Кремль шукає нові джерела наповнення бюджету за рахунок громадян – розвідка

«Тепер Кремль судомно шукає, де роздобути гроші», – інформують у розвідці.

Як зазначається, одним із найбільш показових епізодів є відкладення заборони на ставки в букмекерських конторах для недієздатних, неповнолітніх та боржників.

Міністерство фінансів РФ прямо визнало: якщо заборону впровадити, бюджет втратить до 27 млрд рублів податкових надходжень і ще 14 млрд цільових відрахувань на спорт. Кількість клієнтів букмекерів може скоротитися на третину. Таким чином, захищати вразливих для російського бюджету виходить занадто дорого.

Водночас диктатор Володимир Путін уже доручив уряду опрацювати введення windfall tax – податку на надприбуток за 2025 рік за ставкою 20%. Аналогічний збір за 2021-2022 роки приніс бюджету 318,8 млрд рублів.

«Тепер апетити інші, і бізнес це відчує першим», – зауважують у розвідці.

Встановлено, що митна служба РФ паралельно почала донараховувати мита на товари, які ввозяться з «недружніх» країн через держави Євразійського економічного союзу. Ставки – від 15% до 50%. Одяг, косметика, непродовольчі товари – усе подорожчає щонайменше на 15-30%. Іншими словами, санкційний тиск на росіян тепер посилює і власна держава.

Читайте також: У Росії дефіцит бюджету за два місяці перевищив річну норму – розвідка

Окремий сюжет – тотальний фінансовий нагляд. Новий закон надасть податківцям автоматичний доступ до даних Центрального банку про фізичних осіб із «нез'ясованими» доходами від 2,4 млн рублів. Центробанк зі свого боку зобов'язуватиметься «виявляти будь-які аномалії».

Серед інших ініціатив – введення ПДВ на іноземні товари з маркетплейсів (поетапно: 7% у 2027-му, 14% у 2028-му, 22% у 2029-му), легалізація онлайн-казино з прогнозованим доходом 100 млрд рублів щорічно, а також підвищення майнового податку для власників трьох та більше квартир.

Як повідомляв Укрінформ, за 2022-2025 роки Росія витратила додаткові 130 млрд доларів на обхід санкцій і закупівлю заборонених західних товарів.

Фото: СЗР України

Новини економіки