“Військові не здаються і ми теж”: тернопільська підприємиця про те, як її бізнес пережив зиму

Тернопільська підприємиця Лариса Ногаль-Зелена розповіла, як її бізнес – садовий центр, пережив зиму. Жінка каже, через російсько-українську війну, у роботі зіткнулася з багатьма труднощами.

За словами підприємиці, на перший місяць повномасштабної війни вона закрила садовий центр, а потім вирішила працювати, щоб платити податки та підтримувати українську армію.

Садовий центр Лариси Ногаль-Зеленої. Суспільне Тернопіль

“Як почалася війна, то через нашу область їхали багато біженців. На дорозі була черга автомобілів, затори були дві доби, колона машин стояла аж до кінця села. І от через оце ми не могли добратись до роботи. Банально не могли доїхати до свого садового центру. Це був розпач, але ми з чоловіком знали, що ми нікуди не поїдемо, що ми тут потрібні, що тут наш дім, наші діти, робота – це теж наша дитина, ми її створили “з нуля”.

Підприємиця Лариса Ногаль-Зелена понад 10 років працює у садовому бізнесі. Його розмір – 20 сотих. Там є понад 10 тисяч рослин.

“Є рослини, які зіпсувалися, наприклад, туя випалена сонцем через те, що не могли вчасно добратися до роботи і полити її. Як правило, жовті туї, жовті рослинки схильні до підгоряння. Але нічого, плекаємо, відновлюємо, обстрижемо підживимо і буде все добре з нею”.

Туя, випалена сонцем. Суспільне Тернопіль

Лариса Ногаль-Зелена каже, вдалося відновити роботу у квітні. Це на місяць пізніше від початку сезону. Тоді вони з чоловіком працювали у центрі лише вдвох.

Робота у садовому центрі. Суспільне Тернопіль

“Працівників, коли почалася війна, у нас просто не було. Ті, що працювали, виїхали за кордон. Нових практично неможливо було знайти, через те, що ми знаходимося за містом, через блокпост важко добратись і поруч у нас сусід – аеропорт. Ми залишились одні. У цьому році у нас зараз стажуються переміщені особи із Запоріжжя, ландшафтники з досвідом, вони поруч знайшли житло”.

Робота у садовому центрі. Суспільне Тернопіль

Наступна проблема, яка виникла – відключення електрики через російські обстріли. Тоді, каже, витратили приблизно 50 тисяч гривень на два генератори.

“Це для нас це дуже велика проблема, оскільки наш полив – насоси, працюють на електриці. Рослини всі треба поливати, особливо крупноміри. У сонячну погоду треба поливати і рано, і ввечері. Це дуже великий розхід води, ми не можемо без електроенергії абсолютно”.

Садовий центр Лариси Ногаль-Зеленої. Суспільне Тернопіль

Також жінка каже, під час повномасштабної війни кількість клієнтів зменшилась втричі.

“Клієнтів зменшилось, мабуть, втроє. Перша причини – те, що не могли доїхати, друга – платоспроможність. Ті, хто навіть може собі це дозволити, вони боялись вкладати кошти в ландшафт і в озеленення. Ніхто не знав, що чекає завтра”.

Садовий центр Лариси Ногаль-Зеленої. Суспільне Тернопіль

Цьогоріч садовий центр запрацював у березні, так, як і планували, розповідає підприємиця.

“Ми повинні працювати, сплачувати податки і думати, як назбирати на зарплати своїм працівникам. Повинні. Найлегше скласти руки, а як же ж потім це все відновити? Ми не можемо здатись. За нас солдати воюють. Вони не здаються і ми теж”.

Лариса Ногаль-Зелена. Суспільне Тернопіль

Читайте також