Десерт із сенсами, калатуша й бадзьорка

Про те, чим корисна трава-«оселедець», як готують калатушу й бадзьорку та як смакує авторський бренд-десерт Тетерівської громади, читайте на Укрінформі.

600-РІЧНИЙ ДУБ «ПАТРІАРХ» ДОСІ РОСТЕ НА ЖИТОМИРЩИНІ

– Уже другий рік поспіль ми організовуємо відкриття туристичного сезону. Це можливість нагадати про нашу громаду та поділитися, що нове й цікаве ми пропонуємо цього сезону. Минулого року ми проводили гастротур, а цього – промотур. Хочемо акцентувати на культурному складникові та здивувати наших гостей нематеріальною культурною спадщиною, яку ми віднайшли в громаді. Тепер туризм – це не лише відпочинок і розваги, у часи війни він ще й елемент відновлення та популяризації нашої культури, – каже головна спеціалістка відділу культури і туризму Тетерівської сільської ради Юлія Святненко.

Юлія Святненко

Промотур стартував у мальовничому селі Троянові. Там у лісовому заказникові місцевого значення «Над Тетеревом» росте дуб «Патріарх», якому вже понад 600 років. Його висота – 33 метри, а діаметр – 1,85 метра. Довкола дуба – квітучі галявини анемони дібровної та медунки. У лісі стоїть аромат весни, а звідусіль лунає спів птахів.

– Під нашим дубом відпочивали козаки, зокрема Іван Гонта, Максим Залізняк. До речі, недалеко звідси є урочище «Залізняк». Тут досі знаходять різні артефакти козацької доби – мушкет, стріли, кулі, на одну з яких натрапила я. Місцеві стверджують, що тут є багато підземель, – розповідає екскурсоводка, керівниця туристичного гуртка Будинку культури села Тетерівки Наталія Сорочинська.  

Наталія Сорочинська

У заказнику проводять лісовий квест. Він орієнтований на дітей, але, як показав досвід промотуру, дорослим теж цікавий. Квест покликаний ознайомити з мешканцями місцевих лісів. За підказками можна знайти зображення тварин і птахів, що там живуть, серед яких і червонокнижний чорний лелека.

Гідеса веде нас повз мурашник і ділиться корисною порадою, як улітку вберегтися в лісі від надокучливих комарів:

– Потрібно змочити водою хустинку й на кілька хвилин покласти її на мурашник, щоб на ній з’явилася мурашина кислота, а потім обтерти нею відкриті ділянки тіла.

Наталія перевірила на собі, що такий різкий запах відлякує комарів.

КАНАПКИ З ТРАВОЮ-«ОСЕЛЕДЦЕМ»

Після заказника лісовою стежкою підіймаємося вгору й опиняємося на скеледромі в Денишах. Його протяжність – понад 150 метрів, а висота сягає 25 метрів. Там є майже 40 скелелазних маршрутів різних рівнів складності. До слова, саме поруч зі скеледромом знімали історичний телесеріал «Слов’яни».

Пані Наталія пропонує зробити маленьку перерву і скуштувати канапки з травою-«оселедцем». Так тут називають рослину снить (яглицю), яку чимало людей вважають звичайним бур’яном. Насправді вона багата мікроелементами та вітамінами й популярна серед місцевих жителів. У їжу найкраще використовувати молоді пагони рослини. З неї готують салати, її додають для аромату в перші страви, а ще сушать, солять та квасять на зиму. Травою-«оселедцем» рослину називають через те, що в засоленому вигляді вона нагадує смак оселедця.

Екскурсоводка також показує, як росте снить, і пропонує охочим наскубти її зі собою та спробувати вдома. А ще – радить приготувати яєчню з кропивою, яку сама дуже любить.

ШОТЛАНДСЬКІ КОРОВИ У СТАРОШИЙЦІ

Оскільки Тетерівська громада об’єднала сільські населені пункти, то туристам тут готові показати ще один атрибут села – корів.

У Старошийці є ферма, де вирощують велику рогату худобу абердино-ангуської породи, яка походить із Шотландії.

– На фермі ми вигодовуємо велику рогату худобу, завезену до нас у 2023 році. Тепер її поголів’я сягає майже 500 тварин. Корови постійно перебувають на вільному випасі та огороджені електропастухом. Ми їх нічим не підгодовуємо, використовуючи систему Grass-Fed (вигодовування травою, – ред.). Після зими тварин тимчасово утримують у стійлі, а потім вони ідуть у поля, – розказує директор структурного підрозділу групи компаній Андрій Поліщук.

Андрій Поліщук

Корів тут не доять, адже худобу цієї породи вирощують тільки для м’ясного напрямку.

Я дивлюся, як тварини обідають та з інтересом заглядають в об’єктиви камер туристів.

КАЛАТУША ТА БАДЗЬОРКА

Щоб Тетерівська громада запам’яталася на смак, організатори вирішили ознайомити учасників промотору з місцевими автентичними стравами. До приготування калатуші змогли долучитися всі охочі. Майстер-клас провела бібліотекарка села Покостівки

Зоя Терещук

– Ця страва називається колотуха або калатуша. Для її приготування потрібні кисломолочний сир, сметана та пряжене молоко. Усі продукти неодмінно мають бути домашніми. Основне правило полягає в тому, щоб добре розтерти макогоном до однорідної консистенції сир із сіллю. Після цього додаємо до нього сметану, розмішуючи, а далі – молоко. За консистенцією страва має бути подібною до густої сметани. Наприкінці за бажання можна всипати кріп або зелену цибульку, – ділиться рецептом господиня.

Таку калатушу подають до картоплі, вареної в лушпинні, не знімаючи його, а також до вареників із картоплею або сиром.

Є ще й солодкий варіант цієї страви, коли замість солі в неї  додають цукор, і тоді вона пасує до пирогів. За словами пані Зої, калатушу готувала ще її бабуся.

Працівниця місцевого відділу культури і туризму Людмила Кондратенко приготувала бадзьорку, рецепт якої дізналася у старожилів громади. Загалом вона відома як кисіль і готується за тим самим рецептом. Особливість місцевої бадзьорки в тому, що її варять зі смородини. Людмила для аромату додала ще й заморожені ягоди лісової малини.

ДЕСЕРТ ЗІ СМАКОМ ТУРИЗМУ

Найцікавіше організатори промотору залишили на його завершення. Новий туристичний сезон громада розпочинає з власним бренд-десертом, назву якому обиратимуть під час конкурсу. Місцевим закладам харчування запропонують додати його в меню.

Авторський десерт створила викладачка Житомирського торговельно-економічного коледжу Наталія Блажиєвська.

Наталія Блажиєвська

– У цьому десерті я намагалася поєднати всі туристичні атракції Тетерівської громади, де мешкаю. Тут можна побачити герб родини Терещенків (у Денишах залишилися руїни палацу Терещенків, – ред.), скеледром, листочки дуба. У десерті є мушля з перлиною, адже, за легендою, саме вона дала назву селу Перлявка. Є тут і полуниця, яку вирощують у Високій Печі, та чорниця, що росте в наших лісах, – пояснює Наталія.

За її словами, тісто готується зі шпинатного бісквіта з додаванням лісових горіхів. Начинка тістечка складається з полуничного компоте та чорничного суфле.

Юльяча Непосидюча (Юлія Веселовська)

– Вражена цим десертом, хоча не дуже люблю солодке. Він наповнений не тільки начинками, а й сенсами і просто неймовірний. Житомирщина має величезний потенціал, який я хочу популяризувати, – ділиться організаторка гастрономічних турів Юльяча Непосидюча (Юлія Веселовська) з Києва.

ТЕТЕРІВСЬКА ГОСТИННІСТЬ ПРОБУДЖУЄ РОДИННІ СПОГАДИ

– Тепер відчувається дуже велика потреба в місцях спокою й тиші. Ліс і є саме тим місцем, де людина може перезавантажитися – помедитувати чи пройти квест. Природа завжди зцілює, а нині нам це потрібно по-особливому. Треба думати, як розвивати можливі тури на Житомирщину, – каже гідеса з Києва Марія Нерпій.

Марія Нерпій

За словами столичної екскурсоводки Людмили Шевченко, Тетерівська громада зручна для туристів логістично, адже від Києва туди можна доїхати за дві години.

Людмили Шевченко

– Організація туру цікава. Тут є на що подивитися. Сподобалася гостинність Тетерівської громади, а також те, що ми готували місцеву страву, яка не є  складною і пробуджує родинні спогади. Цей промотур нагадує про нашу культуру з піснями й танцями та занурює в природу, – зауважує гідеса.  

Щоб побачити та відчути атракції Тетерівської громади, варто туди приїхати.

Ірина Чириця, Житомир

Фото авторки

Новини регіонів України