Як Росія «витискає» в України Азовське море
Більше року російські спецназівці блокують Керченську протоку. Українські військові кажуть, що кораблі ФСБ Росії не соромляться підходити впритул до українських берегів на Азовському морі, при цьому формально вони нічого не порушують. Азовське море – некласичне розуміння міжнародного морського права. Справа в тому, що в 2003 році Україна і Росія підписали договір про так зване спільне море.
Чим це угода обернулося для України після початку агресивних дій Росії на Азовському морі, розбиралися журналісти видання Крим.Реалії.
Маріупольський морський торговельний порт називають морськими воротами Донбасу, він – найбільший на Азовському морі. Останні п’ять років порт переживає не кращі часи – кількість заходять у порт і виходу з порту суден зменшилося більше ніж наполовину.
«Якщо раніше з Маріупольського порту вантажі відвантажувалися практично на всі континенти землі – Північну і Південну Америку, Африку, Південно-Східну Азію, Китай, Індонезію і навіть Японію на сьогоднішній день в Південно-Східну Азію з Маріуполя неможливо відправити судно. Відповідно, географія Індійського океану і Тихого океану втратили актуальність для Азова», – говорить начальник Адміністрації морських портів України в Маріуполі Ігор Барський.
А причин тому кілька: військові дії на Донбасі, спорудження Керченського мосту – тепер не всі судна можуть пройти під ним за розмірами – і блокада російськими спецслужбами Керченської протоки.
«Маємо право оглядати – і досматриваем»
У квітні 2018 року українські прикордонники затримали риболовецьке судно «Норд», так як воно неодноразово заходила в закриті Україною кримські порти. Російська ж сторона це затримання сприйняла як провокацію і влаштувала блокаду для суден, що йдуть в Україну.
- «Морська справа» України проти Росії в Гаазі: затримання або захоплення
«Такі огляди проводяться не на дискримінаційній основі… Простій суден перед проходженням Керченської протоки не пов’язаний з українським контролем. Цей порядок обумовлений специфічними габаритами каналу, зокрема, передбачає лоцманську проводку, для чого кораблі попередньо формуються в каравани, що займає певний час», – намагалася пояснити дії Росії на море офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова в листопаді 2018 року.
Арештоване риболовецьке судно «Норд» в порту Бердянська, березень 2018 року
При цьому в російських ЗМІ навіть не приховували, що насправді блокада – це відповідь на затримання судна «Норд».
«Є конвенція, є морське право, і ми маємо в зв’язку з цим право оглядати – і досматриваем», – сказала в ефірі на телеканалі «Росія-1» російська телеведуча Ольга Скабеева.
Постійний моніторинг ситуації в Чорному та Азовському морях в Україні проводить українська неурядова організація «Майдан закордонних справ» разом з українським сайтом Black Sea News. У фахівців є дані по кожному плавзасобу. Так, за травень-липень 2018 року російські спецслужби затримали понад 80 суден, що прямували в Україну. А середній час простою на вхід в Азовське море з кількох годин зросла до п’яти днів. На виході в Чорне море ситуація була практично такою ж: в серпні-жовтні суду простоювали в середньому по 3-4 дні.
У листопаді того ж 2018 року кораблі українського флоту спробували пройти через Керченську протоку. Російські спецслужби не пустили, обстріляли і затримали. Тоді росіяни взяли в полон 24 українських моряків і захопили три українських військових корабля. Через десять місяців військові повернулися додому, а захоплені ФСБ українські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу» 18 листопада 2019 року вийшли з окупованого Криму і 20 листопада повернулися на материкову частину України.
Тепер судна, що йдуть в Азовське море, більше не затримують, однак час простою все одно коливається від доби до двох. А для бізнесу – власників вантажу – це збитки в десятки тисяч доларів.
- Українські морські прикордонники: що вони контролюють і як
«Це елемент тиску і елемент гібридної війни. Вони хочуть зробити Азовське море російським озером», – упевнений начальник Адміністрації морпортів України в Маріуполі Ігор Барський.
«Вигадка російських властей»
До окупації Криму проходження Керченською протокою, як кажуть, від буя до буя, займало не більше трьох годин. Тепер усі судна, крім черзі на лоцманське супровід, змушені чекати візиту ФСБ.
«Вони підходять практично на гумових човнах. З цих човнів при вітрі, при хитавиці дуже складно висадитися. От і виходять ці затримки добу-двоє, тобто поки росіяни не можуть висадитися на ці судна. Сам же огляд – це перевірка суднової ролі та паспортів моряків, паспортів екіпажу. Така перевірка займає 10 хвилин, решту часу ті, хто оглядають, сидять на судні, п’ють чай і висиджують той норматив, який їм виділено – годину на судно», – пояснює з-за чого відбуваються такі затримай Ігор Барський.
- Обстановка на фронті: середина жовтня 2019. Рано чи пізно риторику про «мир за всяку ціну» потрібно буде міняти
Журналісти Крим.Реалії провели своє спостереження. Оскільки сісти на торгове судно і пройти під Керченською мостом можливості немає, виручає інтернет – можна простежити за плавзасобом онлайн. На навігаційному сервісі MarineTraffic ми вибрали два кораблі, які з одного місця, приблизно в один і той же час повинні були пройти схожим маршрутом через Азовське море в Росію і в Україну.
Російське судно Viking зі Стамбула в Ростов-на-Дону стартувало 5 листопада, на наступний день з того ж порту, але вже в Бердянськ, рушило панамський судно Ibrahim Konan. Обидва корабля поставили на якір перед Керченською протокою. Панамський судно підійшло до точки спостереження 8 листопада в 21:10, а російське – 9 листопада о 3:55. В Азовське море Viking вийшов 10 листопада о 13:00 і за добу дійшов до Ростова-на-Дону. Час простою і проходження Керченської протоки становить 33 години. Ibrahim Konan пощастило більше – Керченську протоку він подолав за 27 годин 40 хвилин і трохи більше ніж за добу дійшов до місця призначення – Бердянська.
Таким чином судно під панамським прапором, щоб пройти Керченську протоку простояло на 5 годин менше, ніж судно під російським прапором. Дослідження Крим.Реалії – один окремо взятий приклад, але якщо порівнювати його з масштабною аналітикою Black Sea News, такий результат швидше виняток, ніж правило.
«Ці затримки потрібно виключити, їх не повинно бути. Це вигадка російської влади для того, щоб якось пояснити необхідність захисту і контролю безпеки встановленого мосту», – наполягає начальник Адміністрації морпортів України в Маріуполі.
Українські прикордонники російські судна не зупиняють, але за прикордонниками ФСБ стежать, каже командир Маріупольського загону морської охорони Микола Сиринский.
- Сучасні загрози національній безпеці України у воєнній сфері та що потрібно зробити
«Для нас немає різниці, який порт призначення, у нас є законні підстави. Якщо судно нічого не порушує, ми його не зупиняємо. Азовське море має бути вільним для плавання під прапорами різних країн», – зазначає військовий.
У швидке повернення вільного судноплавства на Азовському морі портовики не дуже вірять і готуються до подальших збитків. Але допускати банкрутство в порту не мають наміру, тут поглиблюють дно біля причалів і майже добудували новий зерновий комплекс.
Довідка: після окупації Росією українського Криму в 2014 році уряд України оголосив всі кримські порти закритими, вхід в них будь-якого судна є порушенням не тільки законодавства України, але й міжнародних норм судноплавства.
Автор: Ігор Токар, Інна Аннитова; Крим.Реалії
Події та кримінал