Події 25.04.2022 Новини

У с. Любовичах на Малинщині через обстріли рашистів пошкоджено понад сотні будинків та школа (фото, відео)

Любовичі — одне з сіл Малинщини на межі Житомирщини та Київщини, що упродовж кількох тижнів березня потерпало від постійних авіа та ракетних ударів рф.

Староста Любовицького старостинського округу Віктор Мельник розповідає, що у селі повністю знищено 7 будинків, а пошкоджено — понад сотні.

— Тут 4 км до Київської області і що там відбувалось сьогодні уже весь світ знає. Слава Богу, у нас люди живі – загалом у селі проживає 400 мешканців. Більшість вчасно евакуювали. Нині третій день з відповідною комісією фіксуємо та описуємо наслідки воєнних дій, — каже староста. – Школу поруйнували, влучення в їдальню та майстерні.

Ольга Іванівна та Віктор Парфійович Савчуки не виїхали з села. У той день, коли поряд з їх будинком стався вибух, знаходились вдома:

— Під час обстрілів ми ховались у підвалі у сусідів, а цього разу не встигли туди. Забігли у ванну кімнату і попадали. Чую: неподалік один, два, три… Думаю, ну все – закінчили… Зібрались виходити з будинку, щоб глянути, чи не горить ніде. Аж тут просто поряд бахнуло — ми попадали, уже у коридорі. Усе летить, свистить. Добре, не встигли надвір, бо у сусіда вибуховою хвилею підняло порізані колодки дров і вони розлітались наче сірники… На щастя, нічого не зайнялось.

Подружжя уже згодом побачили, що від сусідського будинку залишилась лише фасадна стінка – усе інше було миттєво зруйновано, просто у двох метрах від оселі з’явилась величезна вирва діаметром до 10 м. Власники на той момент встигли евакуюватись: жінка з дітьми виїхала в західні області, а чоловік переселився до родичів в інше село, час від часу наглядаючи за своїм господарством.

У будинку подружжя Савчуків розвернуло стіну, знесло дах та повибивало вікна. Але вони переконані, що головне, що ніхто не загинув:

— Будемо живі – будемо краще цінувати життя, бо зрозуміли, що то таке життя насправді, — каже Віктор Парфійович.

— Якщо вижили, значить, усе добре, — додає Ольга Іванівна. – А будинок поладимо.

Ще одна жителька села, 85-річна Ольга Ничипорівна Саченко, згадує про лихоліття ще Другої світової:

— Ми вирішили, що Бог дасть, те й буде.. Я була в хаті, як ляпнуло, вискочила, а мене приглушило… Вікна на землі, рами на землі, двері заклинило, замка перебило… Ту войну за матір’ю бігала, а це дожила до цієї…

З старостою та жителями громади спілкується і дільничний інспектор Ігор Дейнеко. Офіцер уточнює, чи в оселях, власники яких були змушені виїздити, а нині повертаються, не відбулось крадіжок чи інших кримінальних діянь, а також застерігає від необачності та походів до лісу найближчими тижнями. Навколишня територія ще містить у собі приховану небезпеку.

Відділ комунікації поліції Житомирської області

Події та кримінал

Поділитися

Корисне

Ще новини

Повідомити новину