“Як перетнули кордон, було незвично”. Дмитро Підручний – про повернення в біатлон, збори й новачка в збірній України
Ексклюзивне інтерв’ю Дмитра Підручного для Суспільне Спорт.
Збірна України з біатлону продовжує підготовку до нового сезону. Чоловіча команда під керівництвом Юрая Санітра провела тренувальний збір в німецькому Обергофі. На цих зборах команда “А” збірної України перебувала у повному складі. Зокрема, був присутній в Обергофі Дмитро Підручний – капітан команди ще в червні приєднався до команди після служби у Національній гвардії України.
В Обергофі команда, серед іншого, проводила тренування в “лижній трубі”, де була можливість кататися на лижах по снігу. Окрім того, цей збір був одним з елементів підготовки до літнього чемпіонату світу, що відбудеться наприкінці серпня в німецькому Рупольдингу.
Після збору в Обергофі збірна України повернулася додому, після чого уже на початку серпня переїде в італійський Пасо де Лавацца. Суспільне Спорт поспілкувалося з Дмитром Підручним про збір в Обергофі, новачка у збірній України та повернення до тренувань.
- Про збір в Обергофі
“Загалом ми їхали працювати і розуміли, для чого ми туди відправляємось: тренуватися, щоб в подальшому представляти нашу державу. Звичайно, одразу як перетнули кордон, незвично було, що літають літаки цивільні, що немає сирен, що немає комендантських годин. У тому плані досить незвично було. А саме перебування закордоном трохи хвилююче, бо кожного дня стежиш за новинами і бачиш це жахіття. Особливо відчули це, коли зранку були на тренуванні, а після відкрили смартфони і побачили, яке жахіття сталося у Вінниці. Уся команда кілька днів була просто шокована. Дуже важко в моральному плані тренуватися там, коли твоя сім’я в Україні. І стежити за тими звірствами, які ця терористична країна витворяла і виробляє далі, на жаль”.
- Про інші збірні в Обергофі
“Була там чеська чоловіча збірна, але з нею ми бачилися лише кілька разів на тренуваннях в робочому процесі. Конкретно я зі спортсменами їхніми не спілкувався. Бачив, що наші тренери з чеськими спілкувалися і чув, що про війну вони також багато говорили. Більше спілкувалися ми з Еріком Лессером, ми мали кілька зустрічей. Маючи можливість, хотів би ще раз йому подякувати за підтримку для нашої країни, надаючи свою сторінку в Інстаграм для поширення інформації. Він зустрів нас в Обергофі досить тепло і ми чимало з ним спілкувалися. Також він провів нам довге тренування на велосипеді, під час якого ми говорили на різні теми. Звичайно, основною темою була війна.
Чесно кажучи, він був досить добре поінформований. Ерік повністю нас підтримує і ніяких сумнівів на чиєму боці бути в нього немає. Ми дуже тепло поспілкувалися і також ще багато чого розповіли. Його підтримка Україні стовідсоткова”.
Читайте також: “У нього дійсно велике серце”. Біатлоніст Ерік Лессер запустив інформаційну кампанію для України
- Про особливості збору в Обергофі
“В Обергофі, як я думаю всім відомо, є лижна труба. Там можна цілий рік кататися на штучному снігу і ми скористалися цією можливістю. Приділяли увагу катанню на снігу, щоб не забувати, що таке лижі. Це досить хороша практика, коли серед літа є така можливість. Я помітив, що досить багато європейських збірних це практикують. Вони приїжджають в той же Обергоф або посеред літа їздять на льодовики і катаються багато на лижах. Це основне, чим відрізнялася робота в Німеччині від збору в Сянках.
У мене програма відрізнялася від іншої частини команди, бо я пізніше приєднався до тренувального процесу. Не мав змоги вчасно розпочати підготовку з усіма. Втім, я потроху наздоганяю хлопців і вже починаємо входити в змагальний режим. Піднімається інтенсивність тренувань, також піднімаємо швидкість стрільби, піднімаємо пульс на стрільбі. В принципі, теж саме що ми робимо завжди в цей період. У мене близько пів місяця, місяць відставання поки ще є”.
- Про повернення на сніг
“Я сумував за снігом і перші тренування на ньому проходили з величезним задоволенням. Шкода, що велика кількість тренувань були пропущенні, особливо останні етапи Кубків світу та й закатка. Але ми повинні працювати, ми наздоженемо те, що було втрачено”.
- Про пошкодження руки в Обергофі
“Зі мною сталося падіння на велосипеді. Довелося пропустити один-два дні тренувань. Як зазначив Юрай в інтерв’ю я мав проблеми з правим зап’ястям, був просто сильний забій. Уже зараз, в принципі, тренуюсь як і до падіння. Лише під час певних рухів відчуваю біль”.
- Про новачка в збірній України та роботу з Юраєм Санітрою
“У Юрая Санітри більш європейський підхід у порівнянні з нашими тренерами. Можна сказати, що він більш індивідуальний в тренуваннях. Можливо так. Але я б не сказав, що чимось кардинально відрізняється робота українських тренерів від європейських. Наші тренери за останні роки вийшли на досить хороший рівень, наскільки я помітив, і в індивідуальному плані тренувань також.
А про те як Віталій Мандзин влився, йому пощастило, що ми з одного міста. Останні два роки я його тягну за собою в плані тренувань, бо вдома, якщо чесно, то я не маю з ким тренуватись. Чи це йому чи це мені пощастило, що ми обидва з Тернополя. Перебуваючи вдома зараз, ми багато тренуємось разом. Ми комунікуємо між собою і досить багато тренувань проводимо разом. Тому вливання в команду було досить нескладне, на мою думку.
Віталій Мандзин. Biathlon.com.ua
Зі мною він спілкується не перший рік й Тараса Лесюка, Антона Дудченка добре знає. Можливо, Богдана Цимбала і Артема Приму трохи менше знає, а з Денисом Насико він останній рік тренувався в команді “Б”, тому він практично з усіма добре знайомий. Якогось дискомфорту, мені здається, не було. Команда в нас дуже дружня і ми його прийняли, як рівню собі. Намагаємось підказувати йому. Мені приємно, що такий молодий і талановитий спортсмен є в команді. Дечому інколи і я можу повчитися. Думаю, що кожен в команді зараз готовий передати необхідні навички йому. Він дуже швидко все це сприймає. Перші дні було видно, що й на стрільбі не дуже відстає. В плані швидкострільності помітно, що йому важко. А під кінець збору було видно, що Віталій тягнеться до нас. Це приємно. А загалом тренери мають більше чого сказати, адже більше стежать за ним зі сторони.
Я надіюсь і сподіваюсь, що якщо один раз його взяли, то має сенс й надалі до початку сезону возити з нашою командою, щоб не розділяти ту роботу, яку він зараз зробив і не йти до іншого тренера. А там в сезоні все буде залежати від того на якому рівні він буде – куди і на які змагання його можна відправляти”.
- Про Дар’ю Блашко в чоловічій збірній
“У стрілковому плані, я думаю, що це хороший момент для нас і для неї. Вона дуже добре стріляє, тому в цьому плані ми можемо багато чого повчитися. Також добре, що в нас парна кількість людей в команді. Це також дозволяє набагато покращити ефект тренувань, бо ми в парах багато працюємо. Це звичайно добре. Але в фізичному плані будь-яка жінка не буде мати тієї ж витримки й швидкості, що є в чоловічій команді. Тому по фізиці вона не дотягує до нашого рівня, але вона тренується особисто і нам це ніяк не заважає. Загалом ніякого дискомфорту немає”.
- Про повернення до України між зборами
“Не скажу, що повернення додому зараз сприймається якось по-іншому. Але чесно кажучи, хочеться більше часу проводити з рідними. Коли лишалося кілька останніх днів збору, то з нетерпінням чекав повернення додому”.
- Про літній чемпіонат світу
“Я не дуже полюбляю бігати влітку на лижеролерах. Це не те саме, що й на лижах, але я стараюся і сподіваюсь, що вдасться на літньому чемпіонаті світу поборотися за високі нагороди. Ми зробимо все для того, щоб прапор нашої країни був на найвищих щаблях п’єдесталу”.