цей час людина може влаштуватися на роботу, підписати з кредиторами мирову угоду, іншими способами вирішити проблему. Тобто банкрутство – це такий інструмент, який не вирішує проблему, а дає можливість відстрочки, перепочинку. Якщо ж людина не домовляється з кредиторами і не вирішує за цей час свої проблеми, тоді вже ліквідатор описує і реалізує майно боржника та за рахунок цього погашає борги фізичної особи. І в цьому разі законодавчий механізм банкрутства дозволяє підвести риску під боргами. Тому що зараз є люди, які приречені буквально останнім віддавати», – пояснює Олексій Кущ.
Ще одна перевага банкрутства у тому, що, отримавши цей статус, можна «відбілити» свою кредитну історію і відновити платоспроможність. Фактично це і називалося головною метою запровадження процедури банкрутства для фізосіб. Навіть розділ Кодексу присвячений банкрутства фізосіб, називається «Відновлення платоспроможності фізичної особи».
Не секрет, що зараз банківським боржникам непросто взяти такий кредит. Після процедури банкрутства кредитна історія буде вважатися очищеної, і можна розраховувати на новий кредит.
«Звичайний боржник залишається боржником завжди. Якщо він буде продовжувати отримувати дохід, з цього доходу можуть тривати стягнення грошей кредиторами. Також банк може застосовувати колекторське тиск і змушувати інших людей, пов’язаних з цією людиною родинними зв’язками або якими-небудь іншими, воздейстовать на нього, щоб погасити борг. Проходження процедури банкрутства фактично знімає це боргове зобов’язання, і, якщо є значні борги, це є більш привабливим для людини, ніж постійно бути в боргу. Крім того, після проходження процедури банкрутства він зможе почати «з нуля», в тому числі і брати кредити», – пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовский.
Яку б мету не переслідував боржник – домогтися списання боргів або відповідною йому реструктуризації – йому потрібно ініціювати одну і ту ж процедуру: процедуру банкрутства.
«В суд треба подавати заяву про визнання неплатоспроможності, а в процесі провадження суд обирає метод погашення боргів: або реструктуризація, або продаж майна», – говорить Дмитро Касьяненко.
Мінуси банкрутства
Мабуть, головний мінус банкрутства – це те, що в результаті у людини дійсно можуть залишитися лише найнеобхідніші речі, а все інше, нажите роками, «піде з молотка».
«Вигода банкрутства – дуже умовна назва, бо в будь-якому випадку після проходження процедури банкрутства у людини фактично залишається мінімум того, що йому необхідно для існування», – говорить Ілля Несходовский.
Людині, визнаному банкрутом, доведеться протягом наступних 5 років повідомляти фінансових установ про свій статус, якщо він захоче взяти кредит або виступити поручителем. І ще 3 роки після списання боргів його репутація буде залишатися «підмоченою».
Крім того, процедуру банкрутства не можна проходити так часто, як захочеться.
«Якщо у людини, визнаного банкрутом, знову з’являться борги, він не зможе знову подати до суду заяву про визнання неплатоспроможності протягом 5 років після попередньої процедури банкрутства», – пояснює Дмитро Касьяненко.
«Прогресивному кодексу потрібні прогресивні суди»
Експерти вважають, що нова процедура – це добре, але набагато більш важливо, як він буде застосовуватися судами.
«Завдяки новому Кодексу кредиторам простіше буде стягувати заборгованість, тому що тут встановлені чіткі терміни розгляду таких справ, без права на продовження. А люди отримують можливість відстрочки виплати по кредитах. Однак потрібно подивитися, як Кодекс буде застосовуватися на практиці», – говорить Дмитро Касьяненко.
Олексій Кущ більш категоричний:
«Цей Кодекс, в принципі, прогресивний. Але процедура банкрутства – це така юридично-правова конструкція, яка стоїть на двох опорах: перша – це Кодекс, а друга –судова система. І від ефективності судової системи залежить навіть більше, ніж від самого кодексу. І у мене великий скепсис з приводу правозастосування цього Кодексу у наших судах. Враховуючи, що кредитори мають більшу здатність до лобізму. Суди можуть приймати рішення не порушувати процедуру банкрутства, припинити процедуру банкрутства. Прогресивний кодекс повинен застосовуватися в прогресивних судах. А якщо судова система не ефективна, то всі позитивні моменти цього Кодексу будуть дуже серйозно мінімізовані», – попереджає експерт.
А Ілля Несходовский висловлює жаль, що подібна процедура не була введена років 10 тому.
«Я вважаю, що ця процедури була б більш ефективною, якби вона була запроваджена ще років 10 тому, коли внаслідок того, що банки неадекватно оцінювали свої ризики і роздавали кредити всім і вся, сталася криза. А потім вони почали стягнути кошти з боржника, причому будь-якими методами, фактично шантажем, застосовуючи різні способи впливу на нього.
Але й на сьогоднішній день ми не застраховані від кризи, якщо говорити про економічну безпеку країни. У нас немає стратегічного документа – Доктрини економічної безпеки, який повинен бути для прорахунку ризиків і протистояння їм. Ми повинні забезпечити стабільність економічного зростання, і в цьому контексті наявність Закону про банкрутство підвищує економічну безпеку України», – вважає Ілля Несходовский.