Податки на посилки: українці знайшли лазівки в нових нормах
Близько 43% інтернет-покупців купують товар на зарубіжних сайтах.
З липня 2019 роки в Україні істотно посилилися ліміти на посилки з-за кордону. Так, за посилку, вміст якої коштує дорожче 100 євро, потрібно заплатити ПДВ у 20% і 10% мита. Для підакцизних товарів додатково сплачується і акциз. До таких товарів в Україні відносяться, наприклад, спирт, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі та кузови для них і т. д.
Але податки сплачуються не з усієї суми посилки, а тільки з різниці, яка вище встановлених 100 євро. Наприклад, якщо ви замовите на зарубіжному сайті кросівки вартістю у 180 євро, то ПДВ потрібно платити тільки з цих 80 євро 16 євро (20% від 80) і ще плюс 10% мита – 8 євро. Все це можна заплатити прямо на пошті.
Правило про ліміт в 100 євро діє тільки для фізичних осіб. А ось для юридичних осіб і фізосіб-підприємців безмитне ліміт залишається на рівні 150 євро.
Нагадаємо, що податки на посилки з-за кордону піднімалися поступово. У період з січня по липень 2019 року ліміт становив 150 євро, а вже з 1 липня опустився до 100 євро, яким він і залишається на даний момент.
До речі, українці дійсно чимало товарів замовляють за кордоном. Наприклад, за даними дослідження GfK, в структурі закупівель онлайн-покупців в 2018 році близько 43% становили товари з інших країн. За останні п’ять років кількість таких покупців зросла майже у два рази. А в середньому на одного українця на рік припадає 12-13 закордонних посилок. Правда, середня вартість таких покупок не перевищує і 50 євро і становить 1290 грн.
В уряді зазначили, що таке обмеження допоможе боротися з контрабандою, адже, за їхніми даними, кількість посилок сумою вище 150 євро становить лише 1,4% від загального числа. Тому передбачалося, що життя простим громадянам це нововведення ніяк не ускладнить. Тим не менш, українці таке нововведення сприйняли досить прохолодно і навіть виходили на протести.
Через рік після початку введення лімітів сайт «Сегодня» дізнався, чи дали вони ефект і потрібно щось міняти.
Виявилися нові обмеження ефективними
Варто відзначити, що ліміт на отримання посилок існує в багатьох країнах. Наприклад, в Бельгії, Чехії, Італії, Фінляндії, Німеччини, Греції митні ліміти складають 22 євро, Данії – близько 10 євро, а в Болгарії – 15 євро. А у Франції і Канаді за все посилки потрібно платити податки.
Сергій Родлер, аналітик TeleTrade, в коментарі сайту «Сегодня» зазначив, що, по всій видимості, головною метою змін була підтримка офіційних українських рітейлерів, яким вкрай складно конкурувати з зарубіжними магазинами, де ціни істотно нижче, так як необхідність витрачатися на логістику і розмитнення повністю відсутня.
«Зараз в основному страждають перекупники, які закуповують товари за кордоном і реалізують товар в Україні з великою націнкою, тоді як пересічних громадян зміни торкнулися менше: середня вартість одного замовлення приватних осіб, як правило, не перевищує 50 євро», — пояснює Родлер.
Він додав, що бажання уряду сприяти розвитку внутрішніх гравців зрозуміло, адже, наприклад, в Китаї повністю відсутня можливість безкоштовно ввозити товари, а в Європі введуть аналогічна заборона вже в 2021 році.
Віталій Власюк, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «еПраво», в коментарі сайту «Сегодня» розповів, що в Україні, в цілому, дуже низькі податки і, до того ж, досить неефективна система моніторингу їх сплати.
«Законодавець стикається з класичною проблемою: зменшити податки і сподіватися на активізацію бізнесу, або ж вірити у здатність наявного бізнесу платити податки вище. Кожен з цих підходів має переваги і недоліки. Якщо ж говорити про такі явища, як контрабанда і, власне, надходження в державний бюджет, — тут все залежить більше не від закону, а від ефективності функціонування контролюючих держорганів. Тільки рішучий успіх в їх перезавантаження дозволить істотно зменшити перше (контрабанду. – Ред.) і, відповідно, збільшити інше (надходження в бюджет. – Ред.)», — зазначив Власюк.
Експерт відзначає, що в країні, в принципі, потрібно пропагувати культ платника податків.
Як українці оминають ліміт
Юлія Лукошкина, адвокат, керівник Київського офісу АТ «Matviyiv&Partners», розповідає, що заявленою метою всіх цих податкових змін називали запобігання надходження тіньового імпорту, який ввозиться під виглядом особистих посилок. Але все це не надто спрацювало на практиці.
«На сьогоднішній день ті підприємці, які і раніше користувалися такою схемою ввезення товарів, просто знайшли інший шлях, як піти від оподаткування. Зокрема, добре використовуються схеми щодо внесення недостовірних даних у декларації, занижується митна вартість товару, або ж товар розбивається на дрібні партії, далі прикладаються тисячі копій паспортів фізосіб і товари можуть надходити на різні адреси; або ж товари з інтернет-сайтів приходять до посередника за кордоном, там знімаються бирки і товар завозять під виглядом секонд-хенду», — зазначила Лукошкина.
Вона додала, що якщо держава не знайшло механізмів протидіяти контрабанді на рівні попереднього встановленого ліміту в 150 євро, то обмеження суми до 100 євро точно не зупинило порушників. Єдині, на кого істотно відбилися ці зміни, – звичайні громадяни. Щоб не купувати з націнкою у тих же перекупників, вони замовляють товар безпосередньо в інтернет-магазинах, при цьому сплачують додатковий податок.
Сергій Родлер зазначив, що при впровадженні подібних ініціатив варто враховувати економічні реалії країни: в Україні середня зарплата низька, громадянам доводиться економити, в тому числі, замовляючи продукцію за кордоном.
«В таких умовах громадяни швидше почнуть шукати лазівки і продовжувати закуповувати товар, наприклад, під виглядом б/у, а не припинять економити на необхідні їм предмети», — говорить Родлер.
Він також додає, що уряд так і не створила належних умов для виконання законних вимог. Процедура оплати мит і податків все ще занадто складна і вимагає фізичної присутності покупця: в такій ситуації набагато простіше уникнути «чесного» оформлення посилки.
Як виправити ситуацію з контрабандою
Експерти впевнені, що, незважаючи на зміни ліміту посилок, рівень контрабанди не зміниться, так як питання більше в контролі, а не прописані норми.
«У поточних умовах уряду варто знову збільшити поріг безмитного ввезення. По крайней мере, до тих пір, поки не будуть створені зручні умови для виконання законодавства. Якийсь статистики на даний момент немає, але вже зараз можна припустити, що серйозних змін за бюджетними доходами або зниження контрафакту не сталося. При цьому витрати держави на адміністрування посилок повинні були зрости, а отже, вигода від введення нових правил, як мінімум, повинна перевищити всі витрати. Чого може не статися через неефективність механізмів контролю і повної відсутності цифровізації», — зазначив Родлер.
Юлія Лукошкина пояснює, що необхідно не точково боротися з контрабандою шляхом введення неефективних норм, а глобально брати під контроль всю ланцюжок нелегальної торгівлі імпортними товарами через «поштові» та інші канали, з моменту декларування до реалізації на внутрішньому ринку.
«Також потрібно закрити прогалини в законах, які дозволяють продавати контрабанду всередині країни. Наприклад, потрібно посилити вимоги не продавати товари без касового апарату, без первинної документації та без інформації про походження товарів, тому що такі схеми дозволяють збувати величезна кількість нелегального товару», — говорить Лукошкина.