У Львові завершили ексгумаційні роботи, виявлені останки 132 польських і німецьких військових

"Ми завершили ексгумаційні роботи на Голосківському цвинтарі. Нам вдалося виявити й ексгумувати останки 115 вояків Війська Польського та 17 солдатів 1-ї гірської дивізії німецького Вермахту, які загинули восени 1939 року в боях за Львів. Зараз ми загортаємо могили і розрівнюємо територію. Українські і польські антропологи та судмедексперти продовжують дослідження останків та відбір зразків для проведення ДНК-експертизи", – зазначив Горбач.

Зокрема, науковцям вдалося з'ясувати, що більшість віднайдених останків належали чоловікам 20-30 років.

"Під час дослідження останків ми фіксуємо основні ознаки, за якими встановлюємо стать та вік людей. В даному випадку всі останки належать чоловікам. Більшість із них загинула у віці 20-30 років. Була також частина чоловіків у віці до 40 років, але старших не було. За станом зубощелепного апарату ми визначили, що частина загиблих була щойно призвана у військо під час останньої мобілізації, яка здійснювалася в кінці серпня – на початку вересня 39-го року. Щодо обставин загибелі, то в більшості чоловіків виявлено сліди вогнепальних та уламкових поранень. Переважно у них пошкоджені нижня щелепа, грудна клітка, ребра, а також верхні кінцівки. За розташуванням цих травм можна сказати те, що ці люди загинули у відкритому бою", – зазначила антропологиня меморіально-пошукового центру "Доля" Ольга Мінейко.

Також науковиця розповіла, що серед супровідних матеріалів, які знайшли у похованнях, були кілька зразків взуття, а також ґудзики, пряжки, частина ременів від військової уніформи, металеві каски, годинники, ручка, олівці, католицькі медальйони і вервиці, православний хрестик.

"Дуже важливими матеріалами під час досліджень військових поховань є жетони-смертники. Адже вони дозволяють повністю ідентифікувати людину. На них було вказано прізвище і ім'я людини, її віросповідання, а з іншого боку рік і місце народження солдата. Жетони-смертники, зазвичай, складалися з двох частинок. Одну з них відламували і віддавали родичам, таким чином повідомляли про смерть людини, а іншу частинку залишали на тілі. Ми виявили тільки шість таких жетонів-смертників у польських військових та шість у німецьких. Швидше за все, ці смертники просто з тіл познімали перед похованням, тому за жетонами більшість останків не вдасться ідентифікувати. Але, знаючи якісь певні параметри, вік, крім того, маючи зразки ДНК, згодом, якщо з'являться родичі тих загиблих, вдасться встановити їх імена. Це у нашій роботі є найцінніше. Якраз сьогодні триває відбір проб для ДНК. Згодом їх відвезуть у Польщу і там вже у лабораторії, власне, з тих зразків будуть відбуватися самі аналізи. Це вже такий завершальний етап досліджень", – додала антропологиня.

За словами Любомира Горбача, ексгумовані останки вояків Війська Польського перепоховають на кладовищі у Мостиськах, де у 2015–2016 роках, а також у 2025 році перепоховали останки близько 200 польських солдатів.

"Останки німецьких воїнів ми передамо німецькій спілці по догляду за військовими похованнями в Україні. Їх перепоховають у селі Потелич на Львівщині, де розташований збірний військовий цвинтар німецьких солдатів, останки яких були виявлені під час пошукових робіт у західних регіонах України", – зауважив Горбач.

Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня на Голосківському кладовищі у Львові близько 30 фахівців з України та Польщі розпочали пошуково-ексгумаційні роботи. Ексгумаційні дослідження відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам’яті.

Пошуково-ексгумаційні роботи виконує з українського боку команда Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», з польського – співробітники Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.

За результатами пошукових робіт, проведених у 2010 та 2019 роках, на території цвинтаря виявили 110-120 індивідуальних поховань вояків Війська Польського, загиблих у боях проти підрозділів німецьких військових формувань, які оточили Львів із заходу та півдня, у вересні 1939 року.

Фото надані Любомиром Горбачем

Суспільство