Влада повинна рятувати не тільки людей, але і економіку
Підтримати економіку і бізнес. На сьогодні ця задача не менш важлива, ніж порятунок життя людей.
Це може прозвучати дуже цинічно, але в результаті епідемії коронавіруса, людей виживе на порядок більше, ніж постраждає від економічної кризи. Тому вже зараз український уряд зобов’язаний думати про те, в якій країні, з точки зору економіки, ми опинимося після закінчення карантину та повноцінного запуску бізнесу.
Який у нас буде купівельний попит? Після закінчення карантину, більшість людей не зможуть повернутися на колишні робочі місця, грошей не вистачатиме, виручка, яка була у бізнесу до введення карантину, не з’явиться, і тут запускається циклічне посилання. Висновок очевидний – потрібно підтримувати людей, які втратили роботу. Їм потрібні гроші на життя і на споживання.
Зараз в Україні повністю завмерло не тільки більшість галузей, але і всі пов’язані транспортні, торговельні, сервісні ланцюжки та інші їх контрагенти. Крім того, міжнародна пандемія з заборонами і обмеженнями, економічний спад найсильніших країн-виробників та країн-споживачів, плюс глобальне падіння фінансових ринків – всі ці фактори вже завдали ударів по українській економіці.
У зв’язку з цим, український бізнес як ніколи потребує підтримки. Потрібно не дати йому згорнути обороти, для того, щоб після карантину, людям було куди повертатися.
Ми бачимо, на які безпрецедентні заходи йдуть уряди інших країн. США, Канада, Німеччина, Великобританія, Франція, Голландія. Адресна фінансова допомога громадянам, субсидії на виплату комунальних послуг для громадян і бізнесу, глобальна скасування податків для фізичних і юридичних осіб, законодавчі заборони на нарахування і стягнення заборгованостей банками і компаніями в частині оренди та інших послуг.
Вони вливають трильйони доларів в економіку своїх країн через підтримку громадян, малих підприємців (Фопів) і великого бізнесу, намагаючись підтримати економіку. Але навіть при цьому ми бачимо, що завмер практично весь світовий автопром, авіагалузь на межі виживання, ще ряд інших сфер практично зупинилися у всьому світі. Це вже завдасть колосального збитку, який ставить під питання зростання світової економіки. Так, за прогнозами аналітиків рейтингового агентства S&P Global, загальний річний зростання світового ВВП не перевищить 1-1,5%. Але навіть ці очікування вже називають занадто оптимістичними. Експерти Moody’s вважають, що пандемія коронавіруса може стати «чорним лебедем», який вплине на світову економіку істотніше, ніж фінансова криза 2008-2009 років.
На загальносвітову тенденцію ми не можемо вплинути і наша економіка відчує світова криза так само, як це було в 2008 році. Але ми просто зобов’язані зробити все можливе для збереження української економіки та суспільного добробуту. Це повністю пов’язані речі.
Я був приємно здивований, що насувається криза першими відреагували муніципалітети, далі була реакція уряду і Верховної Ради. Був прийнятий ряд законів. Хороший закон, що дозволяє бізнесу не переживати із-за можливого втручання перевіряючих і контролюючих органів. В наших реаліях це фактично нівелювало вымогательственно-корупційний фактор.
Закон щодо регулювання ринку праці дозволяє вільніше оформити трудові відносини на час карантину. Це теж добре. Тільки мені не вистачило відповіді на питання – що робити людям, відправленим у відпустку за свій рахунок. Адже ми розуміємо, що це рівнозначно звільненню, – людина не отримує гроші весь цей час, і не факт, що бізнес зможе (швидше за все не зможе повернути його на роботу відразу після зняття карантину.
Закон про податкові послаблення. Скажу відразу – це просто сльози. Зрозуміло, що уряд має розуміти, що буде компенсатором для цих витрат, як це вплине на інфляцію та курс. Питань багато, і їх потрібно вирішувати на рівні Мінекономіки, Мінфіну і НБУ. Практично весь Кабінет міністрів повинен бути включений у процес, зволікання тут смерті подібно. Потрібні рішучі та дієві заходи. А то ми зеленкою і пластиром перелом лікуємо.
Крім того, потрібна злагодженість у взаємодії та ефективні комунікації по всіх вертикалях влади. Це ж стосується і бізнес-спільноти. Це дуже важливо. Як приклад, що я маю на увазі, на останньому ефірі програми Свобода слова Савіка Шустера, мери Києва, Львова, Дніпра та Одеси, не змовляючись, в один голос заявили, що з ними ніхто не погоджує ніяких рішень. Це потрібно виправити.
Пора почати говорити правду. Карантин не скасують ні на початку, ні кінця квітня. Швидше за все, і в травні його не скасують. Мій орієнтир – червень (як оптимістичний сценарій) або липень (теж непогано ще), але може бути й довше.
Думаю, що вже сьогодні до півмільйона людина фактично втратили роботу. Це працівники, звільнені або відправлені у відпустки без оплати, підприємці, люди, які працювали за кордоном і повернулися в Україну, так як і там роботи більше немає. Це окрема тема – ми втратимо великий шматок від 12-13 млрд валютних надходжень у країну, які приходили від заробітчан. З кожним наступним місяцем карантину роботу втратять ще сотні тисяч людей.
У своїх компаніях ми сконцентрувались на головному – зберегти всі основні процеси, партнерів, здоров’я людей, стійкість бізнесу і його можливості до швидкого відновлення після кризи для збереження робочих місць нашим співробітникам. Боремося за кожну людину.
Останні півтора тижні ми ріжемо живцем все те, що створювали практично 30 років. Ріжемо, щоб зберегти головне. Як при травмах, ампутуємо собі частини тіла, щоб зберегти серце, мозок, життя.
Всього три-чотири тижні тому обговорювалися тільки плани по зростанню і розвитку. Це дуже боляче для всіх нас, для акціонерів, топів і співробітників. Я вдячний всім і кожному з них за роботу, за участь, за ухвалення.
Ми відбудуємо компанії, як робили це вже не раз після криз 1998, 2004, 2008, 2013 років. Але бізнесу зараз потрібна серйозна підтримка з боку уряду. Ні в якому разі не можна зупиняти роботу всіх компаній. Багато хто вже перейшли на віддалену роботу – ми перевели понад 90% своїх співробітників. Але зупинитися повністю – рівносильно смерті. Не хочеться вмирати, так нерозумно.