Азійський чемпіон з антикорупції, або Як Сінгапур переміг тотальну корумпованість чиновників

Азійський чемпіон з антикорупції, або Як Сінгапур переміг тотальну корумпованість чиновників

26.08.2025 15:55

Укрінформ

Лише за 40 років Сінгапур із відсталої азіатської країни перетворився на розвинену світову державу

Сьогодні ця країна входить до першої п’ятірки загальносвітового рейтингу держав із найменшим рівнем корупції та посідає перше місце в аналогічному рейтингу серед азіатських держав. Злочинність у країні вкрай низька, а рівень життя населення один із найкращих в Азії – ВВП на душу населення становить майже $91 тисячу: для порівняння, в найбільшій азійській економіці, у Китаї, цей показник у рази менший – $13,3 тисячі.

Ключем до такого успіху стала ефективна боротьба з корупцією.

Фото: Mike Enerio on Unsplash

КОЛОНІЯ, КОРУПЦІЯ, КАЗНОКРАДСТВО

Сінгапур на початку ХІХ століття став колонією Великої Британії, яка перетворила його на головний торговельний і логістичний морський хаб, що сполучав Азію та Європу. Через нову колонію проходила майже вся торгівля між азійськими і європейськими країнами, завдяки чому Сінгапур став процвітаючим портовим містом. Проте британська влада мало переймалася життям місцевих мешканців і там, де з’явились великі гроші, але населення залишалось неосвіченим і бідним, розцвіла корупція, яка пронизала буквально всі сфери життя міста-держави.

Про те, що проблема зловживань держчиновників набула у Сінгапурі масштабів катастрофи, свідчить рішення британського колоніального уряду від 1871 року офіційно оголосити корупцію злочином. Втім, у житті сінгапурців нічого не змінилося, чиновники продовжували вимагати й отримували хабарі і здавалося, що здолати таку систему ніколи не вдасться.

У 1930-х – 1940-х роках колоніальна влада знову намагалась посилити боротьбу зі зловживаннями наділених державними повноваженнями службовців, прийнявши нові закони та створивши спеціальний відділ по боротьбі з корупцією, однак все знову було марно, тому що місцева поліція, прокуратура та суди були центральною ланкою корупційної системи. Сінгапурські поліцейські, наприклад, окрім вирішення різного роду дрібних питань за хабарі, покривали у місті весь тіньовий бізнес – від наркотрафіку і борделів до підпільних азартних ігор.

Тож на момент офіційного здобуття незалежності від Британії у 1963 році Сінгапур перебував у жалюгідному стані – бідність більшості населення, казнокрадство і хабарництво були невід’ємною частиною його життя. Місту-державі катастрофічно не вистачало природних ресурсів, імпортувати доводилося навіть прісну воду та будівельний пісок.

Однією з ключових причин, чому держслужбовці погоджувались на корупційні дії, були їх скромні заробітки, порівняно з працівниками комерційного сектору. А оскільки більша частина населення Сінгапуру мала надзвичайно низький рівень освіти та правової культури, хабарі були чи не єдиним засобом для працівників державних відомств підвищити свій добробут.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Людиною, якій вдалося розвернути ситуацію в Сінгапурі та впровадити реформи, став Лі Куан Ю, представник третього покоління китайських іммігрантів. Він навчався в англійській школі в Сінгапурі, потім продовжив у Лондонській школі економіки й завершив освіту в Кембриджі, де отримав ступінь з юриспруденції. Зі своєю партією «Народна дія» Лі в червні 1959 року вперше переміг на виборах і обійняв посаду прем’єр-міністра, на якій залишався впродовж наступних більше 30-ти років.

Лі Куан Ю, 1965 р. / Фото: Mediacorp

Новий уряд на чолі з прем’єром Лі носив білий одяг, який мав символізувати їх чистоту і непідкупність, та оголосив нульову толерантність до хабарництва. Ключовим принципом уряду Лі Куан Ю стала рівність чиновників усіх рангів перед Законом, чи то був службовець середньої ланки, чи то член парламенту.

Рішучість, із якою глава першого уряду незалежного Сінгапуру розпочав реформи, найкраще характеризує його висловлювання, що стало гаслом усіх справжніх борців зі зловживаннями в державній владі: «Хочеш перемогти корупцію, будь готовий відправити за ґрати своїх друзів та родичів».

Експосол України в Сінгапурі (з 2002 по 2006 роки) Олександр Горін у коментарі Укрінформу згадав особисту зустріч з Лі Куан Ю: «Я три дні з ним провів в одному автомобілі, коли супроводжував сінгапурського лідера. Тоді Лі Куан Ю мені сказав: «Якщо ви хочете подолати корупцію, то посадіть трьох своїх друзів, яких ви знаєте, що вони точно крали і вони самі знають, що вони крали. І тоді ваші зусилля будуть підтримані».

Аби під корінь ліквідувати багаторічну схему посадових злочинів «влада – гроші – корупція» Міністерством фінансів була розроблена спеціальна антикорупційна програма, що включала низку заходів. Серед них: забезпечення прозорості контролю статків вищих чиновників, запровадження ротації держслужбовців, аби запобігти формуванню корупційних зв’язків, проведення раптових інспекцій, спрощення бюрократичних процедур і вдосконалення взаємодії держорганів із громадянами та організаціями.

Система тотальної боротьби з загрозами державі втілилась в лозунг Total Defense. Олександр Горін зазначив, що боротьба з корупцією стала лише одним зі стовпів цієї системи.

«Боротьба з корупцією – це частина системи оцього Total Defense, боротьба з корупцією йде не тільки в напрямку того, щоб наказати і забути, а вона йде паралельно з тим, що держава дає. Іншими словами, якщо ти ставишся до держави відповідним чином, виконуєш закони, в тому числі й антикорупційні закони, то держава зі свого боку забезпечує тебе усім, що необхідно для нормального проживання і нормального існування кожної людини. Іншими словами, кожна людина знає, якщо вона бореться з корупцією, то і результат буде відчувати на собі. В чому? Наприклад, у високоякісній системі охорони здоров'я тощо. Іншими словами, боротьба з корупцією є оборотна сторона збільшення матеріальних благ», –  підкреслив Горін.

Одним із найефективніших заходів протидії посадовим зловживанням стало підвищення зарплат чиновникам. На переконання Лі, саме стабільна та забезпечена влада є запорукою успішного управління країною. Лі Куан Ю змінив традиційну схему нарахування зарплат вищим посадовим особам, запровадивши автоматичну прив’язку перегляду платні міністрів, суддів та керівників інших органів державної влади до суми податків на доходи, що сплачується приватним сектором. Ця формула зарплат чиновників, чинна досі, виглядає так: рівень окладу держслужбовця визначається як 2/3 доходу працівника приватного сектора порівнянного рангу, зазначеного ним у податковій декларації.

Підвищення достатку чиновників швидко далося взнаки – на державну службу почали приходити найкращі фахівці. До того ж, із настанням бурхливого економічного підйому заробітна плата чиновників почала зростати пропорційно доходам приватного сектора.

Паралельно Лі Куан Ю запровадив жорсткий урядовий контроль над усіма сферами життя міста-держави. Так, опоненти влади часто опинялись у в’язниці без суду та слідства, пресу цензурували та обмежували доступ інформації з-за кордону, багато журналістів було заарештовано.

Фото: ONG WEE JIN

«БЮРО З РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАРАЗНОЇ ЖАДІБНОСТІ»

Від британського колоніального уряду сінгапурцям дісталося Бюро з розслідування корупції (БРК), яке в народі називали «Бюро з розслідування заразної жадібності». Прийшовши до влади у 1959 році Лі Куан Ю першочергово посилив незалежність і ефективність антикорупційного бюро, пролобіювавши прийняття уже наступного, 1960 року, жорсткого антикорупційного закону, доповнення до якого в наступні роки лише підсилювали повноваження антикорупціонерів.

Сьогодні директор Бюро підпорядковується безпосередньо прем’єр-міністру, фактично першій особі в країні, та відповідає перед ним за діяльність очолюваного відомства. У Сінгапурі є і президент, який формально призначає міністрів уряду, але виконує радше церемоніальні функції, однак за законодавством директор БРК має право звернутись до президента у випадку, якщо прем’єр блокує справу або якщо розслідування стосується самого очільника уряду.

Сучасне антикорупційне бюро має великий штат і, на відміну від своїх попередників здатне самотужки проводити всі польові операції – обшуки, затримання, конвоювання тощо.

До основних функцій БРК входять розслідування скарг про зловживання службовим становищем та випадків недбалості і хабарництва, допущених держслужбовцями. Бюро наділене авторитарними повноваженнями і наділене правом без рішення суду затримувати та обшукувати підозрюваних у корупційних злочинах, перевіряти їхні банківські та пайові рахунки, а також вести справи щодо родичів підозрюваного і викликати на допит будь-яких свідків.

БРК мало право притягнути до відповідальності абсолютно будь-якого громадянина Сінгапуру незалежно від його статусу, рангу та віросповідання. Особливо пильну увагу детективи Бюро приділяють чиновникам тих держорганів, які за своїм службовим становищем обіймають потенційно корупціогенні посади.

Чиновник, який був викритий на корупційній діяльності, позбавляється роботи, пенсії та всіх пільг. За розрахунками деяких західних фахівців, зниження корумпованості країни з рівня Мексики до рівня Сінгапуру забезпечить державі економічний ефект, який можна порівняти зі зростанням суми податків на 20%.

У 1989 році БРК визнало, що чинна на той час мінімальна сума штрафу за корупційну діяльність недостатня і збільшила її із 10 тисяч до 100 тисяч сінгапурських доларів (зараз це становить приблизно $7,8 тисяч та $78 тисяч відповідно). Окрім цього, неправдиві свідчення або спроба ввести слідство в оману стала каратися тюремним ув’язненням та штрафом у 10 тисяч сінгапурських доларів.

За час діяльності БРК було відправлено за ґрати кілька федеральних міністрів, відомих громадських діячів, голів профспілок та топ-менеджерів державних компаній.

В активі Бюро є кілька найбільш гучних розслідувань, коли перед судом поставали великі державні чиновники. Першою резонансною стала справа міністра навколишнього середовища Ві Тун Буна, який отримав хабарів на понад $600 тисяч (на сьогодні з урахуванням інфляції це більше $3,5 мільйона) і власний особняк від індонезійського забудовника за те, що лобіював його інтереси на державному рівні. Буна засудили до великого штрафу і чотирьох з половиною років в’язниці.

Ще одне гучне розслідування БРК провело в 1986-му проти одного найвідоміших і найвпливовіших політиків Сінгапуру і близьких до прем’єра людей – міністра національного розвитку Те Чен Вана. Лі Куан Ю розумів репутаційні ризики для влади, тому спочатку попросив проводити розслідування по-тихому. За тиждень директор антикорупційного бюро надав главі уряду докази, що Те Чен Ван отримав майже $800 тисяч (сьогодні це близько $2,5 мільйона) хабарів від забудовників. Прем’єр погодив публічне розслідування, проте міністр не став чекати офіційного звинувачення, написав прем’єрові листа з покаянням і наклав на себе руки.

«В Сінгапурі всі відповідальні за корупцію. Більш того, там вважають злочином не інформування, що ти знаєш про можливий факт корупції», – підкреслив Олександр Горін.

Фото: Danila Kropotkin on Unsplash

ДОСВІД СІНГАПУРУ ДЛЯ УКРАЇНИ

Системний підхід Лі Куан Ю до боротьби з корупцією вважається яскравим прикладом подолання цієї загрози національній безпеці.

«Досвід Сінгапуру може використати будь-яка країна, яка хоче боротися з корупцією. Якщо, звичайно, є бажання і розуміння, що треба боротися з корупцією реально, а не на папері. А якщо, скажімо, когось викривають на корупції, а потім ця людина раз і за кордон поїхала, то це вже, розумієте, не боротьба, а просто імітація», – зазначив експосол в України в Сінгапурі.

За даними останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), саме корупцію українці вважають головною перешкодою на шляху до майбутнього членства в ЄС. Про викриття зловживань у різних сферах та затримання нечистих на руку чиновників вітчизняні правоохоронці повідомляють мало не щодня, однак шукачів незаконних доходів, здається, це не зупиняє.

«У Сінгапуру є одна дуже велика перевага – це маленька територія, острів. Тож підхід Лі Куан Ю треба корегувати з поправкою на регіональні особливості. Але Сінгапур дає додаткові аргументи на користь того, що ці форми, методи і засоби (боротьби з корупцією – ред.) можуть бути використані», – каже Горін.

Лозунг Total Defense та боротьба з корупцією як його складова стовідсотково може бути запозичений Україною. Адже корупція була і залишається одним із найдієвіших інструментів Кремля, який використовує жадібність окремих політиків у будь-яких країнах, пропонуючи хабарі в обмін на лобіювання інтересів агресора та просування його фейкових наративів.

Володимир Сидоренко, Пекін.

Перше фото: Rogan Yeoh on Unsplash

Світ